Барахолка на Почайній, ретро-бляшанки контрабандної Pepsi, відеокасети та Київ на початку української незалежності. У прокат виходить фільм Тоні Ноябрьової «Ти мене любиш?» про дорослішання в епоху 90-х. Як створювали стрічку та чому її варто подивитись?
Фільм Тоні Ноябрьової «Ти мене любиш?» виходить в український прокат 30 травня. Це драма про дорослішання напередодні падіння СРСР. Головна героїня, 17-річна Кіра, вчиться в акторському училищі, вперше закохується і мріє знятися в кіно. Її чекають доленосні зміни: розлучення батьків, розпад СРСР і народження нової країни.
«Це особиста історія мого дорослішання та становлення покоління», – каже Ноябрьова. Світова премʼєра фільму відбулася на фестивалі Берлінале в 2023 році. Акторку Карину Химчук за роль Кіри нагородили національною премією «Кіноколо» та відзнакою за найкращу жіночу роль від Одеського міжнародного кінофестивалю.
Робота над картиною тривала у 2021–2023 роках. Безпосередньо зйомки завершили за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення. Станом на 2022 рік бюджет фільму становив 31,4 млн грн, з яких 23,5 млн грн виділило Держкіно. Як змінився бюджет після постпродакшну, команда не розкриває.
Найбільшим викликом стало відтворити Київ початку 90-х, зазначає Ноябрьова. Для зйомок довелося перекривати Дарницький міст у годину пік, шукати старі автівки та громадський транспорт по всій Україні, а взимку купувати сухе листя на OLX по 5 грн за штуку.
Щоб досягти автентичності в кадрі, реквізит продумали до дрібниць: усі предмети відповідають епосі – від журналів до жуйок і лейблів на одязі.
Чи вдалося творцям «Ти мене любиш?» відтворити атмосферу тих часів?
Відгуками про фільм із Forbes поділилися ексдиректорка кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе, засновниця Дикого театру Ярослава Кравченко, співзасновник студії Knife!Films Максим Сердюк, співзасновниця PR-агенції Public Kitchen Анастасія Івченко і продюсер Олексій Гладушевський.
Людмила Горделадзе, членкиня правління Союзу кінотеатрів України, ексдиректорка кінотеатру «Жовтень»
«Ти мене любиш?» – кіно для роздумів. Розпад сім’ї головної героїні на тлі розпаду СРСР, коли майбутнє стало непередбачуваним: тут є про що замислитися. Більшість людей опинилися перед зламними процесами в їхньому житті – все по-новому, закони, гроші, робота. Хтось «вписався», хтось ні.
Для молодої людини, дівчини, що не мала досвіду в ухваленні доленосних рішень, це трагедія. Вона шукає опору в стосунках, у коханні. «Ти мене любиш?» – головне питання цього періоду її життя. Але для «дорослої» людини це питання дитяче, несерйозне – є інші пріоритети.
У цьому фільмі епоха відображена дуже точно. Квартири відтворювали в павільйоні Кіностудії Довженка, дуже багато уваги приділили деталям. Талановита операторська робота.
Ця стрічка, безумовно, залишить слід в історії українського кіно. Тоня Ноябрьова – талановита українська режисерка, раджу йти до кінотеатру.
Ярослава Кравченко, засновниця та директорка Дикого театру
Обожнюю кіно про 90-ті, бо це той період, який ще є в пам’яті, і водночас цікаво, як його покажуть автори стрічки. Фільм «Ти мене любиш?», хоч і відбувається на тлі епохи черг, дефіциту, використовує час як декорацію для історії дорослішання. Дівчина, що шукає себе і людей, які б її любили. Але знайти не може. Бо в першу чергу цю любов треба знайти в собі та до себе.
Дуже втішає бачити на екранах хороший акторський кастинг. Усі ролі, включно з епізодичними, зроблені яскраво, хоча деякі сюжетні лінії не доведені до фіналу чи розкриті частково.
Для мене цей фільм – про надію і погляд на світ з широко розплющеними очима, які бувають тільки у підлітків. Тож, щонайменше щоб згадати цей стан, на нього варто сходити.
Максим Сердюк, співзасновник студії Knife!Films
Для мене стала відкриттям смілива та впевнена гра Карини Химчук. Усі півтори години неможливо відірватися від її гри. Також було неймовірно цікаво бачити і шукати художні паралелі та сценарні відсилки, які живуть усередині самого фільму.
Історія дорослішання та емоційні потрясіння, показані у фільмі, є універсальними для будь-якої епохи. Хоча не можу не погодитися, що атмосфера 90-х додає сюжету шарму.
Анастасія Івченко, співзасновниця PR-агенції Public Kitchen
Картина Тоні Ноябрьової щемка та щира. Хоч я народилася пізніше за головну героїню, вже у незалежній Україні, але фільм відкинув мене у спогади власного зростання з притаманними йому азартом та розчаруваннями.
Дуже класно вдалося передати епоху – в костюмах, інтер’єрах, локаціях. І в музиці – приємно було чути українську естраду тих часів: «Кобзу», «Водограй», Назарія Яремчука.
Олексій Гладушевський, теле- та кінопродюсер
Тоня Ноябрьова отримала премію «Чорний лотос» від мого проєкту за найкращу режисуру. Вона відрізняється увагою до деталей, відчуттям часу, уважною роботою з костюмами та реквізитами, а також чудовим вибором акторів. Щира та відверта зі своїм глядачем.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.