Категорія
Лідерство
Дата

Хто такі Бачевські, на честь яких назвали популярний ресторан у Львові? Історичний екскурс у горілчаний бізнес сім'ї імперських і міжвоєнних часів

Асортимент алкогольних напоїв компанії Бачевських у міжвоєнний період. /Getty Images

Асортимент алкогольних напоїв компанії Бачевських у міжвоєнний період. Фото Getty Images

Бізнес родини Бачевських сягає корінням у XVIIІ століття, а його розквіт припав на міжвоєнний період ХХ ст. Горілка та алкогольні напої компанії вважалися елітними, а фірмову настоянку Бачевських полюбляв навіть імператор Австрійської імперії Франц-Йосиф. Як розвивалася компанія відомої родини львівських євреїв, розповідає Forbes Polska.

У Львові на вулиці Хмельницького, 116 усе ще можна побачити старі ворота й двох камʼяних левів, які охороняють вхід на колись великий горілчаний завод. На першому подвірʼї одразу помічаєш будівлю, на якій видніється дата – 1782 рік. Тоді було засновано компанію, яка певний час була однією з найбільших в Європі.

Це була класична «гаражна» історія, але у XVIII ст. Починалася вона за 40 км від Львова у селі Вибранівка, яке після першого поділу Польщі відійшло Австрійській імперії Габсбургів. Саме тут у 1782-му 35-річний Лейб Бачелес відкрив перший горілчаний завод.

Мало що відомо про нього і початок його діяльності. Існує версія, що він походив із родини галицьких корчмарів. За часів Речі Посполитої євреї часто тримали корчму чи шинок, а отже, продавали горілку. Обладнання для виробництва алкоголю, яке розробили арабські алхіміки, потрапило сюди з Іспанії разом із євреями-сефардами, які емігрували з Іберійського (Піренейського) півострову.

Компанію, яку заснував Лейб Бачелес, розвивав його син, Леопольд Максиміліан. Він полонізував прізвище батька і став Бачевським, але Лейб зберігав своє прізвище до самої смерті. Саме Леопольд Максиміліан переніс завод до Львова, а точніше, на той час на його околицю – тут і стоять залишки будівлі на вулиці Богдана Хмельницького.

Родині вже Бачевських пішла на користь зміна влади після першого поділу Речі Посполитої (1771 року). Австрійський імператор Франц-Йосиф був відомий своєю поблажливістю до євреїв, завдяки якій їм було легше вести бізнес і купувати нерухомість

На новому місці Леопольд Максиміліан уже зі своїм сином активно зайнялися розвитком родинної компанії. Спершу модернізували завод у 1832-му, додавши нову розробку – дві колони для постійної ректифікації, автором якої за два роки до того став ірландець Еней Коффі.

Крім того, вони суттєво розширили асортимент, урізноманітнивши його ромом, старкою чи контушовкою (лавандовою наливкою) і розолісом (настоянкою на пелюстках троянди, яку нібито дуже полюбляв Франц-Йосиф). Кульмінацією роботи оновленого підприємства стало отримання компанією звання Імперського і Королівського придворного постачальника у 1876-му. 

Кожне наступне покоління Бачевських намагалося примножувати успіх компанії, але найкраще це вдалося прапраонуку засновника, Юзефу Адаму Бачевському. Як і його попередники, він приділяв увагу якості своїх продуктів, а от його нововведенням став маркетинг для компанії

Юзеф Адам Бачевський /Національний цифровий архів

Юзеф Адам Бачевський Фото Національний цифровий архів

Саме компанія Бачевських вивела на європейський ринок прозорі пляшки елегантних форм, які нагадують графин. На використання реклами Юзефа Адама надихнув французький виробник шампанського, а саме Ежен Мерсьє.

Француз на батьківщині першим став використовувати для продажів рекламу й маркетинг, завдяки чому став лідером ринку. Найвідомішим рекламним трюком Мерсьє, серед інших, стало створення кількасотлітрової бочки з шампанським, яку він привіз на всесвітню виставку у Парижі у 1889-му. За пʼять років уже Бачевський вдався до схожого трюку: на загальнонаціональній виставці у Львові він звів величезний павільйон у формі графина для горілки.

У 1911-му, після смерті Юзефа Адама, управління компанією перейшло до рук двох його синів. Старший, Леопольд, був викладачем хімії і авторитетом в алкогольній промисловості (пізніше заснував Національну школу дистиляції); займався продукцією і бізнесовою частиною компанії. А молодший, Генрик, був адвокатом і слідкував за бухгалтерією та займався юридичними питаннями.

Міжвоєнний і повоєнний періоди

У міжвоєнний період Бачевські стали піонерами загальнонаціональних рекламних кампаній. Тут родина знову надихнулася прикладом виробників французького шампанського, але тепер уже Möet & Chandon. Бачевські запросили художника, львівʼянина Едварда Казубського, для створення серії рекламних гумористичних малюнків, які супроводжувалися короткими віршиками про продукти Бачевських, і розмістили їх у газетах.

Саме на цей час припадає динамічний розвиток компанії. У неї зʼявилися підрозділи у Відні та Парижі, а її продукти доставляли на інший бік Атлантичного океану. Бачевським вдалося підписати угоду на постачання свого алкоголю на трансатлантичні кораблі «Полонія» і «Пілсудський», які прямували до Америки. Продукти Бачевських стали синонімом розкоші, а їхні найбільш упізнавані бренди горілки того часу Monopolowa і Perła вважалися найякіснішими. 

Рекламна вежа Бачевських, збудована перед Східним ярмарком у 1926 році. /Національний цифровий архів

Рекламна вежа Бачевських, збудована перед Східним ярмарком у 1926 році. Фото Національний цифровий архів

Початок Другої світової війни та прихід більшовиків обернулися особистою трагедією для родини Бачевських.

У 1939-му горілчаний завод підприємців було частково зруйновано внаслідок бомбардування Львова, а за рік двоюрідних братів Стефана (син Леопольда) і Адама (син Генріка) заарештував НКВС і відправив працювати на шахти Донбасу. Два роки по тому обидва там і загинули. Будівлі заводу на вулиці Хмельницького, які вціліли, нові радянські власники теж використовували для виробництва горілки, але після війни там організували виробництво наждачного паперу.

Втім на цьому історія горілки від Бачевських не скінчилася. Бренд відродили в 1956-му. Сімʼя Ґесслерів, яка повʼязана з Бачевськими, дуже з цим допомогла. Історії становлення у них схожі: починали вони з горілчаного заводу в Бидгощі (Польща) у ХІХ столітті, відкривали підрозділи в інших містах, зокрема Будапешті та Відні. Флагманським продуктом Ґесслерів була і є міцна травʼяна наливка Altvater. 

Після Другої світової майже всі потужності компанії Ґесслерів знаходилися на території Східного блоку, тобто під протекторатом СРСР, а тому були націоналізовані. Ґесслерам пощастило зберегти завод у Відні. Саме тут вони відродили свій бізнес, а також більш відомий бренд Бачевських, права на який зміг відновити нащадок родини, Яцек Александр Бачевський. 

Компанії обʼєдналися під брендом Altvater Gessler-JA Baczewski, а управління компанією взяв на себе Едуар Ґесслер. Він швидко почав виробляти флагманську горілку Бачевських, Monopolowa, а вже у 1958-му відбулися її перші постачання до США. Тоді саме Штати стали головним ринком збуту для горілки Бачевських, а у 1983-му Altvater Gessler-JA Baczewski відкрила там дочірню компанію. На той час Monopolowa була унікальним продуктом на ринку – висококласна горілка зроблена з картоплі. 

У Польщі цей відомий бренд горілки знову зʼявився після падіння Польської Народної Республіки. Спершу з цим у 1989-му допомогла державна компанія Polmos Starogard Gdański, яка сьогодні є частиною групи Sobieski. Вона купила ліцензію на виробництво цієї горілки в австрійської компанії.

У 2011-му Ґесслери самі взялися за відновлення бренду Бачевських, підготувавши спеціальну пляшку для нової партії. Тепер Monopolowa повернулася до меню найкращих ресторанів. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні