Ринок божеволіє: компанії змагаються, а розробники хочуть високих зарплат, дистанційки та стабільності. Як наслідок, зростає популярність аутстафінгу – «оренди» спеціаліста компанією
За 2020 рік виручка аутсорсерів CEE-ринку склала понад $200 млн, а сукупний обсяг IT-експорту в Центральній та Східній Європі було оцінено в $18 млрд. Це близько 700 000 фахівців, які, навіть маючи роботу, продовжують стежити за вакансіями та ходити на співбесіди.
Роботи багато, а працювати нема де
Візьмемо для наочного опису портрет умовного розробника. Він – упевнений middle, майже senior. Він не має ілюзій щодо роботи в IT. Корпоративи набридли. Настільним хокеєм в офісі його вже не здивуєш. Розповіді про корпоративну культуру та мотивацію команди дістали до зубного скрипу.
Він хоче сидіти в своєму заміському будинку, писати код та отримувати ринкову зарплату. Любить копирсатися в нових технологіях і терпіти не може безглуздих дій.
Він хоче встигати жити: їздити на дайвінг, ростити двох дітей та відкрити бар для душі. А ще замислюється про релокацію кудись у Європу, щоб покращити свою якість життя. Але це так, не всерйоз.
Що ринок пропонує такому фахівцю.
– Аутсорсинг. Компанії нагрібають проєктів, погоджуючись на все поспіль, і розкидають по них людей. Нашому спеціалісту пропонують стати одним із «гребців», щоб працювати від початку проєкту до закінчення. Плюшки додаються, але загалом це конвеєр, у якому складно кудись рости.
– Продуктові компанії. Якщо це стартап, то команда там менша, робота більш швидка, але процеси не налагоджені, і доводиться овертаймити. А ще все може навернутися, якщо закінчаться гроші. Якщо велика компанія, на співробітника чекає бюрократія, повільне прийняття рішень і взагалі нудьга.
– В обох випадках – нудні співбесіди, заповнення паперів та довгий нудний онбординг. Треба вписатися в корпоративну культуру, бігати марафони з колегами та зображати високу мотивацію цікавими проєктами.
– Є ще фріланс, але там наш розробник перемикатиметься між декількома клієнтами, сам себе продаватиме й отримуватиме нестабільний дохід, працюючи 24/7.
Він потрапляє в ситуацію, коли його карʼєра та професія на піку, його хантять усі навколо, але йти на роботу нікуди не хочеться. А ще – ціла справа зрозуміти, скільки ти коштуєш і як не продешевити.
Ще на початку карантину таких людей стало багато. Пандемія цю ситуацію загострила: розробники все частіше хочуть дистанційки й дедалі менше мотивуються офісними плюшками, тимбілдингами та «капсулами для сну». Їм потрібен був інший спосіб, як знайти роботу, не вливаючись у всю цю корпоративну мішуру.
Водночас у компаній зростає кадровий голод. Шукати фахівців стає довго: два місяці для закриття вакансії – хороший результат. По суті, обидві сторони хочуть одного: якнайменше паритися з HR-процесами і нарешті почати робити роботу.
І тут приходить аутстафінг
По суті, це «оренда» спеціаліста: підключають до роботи на проєкті людину, не вводячи її до штату. При цьому фахівець формально залишається в команді іншої компанії.
Тема аутстафінгу в цілому не нова, цю модель роботи вигадали ще в 1970-х. Залишаючись у штаті однієї компанії, фахівець де-факто працює в іншій. Ставлення до аутстафінгу змінювалося, як по спіралі: тут ми захоплюємося новою схемою роботи, тут – забороняємо зовсім. У післяпандемійних 2020-х виявилося, що для нинішнього ІТ-ринку ця модель – те, що треба.
Працюючи на аутстафі, розробник отримує:
– роботу на своїх умовах у великій корпорації;
– оплату облаштування робочого місця будинку;
– тільки по-справжньому важливі корпоративні бенефіти: наприклад, страховку;
– довгострокові контракти від року;
– ніяких розмов з ейчарами, десятків співбесід, гір документів та іншої мішури.
Ідеєю аутстафінгу заразилися і в багатьох великих компаніях. Пандемія розмила кордони, команди стали мультинаціональними. Французькому Leroy Merlin більше не треба шукати собі розробників лише у Франції – йому підійде топовий фахівець, який, сидячи у себе вдома, виконуватиме ті самі завдання, не втягуючись у зайві корпоративні процеси.
Ось як це виглядає при аутстафінгу в Naym:
1. Платформа для віддаленого найму укладає контракти з IT-компаніями та окремими розробниками, які не почуваються комфортно на ринку.
2. Знаходить їм проєкти, що найбільше підходять, у корпоративних клієнтів.
3. Бере на себе ведення переговорів, юридичне оформлення і всі HR-процеси.
У результаті розробник може не фрілансити, а працювати на серйозних роботодавців – великі банки та корпорації. Все це сидячи вдома на довгострокових проєктах, отримуючи хорошу зарплату, але не вникаючи в навʼязливі корпоративні фішки.
Ринок насичений та різноманітний. На ньому є різні люди, яким потрібні різні речі. Аутсорсинг або робота в продуктовій компанії також можуть бути комфортними, а фрукти в офісі також можуть когось мотивувати. Але аутстафінг стає трендом, і цей процес не зупинити.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
