Категорія
Картина дня
Дата

Збільшити пенсії, допомогти людям. Державі критично не вистачає грошей, але уряд і депутати збільшили соцвидатки. Чому це погана новина   

Верховна Рада збільшила видаткову частину бюджету на 81 млрд грн ($2,5 млрд). Гроші дістануться пенсіонерам та переселенцям. Ці добрі наміри можуть мати критичні для країни наслідки.  

На цих вихідних, 9 липня, депутати Верховної Ради за поданням Мінфіну збільшили видатки державного бюджету на 80,9 млрд грн. Левова частина цих грошей буде направлена на соціальні цілі: пенсії та виплати ВПО – по 32,3 млрд грн, соцдопомога – 5,7 млрд грн, субсидії на ЖКГ – 3,3 млрд грн. 

Майже все профінансують за рахунок зовнішніх (75,4 млрд грн) та внутрішніх (4 млрд грн) запозичень. Це збільшить дефіцит бюджету і держборг на 79,4 млрд грн, зазначають автори законопроєкту. У травні держборг України вперше в історії перевищив $100 млрд. 

Збільшення видатків відбулося на тлі значної нестачі коштів: у червні дефіцит бюджету становив 141 млрд грн, а за перше півріччя – 405 млрд грн, повідомляв Мінфін.

Forbes запитав у депутатів та економістів, чи розумне рішення – збільшувати видатки на соціалку під час війни і чим може обернутись така бюджетна політика уряду? 

Чому збільшують видатки на соцдопомогу? 

У пояснювальній записці законопроєкту лаконічно написано, що додаткові видатки держбюджету потрібні для належної державної соціальної підтримки населення. Попри війну та скорочення бізнесової активності доходи Пенсійного фонду (ПФУ), за підсумками першого півріччя, зросли на 10,9% і становили 272,7 млрд грн, повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Зростання надходжень до ПФУ можна пояснити збільшенням грошового утримання військовослужбовців і підвищенням зарплат, які відбувалися на початку року, пояснює Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. Тобто гроші на сьогоднішній рівень пенсій є. Але попри воєнний стан уряд продовжує політику індексації пенсій у 2022 році, так, 1 липня відбулась чергова планова індексація

Чи можна під час війни збільшувати фінансування соціальних потреб? 

«Можливості збільшувати таке фінансування у держави обʼєктивно відсутні», – вважає Вишлінський. Дефіцит держбюджету становить вже близько 10% ВВП, а на кінець року держборг до ВВП становитиме майже 100% (у 2021 році – менше 50%), зазначає нардеп партії «Голос» Ярослав Железняк.

Наразі Україні для щомісячного покриття дефіциту бюджету потрібно не менше $5 млрд. У червні видаткова частина бюджету становила 232,4 млрд грн, з них на оборону держава витрачає понад 130 млрд грн. Проблема не тільки у зрослих видатках. Минулого місяця податкові та митні надходження скоротились до 57,6 млрд грн, підрахував Железняк. Ще у травні вони були 73 млрд грн, а рік тому – на рівні 100 млрд грн. Тобто зараз доходи держави покривають тільки 25% її видатків. Решта за червень – це фінансування Нацбанку – 105 млрд грн, ОВДП – понад 16 млрд грн та кредити і гранти від міжнародних партнерів у сумі $3,8 млрд. 

Збільшити пенсії, допомогти людям. Державі критично не вистачає грошей, але уряд і депутати збільшили соцвидатки. Чому це погана новина    /Фото 1

Джерелами фінансування держбюджету за період з 24 лютого 2022 року по 12 липня є військові облігації, кредити від МФО, а також двосторонні кредити та гранти

Скільки міжнародної допомоги потрібно Україні при нинішньому дефіциті бюджету?

Міжнародна допомога – основа для фінансування воєнного бюджету країни. Від початку повномасштабної війни Україна отримала близько $11 млрд зовнішньої підтримки, в середньому $2,7 млрд на місяць, зазначає у статті на Forbes Юрій Городніченко, професор Каліфорнійського університету Берклі. 

Але якщо порахувати фінансування бюджету з 24 лютого, то виходить, що зовнішня допомога – лише 34% від всього фінансування бюджету. 

Із вже погодженої допомоги Україна може отримати близько $19 млрд. Цього недостатньо, якщо розділити її на найближчі чотири місяці, виходить, що вже у листопаді країна може зіткнутись з нестачею коштів. До кінця року потрібно знайти ще хоча б $10 млрд. Чи вдасться уряду їх залучити – відкрите питання. Навіть погоджені кошти можуть надходити неритмічно та із запізненнями. Так, уряд ЄС досі обговорює, як структурувати затверджену фінансову підтримку. Повний пакет допомоги ЄС навряд чи буде врегульовано до серпня, пише Financial Times.

Що трапиться, якщо продовжувати таку політику? 

Іноземної підтримки не вистачає для закриття потреб країни. З початку війни Національний банк був другим за внеском донором бюджету. З 24 лютого регулятор викупив ОВДП на 225 млрд грн. Цей «друк коштів» – пряма підтримка уряду, але її ціна зависока – валютні резерви швидко «тануть», інфляція зростає – 21,5% у травні, тиск на курс гривні посилюється, за перші два тижні липня вартість долара на готівковому ринку зросла на 8%, до 38 грн/$.

Щоб підтримати гривню, НБУ продав $12,6 млрд. «Це не тільки резерви, а й зовнішня допомога, проте ми бачимо, що продовжувати таку політику небезпечно», – уточнює Железняк. З резервів НБУ продав близько $4 млрд.

У регулятора поки достатньо резервів, щоб покрити тримісячний імпорт (вважається безпечним рівнем). Але якщо щомісячні витрати резервів на підтримку курсу становитимуть $4 млрд (плюс найближчі виплати за зовнішнім боргом – $3 млрд), то валютні резерви можуть знизитися до небезпечно низького рівня – $12–15 млрд, зазначає Городніченко. 

Вичерпання міжнародних резервів може призвести до потенційного збільшення коливань на валютному ринку, сказав у інтервʼю ВВС заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук. «Це, зі свого боку, призведе до прискорення темпів зростання цін і розгортання інфляційної спіралі», – попередив Ніколайчук.

Чим шкодить підвищення соціальних видатків? 

Іноземна допомога – це гроші платників податків західних країн. І політикам США та ЄС буде складно пояснювати виборцям, чому вони мають фінансувати рівень життя пересічних українців чи податкові пільги, зазначила під час конференції Forbes «Будуємо разом» ексголова НБУ Валерія Гонтарева. 

До того ж «нові» гроші для соцвиплат майже в повному обсязі підуть на споживчий ринок, що стимулюватиме і без того рекордну за шість років інфляцію. «Не думаю, що при інфляції у 40% пенсіонери відчують допомогу від додатково отриманих 500 грн», – вважає Железняк. 

Макростабільність як питання національної безпеки

«Уряд має шукати варіанти для скорочення видатків, а не збільшення їх, – вважає нардеп партії «Голос» та секретар комітету з питань бюджету у ВРУ Володимир Цабаль. – Дефіцит бюджету має формуватись тільки за рахунок воєнних видатків, перенаправляючи міжнародну допомогу на фінансування інших цілей, держава «стріляє собі в ногу». Його логіка така: якщо додаткове фінансування йтиме тільки на потреби оборони і ЗСУ, це дозволить скоріше закінчити війну, що буде найкращим стимулом для економіки. 

Популістична бюджетна політика несе загрози не тільки економіці. «Макроекономічна стабільність є надважливою умовою для роботи економіки. Валютна криза, банківська паніка чи висока інфляція можуть підірвати здатність країни підтримувати бойові дії», – стверджує Городніченко у своїй статті.  

«Колапс державних фінансів означав би втрату обороноздатності країни, враховуючи, що значні оборонні закупівлі здійснюються за державні кошти», – наголошує Ніколайчук. 

Матеріали по темі