Категорія
Світ
Дата

У Росії говорять, що дефіцит українського зерна не вплине на голод у бідних країнах. KSE пояснює, чому це чергова брехня 

Світ занурений у масштабну продовольчу кризу. Ціни на продукти харчування тримаються на рекордно високому рівні. Якби не війна в Україні, цього можна було б уникнути.

🎂 День народження у нас — подарунки вам. Forbes Ukraine чотири роки, тому даруємо 44% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом FORBES4 до 31 березня. Оформлюйте зараз за цим посиланням

Пропаганда говорить: глобальна продовольча криза – не наслідок вторгнення РФ в Україну, а дворічний ефект пандемії COVID-19.

Є аргументовані підстави вважати, що світова продовольча криза настала через війну в Україні, блокування портів і ризик ракетних обстрілів. 

Україна є великим світовим виробником та експортером зерна. 

У 2021 році країна посідала

  • 6-е місце серед найбільших експортерів пшениці (20 млн т, або 10% світового експорту); 
  • 2-е місце – за експортом ячменю (5,6 млн т, або 15% світового експорту);
  • 3-є місце – за експортом кукурудзи (24,7 млн т, або 12% світового експорту. 

Країни з низьким рівнем доходу та дефіцитом продовольства, що знаходяться в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Північній Африці та на південь від Сахари, – ключові споживачі українського зерна. Джибуті, Еритрея, Ліван, Лівія, Мавританія, Пакистан, Сомалі та Туніс надто залежать від української пшениці, принаймні 40% цього зерна в кожну з країн надходить саме з України.

Близько 90% експорту українського зерна проходило через чорноморські порти, доступ до яких заблокували війська РФ. Головна проблема в тому, що усталена логістика не може бути повністю замінена наземним і річковим транспортом. Це фізично неможливо. 

Відтак український експорт зерна різко скоротився

У травні експорт пшениці обвалився в 20 разів у річному вимірі (43 500 т у травні 2022 року проти 857 800 т у травні 2021 року). 

Експорт ячменю – у два рази (11 600 т у травні 2022 року проти 45 000 т у травні 2021 року).

Експорт кукурудзи – більше ніж удвічі (959 000 т у травні 2022 року проти 2 245 000 т у травні 2021 року). 

Якщо блокада українських морських портів триватиме, світ зіткнеться з нестачею цих культур у розмірі близько 7% світового експорту.

Російські «науковці» стверджують, що війна в Україні є фактором, що налякав ринки, які сповнені спекулятивними мотивами. Втім замість спекулятивного, а отже, й тимчасового стрибка цін через «погані новини» про вторгнення РФ ціни на пшеницю впевнено тримаються на рівні $300–400 за т протягом останніх п’яти місяців – на 30% більше, аніж напередодні початку повномасштабної війни (Рис. 1). Аналогічною є ситуація з цінами на продукти харчування загалом: індекс продовольчих цін від ФАО злетів на 18 пунктів лише за місяць після вторгнення РФ, тоді як за весь 2021 рік зростання становило 20 пунктів.

У Росії говорять, що дефіцит українського зерна не вплине на голод у бідних країнах. KSE пояснює, чому це чергова брехня  /Фото 1

Беззаперечно, пандемія COVID-19, енергетична криза (що так само розпалюється зумисними діями Кремля) і низькі світові запаси зерна завдали значного удару глобальній продовольчій безпеці, однак саме вторгнення РФ стало справжнім чинником кризи, з якою зіткнувся світ. На рисунках 1 і 2 добре видно, як ринки реагували на пандемію COVID-19, починаючи з березня 2020 року, та на вторгнення РФ в Україну.

У Росії говорять, що дефіцит українського зерна не вплине на голод у бідних країнах. KSE пояснює, чому це чергова брехня  /Фото 2

Пропаганда говорить: кількість зерна, заблокованого в Україні, незначна і не вплине на продовольчу кризу.

Як вважають російські «науковці», протягом липня 2021 року – лютого 2022 року Україна змогла експортувати значну кількість свого зерна. Проте, за даними Держстату, за цей період Україна експортувала 42,3 млн т зерна, а всього у 2021 році в Україні вироблено 84 млн т зерна. Віднявши від врожаїв внутрішнє споживання та обсяги експорту, в українських сховищах залишилося близько 22,6 млн т зерна. 

Враховуючи те, що зазвичай 70–80% зібраного зерна йде на експорт, у березні – червні цього року Україна мала б відправити на світові ринки ще 16,5–20 млн т зерна (близько третини загального експорту).

Щомісячна статистика надає реальну картину воєнного часу. У березні цього року експорт зерна з України становив лише 200 т, у квітні – 810 000 т, у травні – 1,5 млн т, у червні – 1,4 млн т. Останнє на 43% менше від експорту за аналогічний період минулого року. 

Зокрема, експорт кукурудзи впав на 29%, пшениці – на 78%, ячменю – на 44%. Загалом з моменту нового витка агресії РФ Україні вдалося відправити лише 3,9 млн т зерна замість запланованих 16–20 млн т.

Чи мають 16–20 млн т зерна реальний вплив на продовольчу ситуацію, залежить від суб’єкта такого «впливу». Наприклад, у Ємені живе 3,5 млн людей, які мають проблеми з нестачею їжі. Основною зерновою культурою там є пшениця, якою власними врожаями країна забезпечена лише на 3%. Щороку Ємен імпортує близько 3 млн т пшениці, 26% з них – з України. 

Українське зерно, що не можна вивезти із зерносховищ і портів, а також пов’язане з цим зростання цін є серйозною загрозою для цієї країни. Врешті, говорячи про третини поставок експортера з 10–15% часткою ринку, здоровий глузд підказує, що йдеться про великі обсяги, котрі мають реальний вплив на ситуацію.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні