Хто та як підтримує український спротив? Іноземні креативники демонструють солідарність з Україною через музику, живопис та колаборації.
Світова креативна індустрія одностайно підтримує Україну. В цьому нескладно переконатися: лише цього літа українські прапори майоріли в руках десятка світових зірок під час їхніх концертів. Трьохтисячна авдиторія празького залу Forum Karlín побачила із українським стягом Патті Сміт, музиканти Rammstein розгорнули прапор на концертах у Варшаві та Цюриху.
Під час концерту в німецькому Бонні Біллі Айліш підняла зі сцени прапор, який кинула їй українська співачка Джеррі Хейл, та поцілувала його. The Scorpions розгорнули прапори України та Польщі у Кракові, а Rolling Stones замінили кольори свого логотипу на синьо-жовті під час виступу в лондонському Гайд-парку. Під час виконання пісні Gimme Shelter на екрани вивели сцени ракетних обстрілів росіянами українських міст.
На концерті в Празі 5 червня соліст Imagine Dragons Ден Рейнольдс підняв прапор України, який передала тимчасова переселенка з Харкова. До цього під час концерту в Польщі він виголосив промову на підтримку України, в якій сказав: «Чому ми не можемо зробити щось більше, ніж співати пісні? Я почуваюся безпорадно». Втім, гурт не довго обмежувався лише словами підтримки: 23 липня Imagine Dragons стали амбасадорами фандрейзингової платформи UNITED24.
Іноземні креатори підтримують Україну на війні з Росією не тільки прапорами. Ось девʼять витворів мистецтва, що їх було створено закордонними митцями, іноді в колаборації з українськими артистами, як реакція на вторгнення.
Пісня Hey, Hey, Rise Up гурту Pink Floyd з Андрієм Хливнюком
Hey, Hey, Rise Up – перша пісня, яку Pink Floyd записали за 26 років. У ній використано фрагмент «Ой, у лузі червона калина» у виконанні Андрія Хливнюка – гімну січових стрільців, який став одним з культурних символів війни. У записі взяли участь барабанщик Нік Мейсон, басист Гай Пратт та піаніст Нітін Соуні, які акомпанували вокалу Хливнюка. Автор відео до треку – володар «Срібного ведмедя» Берлінале режисер Мат Вайткросс. Зароблені на монетизації відео кошти Pink Floyd переказують на гуманітарну допомогу Україні.
«Ой, у лузі червона калина» – не єдиний воєнний мем, до якого зроблено відсилання в треку. На обкладинці композиції – соняшник, намальований кубинським художником Йосаном Леоном. Це референс до слів мешканки Генічеська, яка порадила російському солдатові покласти в кишеню насіння соняшника, щоб воно проросло, коли той залишиться в українській землі. Барабани, на яких грає Мейсон у кліпі, прикрашені елементом із картини художниці Марії Примаченко.
Пісня 2step Еда Ширана та гурту «Антитіла»
«Антитіла» планували колаборацію із британським співаком Едом Шираном відтоді, як почули, що він бере участь у благодійному концерті в Бірмінгемі на підтримку українських переселенців. Тоді співпраця не склалась, але вже за тиждень команда співака повернулась до «Антитіл» і сама запропонувала попрацювати разом над спільним треком.
Троє з учасників «Антитіл» – парамедики 130-го батальйону територіальної оборони, двоє – волонтери. Студія Bobina Records, де записувався гурт, розміщувалась у Гостомелі, де на той момент ще стояли російські війська. Це суттєво ускладнювало запис. В результаті обладнання привіз аранжувальник Максим Сиволап, музиканти записали композицію в студійній кімнаті за півтори години та поїхали служити.
Наступний крок – кліп. Основна сюжетна частина відео – двоє дітей танцюють на тлі розбомблених залів і посеред поля. Синхрони із солістом «Антитіл» Тарасом Тополею для кліпу відзняли за 10 хвилин на камеру Gopro між бойовими позиціями рот у районі Харкова. Зараз під кліпом – понад 11 000 коментарів, з-поміж них слова підтримки користувачів з Америки, Польщі, Китаю та Вірменії.
Мем «Свята Джавеліна»
«Ми – в бізнесі з відбудови України», – пишуть про свою місію засновники проєкту «Свята Джавеліна». St.Javeline – зображення Мадонни із протитанковим ракетним комплексом, зброєю-символом українського спротиву. Проєкт розпочався за тиждень до вторгнення, коли підрозділи російської армії збиралися на кордоні з Україною. St.Javeline ініціював канадський журналіст Крістіан Борис, що протягом п’яти років працював у Києві на міжнародні видання. Метою було зібрати гроші на підтримку українців.
Борис планував нафандрейзити $500 – наразі збори проєкту перевищили $2 млн. Їх отримали завдяки продажу худі, стікерів, прапорів, чашок, кепок та футболок із зображенням войовничої святої. Дві футболки зі «Святою Джавеліною» подарували президенту та міністру оборони України.
Що відомо про проєкт «Свята Джавеліна» у цифрах? На офіційному сайті було зроблено 51 262 замовлення та придбано 122 786 продуктів. Найпопулярніший – стікер зі святою. Його купили 23 091 раз.
Ремікс The Kiffness на пісню «Ой, у лузі червона калина» у виконанні Андрія Хливнюка
Південноафриканський музикант та пародист Девід Скотт, який виступає під псевдонімом The Kiffness, зробив ремікс на «Ой, у лузі червона калина» у виконанні Хливнюка на підтримку України у війні з Росією. «Андрій Хливнюк, фронтмен українського гурту «Бумбокс», зупинив тур у США, щоб захищати країну від армії Путіна», – зазначив Скотт в описі до треку. Роялті від композиції виконавець пообіцяв пожертвувати на гуманітарну підтримку ЗСУ.
Портрет пʼятирічної українки Валерії художника JR
Станом на 29 червня за кордон виїхало 2 331 000 дітей, повідомляє офіс віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Одна з цих дітлахів – п’ятирічна Валерія з Кривого Рогу, яка стала героїнею арт-проєкту художника JR. Її масштабний чорно-білий портрет став основою для диджитал-обкладинки журналу TIME. Щоб створити її, волонтери розгорнули у Львові полотно у 45 метрів. Також цей перформанс був покликаний привернути увагу до трагедії Маріупольського драмтеатру.
На цьому історія портрету не закінчуюється. Акцію повторювали у кількох містах світу – зокрема у Венеції, на площі Святого Марка. В результаті портрет було презентовано на виставці «Це Україна: захищаючи свободу» на Венеційському бієнале, яке представили PinchukArtCentre та Фонд Віктора Пінчука.
Вишиті полотна для показу Dior Олесі Трофименко
4 липня в Музеї Родена відбувся показ нової кутюрної колекції бренда Dior. Дві стіни завширшки 150 м і центральну частину локації завширшки 45 м було прикрашено 32 вишитими полотнами, які створила художниця Олеся Трофименко.
Dior запросили українську мисткиню невипадково. «Їм було важливо зробити проєкт для України та розкрити нашу історію, – каже Трофименко. – У Dior мене запевнили, що не вірять російській пропаганді та не сумніваються у нашій правоті. Для мене це важливо».
Трофименко створила полотна із квітковими елементами, деревами життя і силуетами вінків. Обираючи образи, Трофименко вивчала козацьку вишивку початку XVII – XVIII століть, українські весільні вінки, що силуетом нагадують корону, та дерево життя – один з елементів вишитого рушника, притаманного Чернігівщині.
Картина «Небо над кукурудзяним полем» Демʼєна Герста
«Небо над кукурудзяним полем» Демʼєн Герст – один із найбагатших художників світу, статки якого у 2020 році було оцінено виданням Sunday Times у $384 млн, – написав у 2022 році спеціально для виставки «Це Україна: захищаючи свободу». Полотно – знак солідарності з Україною, справжні метелики на ньому – уособлення водночас смертності і безсмертя. Герст часто розмірковує на тему смерті у своїх роботах і так само часто використовує образ метеликів, які захоплюють митця тим, що здаються живими навіть після того, як помирають.
Пісня Wake Me Up (When This Nightmareʼs Over) гурту Simple Plan
Wake Me Up (When This Nightmareʼs Over) увійшла до нової платівки Simple Plan, що вийшла у травні 2022 року. На сервісі Spotify композиція стала третьою за популярністю в альбомі – її прослухали 2 819 000 разів. Кліп на Wake Me Up гурт присвятив українському спротиву. Режисер ролику Євген Ножечкін, відомий під псевдонімом Дженсен Ноен, народився в Полтаві та переїхав до Лос-Анджелеса у 2014 році. Команда та каст кліпу – теж переважно українці.
Ролик показує війну очима українських військових, волонтерів, цивільних та дітей. Прибуток від показу відео Simple Plan спрямують на гуманітарні потреби постраждалих від війни в Україні. «Можливість розповісти про війну в Україні та зібрати гроші на допомогу означає для мене дуже багато, – каже Ножечкін. – Робити щось, а не просто сидіти та почуватися безпорадним, дуже приємно».
Воєнні знімки Керол Гузі
Керол Гузі – фотографка та чотирикратна лауретка Пулітцерівської премії. Нагороди вона отримала, зокрема, за висвітлення землетрусу на Гаїті у 2010 році, кризи на Гаїті у 1994-му та життя косовських біженців. Зараз у стрічці Instagram Гузі – кілька місяців війни у Харківській області в обличчях, історіях та знімках.
Найпопулярніший пост Гузі за час її перебування в Україні у 2022-му – галерея, у якій чергуються фото чоловіків із квітами, що зустрічають жінок з-за кордону, з кадрами жертв обстрілів Харкова. «Російські війська відтиснуті українським контрнаступом, і місто почало повертатися до життя, а його жителі – помилково відчувати безпеку», – описує Гузі події в Харкові.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
