Уявіть, що ви глянули на світ і пізнали супермасштабну проблему. Відтак ви створили ідею і систему, що дає змогу тисячам людей стати співтворцями розвʼязки цієї проблеми
Унаслідок ширини бачення, масштабної уяви, кмітливих заходів ви спорудили світову співпрацю, роблячи абсолютно мінімальні капіталовкладення. За десятиліття ви перетворили кількадесят мільйонів вкладу на кількамільярдну вартість. Ви розбили шийку пляшки – bottleneck, а саме брак легкодоступної інформації.
Ви, мабуть, можете назвати особу, яка ці «теоретичні» думки втілила у дійсність. Це – неповторний Джиммі Вейлз, перший з-поміж майстрів асиметричної моделі. Коли інші творять віддачу 10х–20х, Wikipedia створила віддачу 100х. Певно, й більшу.
Стисло підсумуємо асиметричний підхід Вейлза і його творіння – Wikipedia.
Масштаб – увесь світ, усі мови.
Невдача – неточна інформація, постійна праця над перевіркою та поправками.
Швидкість – блискавичне поширення: за 10 років – 11 мільйонів статей, постійно додаючи нові дисципліни та мови.
Ощадність – у стократ менш коштовний підхід, ніж у Britannica та десятка інших енциклопедій.
Доступ – понад 250 000 добровільних співпрацівників: дописувачі, редактори, технічні сили. Також різноманітні організації, такі як Jigsaw (інкубатор), Primer (стартап), University College-Dublin, Ben-Gurion University та інші. Найчастіша співпраця – розробка алгоритмів.
Алгоритми – створення системи алгоритмів для збирання, додавання, редагування статей, оцінювання якості, допуску редакційних змін, знаходження точок упередження, точок вандалізму та особистих нападів; знаходження прогалин (про кого мають бути статті?), слідкування за зростанням цілості та всіх підчастин Wikipedia. Всі ці алгоритми разом узяті створюють потужний арсенал, що між іншим допомагає вказати редакторам, де найбільше потрібно зосередити увагу.
Топ 1% – подаються на працю тисячі. Відбір суворо обмежений. Керують цим мегапідприємством 300 співробітників. Вони творять своєрідну культуру. Серед працівників-добровольців часто проводять опитування: «Чому ви працюєте для Wikipedia?» Відповідь: «Праця? Яка праця? Це для мене розкіш і насолода – fun».
(Fun – це могутня стихія. Чи можемо ми її задіяти на користь наших команд?)
Розповідь – «першою зупинкою у пошуку знання неодмінно є Wikipedia».
Висліди розвитку цієї асиметричної моделі глибоко вражають. Зробімо стисле зіставлення. Піки цифр Britannica ось такі: кошт – $1500, продавці – 2500, мови – 1, статті – 70 000, виторг – $650 млн, приблизна вартість для покупця – $1 млрд. Wikipedia 2010 року: кошт – 0, продавці – 0, мови – понад 200, статті – 11 млн, приблизна вартість – $5–10 млрд. Кумулятивний вклад 2001–2010 років – $40 млн, віддача – далеко понад 100х. Переважно майстри асиметричної моделі націлюються на віддачу 10х–20х вкладеного ресурсу. Джиммі демонструє, що це добрий перший крок, але далеко не межа. Його підхід – думай інакше; шукай стократної віддачі і навіть більше.
Очевидно, поширення вікіпедійного всесвіту знань не зупинилося. Навпаки. Як і фізичний Всесвіт, темп розширення Wikipedia прискорюється. Сьогоднішній стан: статті – 55 млн, мови – понад 300. Місія Джиммі – демократизація знання. «Я хочу, щоб кожна людина на земній кулі мала доступ до суми нашого знання своєю мовою», – сказав він.
Але створив він також побічний наслідок: засіб розвитку для різних мовних груп. Уявімо, що не потрібно ані капіталу, аби будувати платформу, ані механізмів праці. Вони всі існують. Питання – хто їх використає і наскільки? Деякі мовні групи освоїли і розвинули Wikipedia інтенсивніше, ніж інші. Погляньмо на різнорідність вислідів. Мірило – 1000 статей певною мовою від мільйона населення: Польща – 38, Франція – 35, Німеччина – 30, Італія – 28, Україна – 24, Вʼєтнам – 13, Росія – 12.
Уявімо такий варіант. Український талант присвоює україномовну Wikipedia. А особливо університети, медіа, підприємці, фахівці. Усі провідні спеціалісти дописують статті і там, де потрібно, вставляють у текст короткі пояснювальні відео, у такий спосіб творячи потужний гібрид: Wikipediа + YouTube. Під українським текстом з’являється англійська версія, щоб український талант прискорено опанував англійську мову. Також англійський текст надсилаємо до головної англомовної Wikipedia.
Англійська мова є ключем до професійного розвитку в справах, у науці, технологіях, мистецтві тощо. Так ми творимо перевагу не з нуля, а на основі високо вибудованої вежі інтелектуальних активів. Унаслідок чого посилюється творення капіталу в країні, де наразі багато його ще не маємо.
Wikipedia – провідний член «Клубу 100х», але не єдиний. До нього входять інші добродійні стартапи, такі як Khan Academy, BRAC (Bangladesh), YKY, UGS (Ukraine Global Scholars) тощо. В останньому прикладі (UGS) віддача тільки 80х. Але це лише горстка студентів, які розпочинають свою працю.
Чому асиметричну модель та 100х віддачі знаходимо так часто серед добродійних команд? Може, через суворі обмеження ресурсів? А може, через глибоке відчуття місії та інтенсивність дії? Не знаю. Але знаю, що нам, комерційним фірмам, варто ближче приглянутись до них. Вивчити їхні способи мислення, тактики, позитивні хитрощі. І відтак залучити ті засоби до власного арсеналу засобів та прийомів, щоб використати їх на добро наших клієнтів та команд.
Джиммі Вейлз – цікавий чоловік. Він завжди вперто думав і діяв проти течії. Він постійно шукав якнайбільші проблеми та відмінні способи їх подолати.
Він започаткував попередника Wikipedia – Nupedia – 1999-го. Уживаючи традиційні, багатоетапні редакторські процеси, Nupedia на першому році існування видала 21 статтю. Це довело Джиммі до сказу. Він відколов Wikipedia від Nupedia в січні 2001-го. І уже за перший рік Wikipedia опрацювала 18 000 статей. Це тільки один приклад.
У його галузі багато панівних припущень, що увʼязнили мислення конкурентів. Джиммі ці припущення не приймав. Радше відсунув убік, відгородив і дивився відверто на те, що потрібно здійснити. Осягнувши певний успіх, він не перестав усувати всілякі «ценеможливості», що засмічували шлях до грані можливості: 306 мов, 55 млн статей, віддача далеко понад 100х.
Своїм прикладом Джиммі нас постійно запрошує ставити собі і своїм командам запитання: де межа? Де вона сьогодні? Де вона буде завтра?
Коли б Андрей Шептицький глянув на Джиммі, він би усміхнувся і був дуже гордий з нього: «Це – кооперація. Не виробнича, роздрібна чи кредитна, а кооперація знання». Будучи постійним прагматиком, також додав би: «Де ще можна цю кооперацію знання поширити, чи то в межах Wikipedia, чи поза нею?»
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
