Категорія: Лідерство
Дата: 20 серпня 2021 14:17

Українські бізнесмени платять €200 і більше за годину роботи з бізнес-коучем. Що вони купують?

Катерина Іванова

Forbes

5 хв читання

Дмитро Швець, Дмитро Волконський і Олег Рогінський. Фото з особистого архіву / Ілюстрація Анна Наконечна

Навіщо українські підприємці працюють з коучами

Додаток Reface, який уміє змінювати обличчя на відео і фото, в 2020-му став найкращим додатком у американському AppStore. До квітня 2021-го програму завантажили понад 100 млн разів. «Щоб досягти цієї позначки, TikTok витратив 31 місяців, Snap – 28, – каже СEO компанії Дмитро Швець, 34. – Reface вистачило 14 місяців». Однією з причин успіху Швець вважає той факт, що два роки він користується послугами коуча.

Коуч Швецю був потрібен специфічний: з експертизою в IT і гідний довіри. Далеко шукати не довелося: ним став інвестор Reface і один із засновників венчурного фонду Roosh Сергій Токарєв, 37. «Багато що робимо вперше – каже Швець. – Нам пощастило, що було до кого звернутися».

Токарєв допомагав налагоджувати бізнес-процеси в Reface. Швець звернувся до нього по допомогу, коли відчув, що втрачає в ефективності. Швидке зростання компанії вимагало змінити ставлення до себе й управління. «Збільшувалася кількість завдань, роботи, я почав емоційно вигоряти, – розповідає Швець. – Це позначилося і на фізичному стані». Постало питання – як знайти компроміс між сімʼєю, здоровʼям, бізнесом?

«Глобальний запит на «пошук сенсів» не обійшов стороною і українських підприємців», – констатує викладачка Lviv Business School Наталя Кадя. Цікавість до «тренувань» посилив COVID-19. «У період невизначеності підприємцю важливо мати поруч рівну за масштабом особистості довірену людину, з якою можна ділитися страхами й тривогами», – каже еxecutive-коуч Марина Мелія.

Один із засновників інтернет-компанії Trionika и UATECH holding Дмитро Волконський дізнався про коучинг з книжки Мелії «Як підсилити свою силу?». У ній автор ділиться досвідом консультування підприємців зі списку Forbes. «Прочитав, що майже в кожного мільярдера в Америці є свій коуч, – згадує Волконський. – Вирішив, що він потрібен і мені». За словами Волконського, коуч допоміг йому заощадити купу часу. «Виявилося, що завдання, над якими я бився тижнями, можна розв’язувати за годину», – говорить він.

Важливий момент: не слід плутати два типи бізнес-наставництва – менторство і коучинг. Роль ментора – ділитися досвідом, коуча – підштовхувати підопічного до вироблення нових навичок і знань. «Ментор промовляє слова мудрості, коуч засукує рукави і береться до роботи, – описує відмінність між двома типами персональних консультантів у передмові до книги «Коуч на трильйон доларів», професор Вортонської бізнес-школи Адам Грант. – Вони не просто вірять у ваш потенціал: вони виходять на арену, щоб допомогти вам його реалізувати».

Засновник компанії People.ai Олег Рогинський, 34, що живе у Кремнієвій долині, працює з коучем з 2017 року. «У Долині в кожного СЕО є коуч, а іноді й не один», – каже Рогинський. У нього самого їх два. З одним Рогинський працює над особистісним розвитком (страхи, сумніви, справжні причини бажань), з іншим обговорює бізнес (побудова команди, стратегія компанії, відносини з радою директорів). З першим зустрічається раз на два тижні, з другим – раз на тиждень. Коучів Рогинському та іншим стратегічно важливим співробітникам оплачує компанія.

У Google на коучингу побудовано всю корпоративну культуру, каже Ніна Левчук, керівниця Google Marketing Solutions у Центральній та Східній Європі. Керівники команд зобов’язані працювати з коучем і самі пройти сертифікацію.

«Трансформація бізнесу завжди починається зі змін самого лідера», – констатує керівний партнер консалтингової компанії U-Integral та сертифікований коуч Вітаутас Бучюнас. «Я працював із коучем рік, аби розібратися, навіщо я взагалі займаюся своєю справою, що мені цікаво», – згадує Рогинський.

Результатом цієї роботи став 40-сторінковий документ, який Рогинський написав за завданням коуча, – він ліг в основу стратегії компанії на роки вперед. «Коли я його виписав на папері, прояснилося бачення розвитку компанії», – каже Рогинський. Документ допомагає йому під час найму нових співробітників, залучення інвесторів і клієнтів.

Хороший коуч не говорить, як розв’язати проблему, він ставить питання, які допомагають самому знайти рішення, розповідає Рогинський. Якщо раніше переважна більшість запитів до коуча стосувалася досягнення зовнішніх цілей, тепер фокус змістився всередину – розуміння себе, своїх емоцій, ресурсу, додає Кадя.

На відміну від наставництва або психотерапії, коучинг націлений на досягнення конкретного результату. «Є завдання, сесія і обовʼязковий підсумок, – каже Кадя. – Що було корисного, відповідь на яке питання ми знайшли, що тепер будемо робити інакше».

Бізнес-коуч Рогинського записує всі питання, щоб до них повернутися, якщо якісь ситуації виникають знову. «Це допомагає не повторювати помилок», – каже Рогинський.

«Мені було страшно звертатися до великих компаній, я думав: ми такі маленькі, що ми можемо їм дати?» – описує засновник і головний виконавчий директор логістичної компанії Onyx Trade Олександр Павлюкевич запит, з яким на початку 2020 року звернувся до коуча. Через пандемію закрилися кордони, клієнти заморозили контракти, доходи різко скоротилися.

Павлюкевич найняв коуча міжнародної школи Master Coach Альгіса Ярмоша. Під час щодвотижневих сесій підприємець обговорював, як «подружитися зі страхом» і навіщо компанії зростати. «Коуч спрямовує, але відповідальність завжди на власнику», – каже Павлюкевич.

У 2020 році оборот Onyx Trade зріс у пʼять разів, до $1,5 млн. «90% рішень, які я прийняв завдяки коучу, були правильними», – каже підприємець. Павлюкевич продовжує спілкування з коучем. Завдання, над яким вони працюють, – як поєднати роботу і сімʼю.

З 2015-го по 2019-й кількість практикуючих коучів зросла на третину, до 71 000, йдеться у звіті Міжнародної федерації коучингу (IFC) за 2020 рік. У країнах Східної Європи приріст помітніший – +40%. Найбільше такі фахівці заробляють у Північній Америці ($62 500 від коучингової діяльності на рік), найменше – у Східній Європі ($19 000 на рік).

Одна персональна сесія в Україні, за словами Каді, коштує €200–850. Курс займає не менш як 10 зустрічей. Вартість командної сесії – €900–1800.

«Європейські клієнти приходять до коуча як до хірурга, – розповідає Кадя. – Вони діляться тим, що їм заважає». В Україні кілька сесій може піти лише на визначення істинного запиту. «Людина говорить, що хоче навчитися комунікувати, а насправді їй страшно проявляти емоції», – наводить вона приклад.

Українські підприємці намагаються не афішувати роботу з коучем. «Генетична памʼять говорить про те, що успішний керівник не має права бути слабким, а класний менеджер не може чогось не знати, – каже Кадя. – Суспільство не готове сприймати слабкості, тому люди не говорять про це публічно».

Бучюнас переважно консультує фаундерів і топменеджерів IT-компаній. За його спостереженням, що старший клієнт, то важче з ним спрацюватися коучу. «З мілленіалами простіше, – каже він. – Вони легше діляться своїми слабкостями».

Швець вважає, що йому пощастило. Йому дістався коуч «із засуканими рукавами»: Токарєв брав участь у бордах, допомагаючи виробити стратегію, залучити інвестиції, монетизувати додаток і визначити фокус. З його подачі Швець почав більше займатися спортом і змінив режим сну. «Ми багато рефлексували, в результаті я став продуктивнішим, – розповідає бізнесмен. – Це допомогло зберігати фокус, тверезість думки під час ухвалення рішень».

У Мелії графік сесій розписано на рік уперед. «Невизначеність – найголовніший стрес, – каже вона. – Потреба в коучингу нині колосальна і зростатиме й надалі».

Матеріали по темі