Український бізнес поступово переходить від декларацій до реальних дій: вже 63% компаній інвестують у програми ментального здоров’я для своїх команд. Це свідчить про зміну підходу — від формального «бонуса» до частини довгострокової стратегії. Втім ефективність таких програм поки залишається під питанням: чи справді вони допомагають людям і як виміряти їхній вплив?
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Як український бізнес працює з ментальним здоров’ям своїх співробітників? Відповісти на це запитання було метою спільного дослідження платформи з пошуку роботи Robota.ua та платформи для діагностики ментального здоров’я Healthy Mind. Результат виявився показовим: 63% компаній впровадили програми підтримки емоційного добробуту.
Це більше, ніж суха статистика. Це сигнал, що турбота про психоемоційний стан перестає бути опцією «для галочки» і стає частиною стратегії. Бізнес починає усвідомлювати: стабільність команд неможлива без стабільності людей, які її створюють.
Але чи справді ці програми працюють, який ефект мають і що заважає командам активно ними користуватися?
Тенденція позитивна, але й виникають ризики
Якщо розкласти цифри, отримаємо цікаву картину. 44% компаній інвестують у ментальне здоров’я до 5000 грн на рік на одного співробітника, 26% ー від 5000 до 10 000 грн, і лише 14% ー понад 50 000 грн. Рівень інвестицій майже не залежить від розміру бізнесу. Середні й навіть невеликі компанії вкладають у ментальне здоров’я порівнянні бюджети з великими гравцями. Тобто не «багато грошей» визначає, а готовність будувати культуру турботи про людей.
У воєнний час усі проходять найсерйозніший тест: психоемоційна стійкість стає передумовою довготривалої ефективності команд. Показово, що 64% компаній назвали головною причиною впровадження програм щире бажання дбати про людей. 19% робили це з метою підвищити продуктивність і лише 13% — щоб зменшити плинність кадрів, згідно з результатами дослідження. У цьому, мабуть, найважливіший зсув ー від інструменту управління до справжньої культури турботи.
Піклування про себе перестає бути nice to have і стає частиною робочої рутини. Українські компанії це вже відчули.
Найчастіше турбота про ментальне здоров’я проявляється у консультаціях із психологами (34%), тренінгах (29%) та освітніх матеріалах (26%), згідно з результатами дослідження. Менше — у форматах гарячих ліній (7%) чи спеціальних командних заходів (4%).
Серед інноваційних практик компанії впроваджують Mental Health Days ー пʼять додаткових оплачуваних днів відпустки на рік, індивідуальні консультації з нутриціологами, відеопрактики йоги, офісні масажі та тематичні місяці wellbeing. Це вже не просто «опція» для HR-звіту, а сигнал, що компанія готова вкладатися в енергію людей так само, як у розвиток бізнесу.
Але проблемою залишається недостатня залученість співробітників до наявних програм. Складно сказати, чи працює програма взагалі, як змінюється стан людей після тієї чи іншої ініціативи.
Мій корпоративний досвід налічує понад 25 років. Протягом цього часу питання розвитку людей та підтримки команд завжди були у центрі моєї уваги. Недостатньо покладатися на припущення, потрібні точні дані про те, що неможливо оцінити візуально ー ознаки тривожних розладів, депресивних станів, порушень сну, проявів ПТСР чи психосоматичних проблем. Цей перелік невичерпний.
Це ті чинники, які спершу впливають на конкретну людину, а далі віддзеркалюються на роботі всієї організації: продуктивності, утриманні та залученні клієнтів, креативності команд.
У різних ролях ці ризики мають різну «вагу»: для менеджера ー це рішення та стратегія, для спеціаліста з продажів ー контакт із клієнтами, для розробника ー якість і швидкість роботи. Врешті все це напряму визначає бізнес-показники компанії.
Не впроваджувати проєкти «наосліп»
На ринку вже більше зʼявляється технологічних рішень, які використовують методи для оцінки та відстеження ментального стану співробітників, і ефективність програм турботи підтверджується конкретними показниками й аналітикою. Це не абстрактні враження, це вимірювані речі.
Наприклад, після запуску програм ментального здоровʼя в деяких компаніях рівень стресу співробітників знижувався на 25%, а прихований гнів ー майже на 40%. Приблизно кожна сьома компанія все ще не оцінює ментальний стан своїх команд, за даними robota.ua. Більшість проєктів впроваджуються «наосліп», без розуміння, які саме сфери викликають напругу чи потребують підтримки.
Один із практичних способів ー надавати співробітникам можливість робити регулярну діагностику психоемоційного стану. Не як разову анкету чи тестування «для галочки», а як структурний процес. Бо людина, яка отримує про свій ментальний стан зрозумілі пояснення та персональні рекомендації, вчиться більше турбуватися про себе і далі приймати рішення: чи потрібна їй допомога та в якій сфері найбільше.
Компанія надає їй цей базовий інструмент, який дозволяє побачити першопричини більшості поширених проблем: вигорання, стресу, тривожності, зниження мотивації. Усі ці дані напряму відображаються на бізнес-показниках компанії.
Більше, ніж просто звіт
З появою різних цифрових інструментів та ШІ-продуктів більшість процесів можна, по-перше, автоматизувати, по-друге, отримати наочні дані та розуміти, як вони змінюються. Але важливо перевіряти, чи базується платформа на наукових засадах, які та скільки методик оцінювання використовуються, чи адаптовані вони для України.
Системи, що надають інструменти для регулярного ментального чекапу, дозволяють керівникам діяти проактивно. Наприклад, виявляти проблеми до того, як вони переростуть у відтік талантів, емоційну нестабільність чи зниження операційних показників. На жаль, є лише окремі опитувальники чи тести, які доступні в Google, вони не є автоматизованими та не валідні.
Регулярна діагностика дає компанії об’єктивні дані, які можна перетворити на чіткі орієнтири для оцінки ризиків і планування програм підтримки. Кожен працівник, який проходить діагностику, отримує персональні рекомендації ー від практик самодопомоги до підказок, до якого фахівця варто звернутися. У результаті співробітники вчаться системно дбати про себе, а компанія отримує реальний, а не формальний інструмент підтримки.
У дослідженні ми побачили, що лише 16% організацій із впровадженими програмами підтримки оцінюють стан команди через окремі опитування. В компаніях з великою кількістю людей неможливо охопити всіх лише індивідуальними бесідами. Це забирає занадто багато часу керівника і все одно залишає «сліпі зони».
Обробка отриманої інформації становить десятки годин роботи й кілька залучених людей. Потрібно мати інструмент, який дає лінійному керівнику розуміння загального психоемоційного стану команди. Тоді стає зрозуміло, про що потрібно говорити з людьми, які теми потребують уваги, які програми варто запускати та на які бюджети запитувати підтримку у HR-відділу. Це допомагає сфокусувати індивідуальні розмови, уникати припущень і приймати рішення на основі даних.
Регулярний чекап, який базується на науковому підході й цифровій аналітиці, не лише вчить співробітників краще дбати про себе, а й дає організації змогу подбати і про людей, і про бізнес-показники.
У воєнний час підтримка ментального стану стає не менш важливою, ніж фінансові показники, бо саме люди й досягають цих показників. Діагностика дозволяє вчасно помічати емоційні ризики, розуміти, де потрібна підтримка, і запускати ефективні рішення не навмання, а на основі даних.
Дослідження підтверджує: програма ментального здоров’я ー це не разовий проєкт. Її ефективність починається з вимірювання. Саме інструменти діагностики дають можливість побачити реальну картину, своєчасно адаптувати стратегії та створювати середовище, яке справді підтримує.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
