Платформа Nazovni, створена Міністерством закордонних справ України для допомоги експортерам, отримала першу заявку у грудні 2021-го. Після повномасштабного вторгнення проєкт отримав новий поштовх – український бізнес став менш мобільним і шукає нові ринки збуту. Як платформа допомагає бізнесу з експансією
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
«Воєнні дії та зменшення купівельної спроможності торкнулися практично всіх бізнесів у країні. У мене є відповідь, а радше пропозиція: виходити на експорт», – з таким закликом до українських підприємців на початку липня звернувся міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, виступаючи на конференції Forbes «Будуємо разом».
МЗС ще у грудні минулого року запустило платформу Nazovni для підтримки діючих експортерів і допомоги компаніям, що планують виходити на зовнішні ринки. Але її реальна робота з активним включенням посольств почалася після повномасштабного вторгнення.
За пів року в системі зареєстровано понад 170 компаній, а кількість заявок перевищила 900. Більшість із них – від малого та середнього бізнесу. Популярні країни – Польща, Німеччина, США, Велика Британія та Франція. Топові галузі – продукти харчування, сувеніри, товари для дому, косметика, меблі.
Ідею створити платформу підказав бізнес, говорить очільниця офісу Nazovni Лора Поліщук. Надсилаючи запити про допомогу, підприємці стикнулися з людським фактором – в одних посольствах їм допомагали, в інших – ні. І модерація запитів у формі довільних листів до МЗС та 131 дипломатичної установи в більш ніж 80 країнах світу забирала забагато часу та сил, додає представник департаменту забезпечення роботи керівництва МЗС Раміз Рамазанов.
Якщо в лютому та березні до платформи надходило по два–три десятка звернень, то у квітні їх кількість перевищила сотню, а в окремі дні зараз надходить по пів сотні заявок, говорить представниця директорату економічної дипломатії Олександра Янушевська. Як влаштована платформа Nazovni («Назовні»)?
Вікно можливостей
Платформа вирішує різні завдання – від точкових проблем до виходу на нові ринки «з нуля». Наприклад, компанія-виробник українських сувенірів UA Maze завдяки Nazovni зараз веде перемовини з двома країнами, одна з яких – Японія, розповідає Поліщук. Компанія «Білліотон» змінює ринок через проблеми з логістикою і замість Катару постачатиме висівки до європейських країн.
Підприємець Олексій Карасьов, який займається впровадженням технології українських вчених із пошуку корисних копалин без буріння, завдяки Nazovni веде перемовини з двома провідними компаніями у сфері пошуку корисних копалин та навіть з урядом однієї з держав.
Ключові вимоги до заявки в системі прості – наявність англомовної презентації, сертифікатів та інших дозвільних документів, перелічує Янушевська. Оператори перевіряють інформацію про компанію, надані контакти та зв’язки з державою-агресором, додає вона. Якщо ризиків не виявлено, у той же день заявка приймається та передається на опрацювання до посольства.
Дипломатам стало простіше, адже вони отримують заявки від перевірених компаній, з презентаційними матеріалами та дозвільними документами, говорить Янушевська. І міністр особисто опікується ефективністю комунікацій – щотижня проводить наради з послами, вивчає статистику та відгуки експортерів, додає Рамазанов.
Платформа для українського бізнесу Nazovni
Загальний термін з моменту реєстрації до отримання відповіді – 30 днів. Це можуть бути прямі контакти зацікавлених партнерів або пропозиція взяти участь у виставці, які наші посольства організовують за кордоном. Наприклад, мінівиставки в ритейлових магазинах у європейських країнах.
У реєстрації може бути відмовлено. Найчастіше – через відсутність презентації або недійсні контакти чи посилання на вебресурси, пояснює Янушевська. Дипломати контактують з кожним експортером, і якщо він не виходить на звʼязок, заявка також відхиляється. Але таких випадків лише пів сотні.
З початком повномасштабної війни стало більше компаній, які взагалі не мали досвіду експорту або лише невеликий досвід, говорить Поліщук. І платформа виконує навчальну функцію. «Заповнюючи заявку, підприємці починають розуміти процес, – пояснює вона. – Є кейс, коли заявка з моменту створення до відправлення готувалась 115 днів. Підприємець взяв паузу і підготувався».
Іноді менеджери Nazovni підключаються, щоб підштовхнути підприємців. Наприклад, коли італійська компанія шукала виробника палет в Україні, в системі було дві недопрацьовані заявки. Менеджери зв’язалися з цими компаніями, щоб повідомити про можливість угоди.
Рух назустріч
Є зустрічний напрямок – у посольства надійшло вже понад 50 заявок від європейських компаній, які хочуть купувати українські товари, говорить Рамазанов. Це заявки на українську олію, борошно, зерно. Nazovni стикує потенційнх покупців з українськими експортерами. З’являються і нові ринки – подібні запити були з Чилі, Австралії, Нової Зеландії та Фіджі. Через проблеми з логістикою угоди не відбулись, але після війни українці можуть освоїти і ці нові ринки, припускає Рамазанов.
Для виходу на зовнішні ринки потрібно мати бюджет, попереджає Рамазанов, адже валютна виручка надійде у кращому випадку за кілька місяців. До того доведеться за свій кошт покривати витрати на пакування, доставку, митне оформлення і отримання сертифікатів. І про сертифікати в обраній країні краще дізнатися заздалегідь, додає він. Якщо ж навіть не обрали країну – можна подати в Nazovni заявку на пошук ринків, і спеціалісти допоможуть визначитися.
Поріг входу залежить від продукції. Перший контракт, зазвичай, невеликий, пробний. Наприклад, в Nazovni був контракт до війни на поставку ягід, який вартував $50 000, наводить приклад Рамазанов.
Nazovni дає перший поштовх, щоб почати працювати, говорить Ксенія Полтавець, директорка компанії «Нуаре». Її заявка – одна з перших на платформі. Посольства в країнах, до яких компанія хоче експортувати продукцію, проводять попередній аналіз ринку і діляться інформацією, розповідає вона. Наприклад, це дані про великі компанії, яким може бути цікавою українська продукція. Контакти від Nazovni – це перевірени прямі номери телефонів та адреси електронної пошти, додає підприємниця. Зараз завдяки Nazovni вона веде перемовини про постачання кави з одним із найбільших ритейлерів у Швейцарії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
