8 липня, Forbes провів онлайн-конференцію «Будуємо разом. Можливості для бізнесу в Україні, що відновлюється», в якій взяли участь майже три десятки спікерів. Яку Україну хочуть відбудувати топурядовці, представники потенційних донорів та відомі українські підприємці?
«Війна – це завжди про технології, які зрештою впливають і на інші сфери», – сказав під час виступу на конференції Forbes «Будуємо разом» наймолодший український міністр Михайло Федоров, 31.
Вторгнення Росії поки приносить Україні лише руйнування. Попри те, як і після Революції гідності 2014 року, потрясіння історичних масштабів дає черговий шанс на перебудову країни. Якою вона повинна бути?
Російська навала змусила велику українську компанію – виробника автокомпонентів «Спецтехоснастка» Володимира Лемперта, 57, яка має виробництво у Камʼянському на 600 працівників і до війни постачала комплектуючі для Volkswagen, BMW, Mercedes, відчути себе стартапом, коли вони намагались відкрити виробництво у Польщі.
Як і чим проблеми українського бізнесу, якому після 24 лютого доводиться шукати нові ринки та запасні виробничі майданчики, планують пом’якшувати міністерка економіки Юлія Свириденко, 36, Офіс президента на чолі з Андрієм Єрмаком, 50, та очільник МЗС Дмитро Кулеба, 41? Та як підприємцям скористатися євроінтеграцією, яка прискорилася після отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС?
Forbes невипадково обрав саме 8 липня для того, щоб зібрати на онлайн-конференції майже три десятки бізнесменів і топурядовців. За кілька днів до цього у швейцарському Лугано відбувся Ukraine Recovery Forum, де широка українська делегація представила потенційним донорам свою редакцію «плану Маршалла» та обговорила формати фінансування майбутнього відновлення.
Якою Україну зразка 2032 року бачать уряд і бізнес та чи збігаються ці картини бажаного майбутнього?
Forbes підводить підсумки конференції «Будуємо разом». Що важливого міг почути на ній український бізнес?
Конференція «Будуємо разом» від Forbes – що це?
(Натисніть "Читати більше", щоб відкрити повний текст)
Forbes запросив до участі в онлайн-конференції про відбудову України після війни з Росією 29 спікерів: підприємців, топменеджерів і держчиновників найвищого рівня. Захід складався з девʼяти блоків.
У першій панелі Володимир Федорин (Forbes Ukraine), Андрій Єрмак (Офіс президента), Тимофій Милованов (KSE), Іван Міклош (екстопурядовець у Словаччині та радник премʼєр-міністра України), Олександр Писарук (Райффайзен Банк) та Олег Хайдакін (Carlsberg Ukraine) обговорили шлях та перешкоди, які очікують Україну перед можливим вступом до Євросоюзу.
У розмові з Андрієм Длігачем (бізнес-спільнота Board) виконавча директорка ЄБА Анна Деревʼянко розповіла про те, з чого бізнес може почати довгий процес відшкодування збитків, нанесених агресією Росії.
У панелі «Європа тут і зараз. Які можливості надає українським підприємцям інтеграція до ЄС під час війни» Тарас Качка (Мінекономіки), Мустафа Найем (Мінінфраструктури), Ростислав Вовк («Кормотех»), Володимир Лемперт («Спецтехоснастка») та Олена Зеркаль (радниця міністра енергетики) назвали переваги та ризики для виходу українського бізнесу на європейські ринки.
В інтерв'ю Ігорю Гуту (BYD) очільниця Мінекономінки Юлія Свириденко описала стратегічні цілі уряду та KPI для економічного розвитку.
Панель про новий суспільний договір задля модернізації зібрала модератора Романа Бондаря (Korn Ferry) та спікерів: Ігоря Гуменного (UBC Group), Михайла Федорова (Мінцифри), Ігоря Мазепу (Concorde Capital) та Олександра Новікова (НАЗК).
Міністр оборони Олексій Резніков розповів Борису Давиденку (Forbes) про участь бізнесу в допомозі ЗСУ, гарантії безпеки після війни та потенційні сценарії завершення гарячої фази бойових дій.
Мініверсія конференції у Лугано: Владислав Рашкован (МВФ), Олександр Кравченко (McKinsey), Юрій Городніченко (Університет Каліфорнії – Берклі) та Валерія Гонтарева (Лондонська школа економіки) поговорили про формати відбудови України та участь у цьому процесі міжнародних партнерів.
Насамкінець Володимир Федорин і Борис Давиденко підвели підсумки конференції у бліцінтерв'ю Сергію Шевчуку (Forbes).
П’ять ідей для бізнесу від топурядовців
Держава / IT-компанія від Федорова та Свириденко
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров вже не перший місяць займається реформою держапарату. В уряді про це поки не говорять публічно, але плани скоротити розміри держави під час конференції Forbes озвучили і Федоров, і очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко.
«Потрібно перетворитися на IT-компанію: з мінімальною кількістю людей бути максимально ефективними», – каже Федоров. Україна, яка здатна конкурувати за інвестиції навіть під час війни, у його розумінні – це вільна країна з ліберальною податковою системою та ставкою на технології, вважає міністр. «Чиновника не повинно існувати як жанру. Усі послуги держави мають бути автоматичними».
Особливі перспективи за таких умов є у галузі military-tech, де Україна має усі шанси на те, щоб стати світовим лідером, упевнений Федоров.
Доля держави у перерозподілі ВВП у 20% (замість поточних 45%) та ВВП у $12 000 на душу населення – такий образ України у 2032 році тримає в уяві міністерка економіки Юлія Свириденко, яка до призначення в уряд відповідала за економічний напрям у Офісі президента.
«Щоб стимулювати економічне зростання, треба скорочувати роль держави в економіці», – каже Свириденко.
За її словами, уряд працює над податковою реформою, у планах – лібералізація трудових відносин і масова приватизація. Вже у 2022 році уряд хотів би передати у приватні руки до 100 держпідприємств. На думку Федорова, приватизацію потрібно робити, навіть якщо інвестори пропонуватимуть за держактиви символічні суми.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак також говорив про та підвищення прозорості й ефективності ключових міністерств і відомств. За його словами, на шляху до інтеграції з ЄС Україна має швидко провести кілька важливих реформ.
- Судова реформа змінить механізми відбору та призначення суддів, прокурорів і притягнення їх до відповідальності.
- Антикорупційна реформа затвердить реалістичний план подальшої трансформації всіх правоохоронних органів.
- Реформування Служби безпеки України, яка має остаточно перетворитися на ефективну спецслужбу з визначеними функціями. «Служба має концентруватися на завданнях захисту національної безпеки», – сказав Єрмак.
- Антиолігархічна реформа для кардинального зменшення незаконного впливу великого бізнесу на будь-які державні рішення. За словами Єрмака, обмеження політичного впливу бізнесу потрібно супроводжувати значним посиленням антимонопольного законодавства.
- Реформа держслужби.
Також Єрмак повідомив, що ОП продовжує довоєнну роботу зі створення привабливих умов для бізнесу, індустріальних парків, спецрежимів оподаткування тощо.
За оцінкою президента Київської школи економіки, Україна може отримати членство у ЄС не раніше ніж за 7–10 років. «Найбільше обмеження – це судова та правоохоронна системи», – зазначив він.
Як бізнесу допомогти у війні з РФ
Міністр оборони Олексій Резніков, 56, задоволений, що відбивати напад Росії українській армії допомагає більше сотні українських приватних підприємств. Вони постачають ЗСУ шоломи, бронежилети, одяг, паливо та їжу на загальну суму понад 26 млрд грн. Найбільше замовлення – 292 договори із 84 вітчизняними виробниками літнього та зимового одягу на 17,9 млрд грн, розповів Резніков.
«У стратегії НАТО на наступні 10 років чітко сказано, що головною загрозою для світу є Росія, тому НАТО посилюватиме східний фланг. Україна і є той східний фланг, – каже міністр. – Це означає, що гроші будуть вкладатися і в українську систему оборони. Тому бізнесу має бути зрозуміло, що саме на цьому варто заробляти гроші, створювати робочі місця».
Він радить українським підприємцям подумати про диверсифікацію виробництва, щоб мати план Б на випадок нових атак росіян. «Наприклад, якщо ви робите гумовий виріб для танку, то має бути 2-3 локації чи підприємства, де Міноборони їх закуповуватиме, щоб у разі знищення одного працювали решта інших», – каже Резніков.
Нова підгалузь, яка зʼявиться в девелоперському бізнесі, – будівництво бомбосховищ у нових будівлях. «Думаю, навіть приватний сектор, від олігархів до заможних людей, замовлятиме бомбосховище з подвійним виходом, фільтрацією води, повітря», – прогнозує міністр.
Як створити касту експортерів: рецепт Кулеби
61% українських підприємців не планують вихід на зовнішні ринки у майбутньому, розповів під час виступу на конференції міністр зовнішніх справ Дмитро Кулеба. МЗС хоче змінити ситуацію.
«Військові дії та зменшення купівельної спроможності торкнулось практично всіх бізнесів у країні, – каже Кулеба. – У мене є відповідь, а радше пропозиція: виходити на експорт. Якщо раніше він був додатковим джерелом доходу й розвитку, то нині лише вихід на іноземні ринки допоможе зберегти економіку».
МЗС запустило цифрову платформу Nazovni – для підтримки діючих експортерів та допомоги компаніям, які планують виходити на зовнішні ринки. «Спеціалісти сервісу надають рекомендації та план дій, щоб почати експортувати, – розповів Кулеба. – Наші дипломати за кордоном допоможуть бізнесу вийти на експорт. Вони напрацьовують і підбирають корисні контакти та рекомендації для кожного, хто звернувся до Nazovni».
За його словами, велика кількість учасників опитування, на яке посилається міністр, не знають, який перший крок зробити для початку експорту. «Я закликаю бізнес: наважуйтеся експортувати», – сказав очільник МЗС.
Він також зазначив, що Україні треба наново створювати клас бізнесу «експортер». «Те, що існує у нас зараз, – це поодинокі випадки, – вважає Кулеба. – Країна 30 років жила за логікою «вивезти за кордон якусь сировину, не надто замислюючись над доданою вартістю. Від цього була користь конкретним людям, але не країні».
Хайлайти від бізнесу
Більшість учасників конференції представляли приватний сектор. Що вони думають про відбудову України та ролі у ній держави та бізнесу? Forbes розповідає про це у найяскравіших цитатах.
«Шлях до ЄС повинен пройти і бізнес. Є три базові речі: прозора структура власності, міжнародні стандарти фінансової звітності та ESG. Це інвестиція у доступ до дешевого фінансування»
Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку, 57
«Велике питання: як юридично підійти до того, щоб використати заморожені активи РФ на компенсацію збитків українського бізнесу. Навіть у столицях G7 поки немає політичного розуміння, хто та як має за це заплатити. Тож єдине, що ми можемо зараз зробити в Україні, – зібрати якісні докази провини Росії у завданих руйнуваннях»
Ганна Деревянко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації, 45
«Коли ми пишемо, що нам треба $750 млрд, це лякає наших партнерів. Тому треба комунікувати, що це велика програма розвитку країни, а не спосіб, як залучити $750 млрд. Але загалом я думаю, що ми зможемо залучити десь $150 млрд»
Валерія Гонтарева, викладачка LSE, ексголова НБУ, 57
«Чиновники не вміють розпоряджатися грошима. Ми можемо відбудувати Харківський авіаційний завод, але фактично він вмер ще у 1991 році разом з СРСР. Краще надати державні гарантії умовному Bombardier, що йому повернуть інвестиції у випадку війни. Нехай він робить там бізнес»
Ігор Гуменний, президент UBC Group, 55
Генеральні партнери конференції:
Райффайзен Банк – найбільший український банк з іноземним капіталом.
Компанія Lenovo – світовий лідер у розробці та виробництві інноваційних технологічних рішень для дому та бізнесу.
Компанія МТІ – провідний мультивендорний дистрибутор високотехнологічних товарів на ринок України.
Carlsberg Ukraine – частина Carlsberg Group, однієї з провідних пивоварних груп у світі.
Darwin Global Partners – міжнародна компанія повного спектру іміджевого та performance-маркетингу з гарантіями результату.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
