Категорія
Лідерство
Дата

Чому за останні 200 років так кардинально змінився світ. Пояснює економіст Павло Шеремета

Shutterstock

Shutterstock

200 років тому почався стрімкий економічний злет, який змінив світ більше, ніж за попередні 2000 років. Що дало поштовх трансформаціям та які висновки варто зробити Україні

У перше тисячоліття нашої ери світова економіка практично не зростала. ВВП на душу населення залишався незмінним. У другому тисячолітті н.е. з 1000 по 1820 рік зростання ВВП на душу населення було, але дуже слабеньким — 0.05% в рік. Відтак, хтось народжений у 600 чи тим більше у 1600 році побачив би світ 1800 року дуже знайомим. Одначе той, хто народився в 1800 році, знайшов би сучасний світ далеко за межами свого розуміння. Середня тривалість життя теж виросла достатньо драматично — з 24 років у 1000 році і 26 у 1820 до 66 у 2000. Чим пояснюється така глибока трансформація саме за останні 200 років? 

У травмованій тривалим марксизмом Україні гуляє багато «екзотичних» пояснень цього феномену, які часто зводяться до посиленої ролі держави, включаючи протекціонізм у міжнародній торгівлі. Мейнстрімова відповідь — ринковий капіталізм. Економічний колумніст Financial Times Мартін Вольф влучно пише: «Чому ринковий капіталізм виявився таким динамічним? Відповідь полягає в тому, що він містить у собі потужний двигун змін. Це не лише економічна свобода, хоча вона — важлива. Це також не лише наука та техніка, хоча вони — теж важливі. Це те, що великий австрійський економіст Йозеф Шумпетер назвав «творчим руйнуванням».

Професор Гарвардського університету і Лондонської Школи Економіки Philippe Aghion з командою у книзі The Power of Creative Destruction (Harvard University Press, 2021), рекомендованій ключовими економічними виданнями світу, вважають, що було три причини безпрецедентного економічного злету, що почався приблизно 200 років тому: 

Перше, розповсюдження знань та інформації, що забезпечує кумулятивні інновації, зокрема завдяки появі доступних поштових послуг і зниженню вартості друку. Вибух у кількості ґазет та енциклопедій сприяв обміну ідеями, у тому числі, через появу товариств і клубів, які заохочували поширення і розвиток знань.

Друге, конкуренція між країнами, що уможливила і посилила процес творчого руйнування. У політично роздробленій Європі країни змагалися за найяскравіші уми. Отже, незважаючи на наявність у кожній країні сил, що опираються інноваціям, переміг страх бути перевершеним сусідами. Наприклад, пруський генерал і військовий теоретик Карл фон Клаузевіц відзначав, що тріумф Наполеона над Пруссією в битвах 1806 р. не тільки зруйнував пруську армію «повніше, ніж будь-яка армія коли-небудь була розгромлена на полі битви». Перемога Наполеона також зруйнувала аргументи проти просування по службі на основі меритократії, відзначає колишній редактор журналу The Economist Адріан Вулдрідж у новій книзі «Аристократія таланту». Подібно, проблеми британської армії під час кримської війни 1854-56 років стимулювали значно ширше застосування принципу відкритої конкуренції у боротьбі за талант.

Ця відкрита конкуренція за посади, у свою чергу, стимулювала розвиток таких модерних суспільних цінностей як жага до самореалізації, бажання творити, шукати та давати відповідь викликам. Нобелівський лауреат Едмунд Фелпс саме ці цінності та економічну свободу вважає джерелом стрімкого зростання у 19 і 20 століттях. «Ці цінності підживлювали низовий динамізм, необхідний для широких внутрішніх інновацій. Більшість інновацій не були спровоковані кількома ізольованими візіонерами, такими як Генрі Форд та Стів Джобс; скоріше, цей процес штовхали мільйони людей, наділених свободою продумувати, розробляти та продавати незліченну кількість нових продуктів та процесів, а також удосконалювати існуючі. Масовий розквіт — поєднання матеріального добробуту та «доброго життя» у більш широкому сенсі — був створений цією масовою інноваційністю». 

І нарешті, третє — поява інституцій, які захищали права власності інноваторів. У першу чергу, патентна система подвійно вплинула на інновації та технічний прогрес. По-перше, патенти створювали стимул до інновацій, надаючи принаймні тимчасову монополію, гарантуючи тим самим ренту за інновації. По-друге, патенти зобовʼязували винахідників поширювати знання, що лежать в основі їхніх винаходів, що дозволяло іншим згодом використовуючи цю інформацію, що містяться в патенті. 

В Україні, яка є відкритою до глобальних інформаційних потоків, світові інновації є відомими і, в більшості, доступними. З меритократією, модерними цінностями і економічною свободою — трішки складніше. Неспішно, але ми проходимо цю необхідну суспільну трансофрмацію. Найскладніше поки що з інституціями, які захищають права власності. Ці речі пов’язані між собою: інституції не запрацюють на повну, поки на повну не запрацюють модерні цінності, меритократія і відкрита конкуренція. Тобто не стане домінючим креативний, підприємливий, інноваційний клас, кровно зацікавлений у захисті прав власності.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]