Категорія
Життя
Дата

Як зароджувався і вмирав російський імперіалізм. Двадцять перша лекція від Тімоті Снайдера

2 хв читання

Для того щоб збагнути війну, яку розпочала Росія в Україні, і те, як вона закінчиться, необхідно зрозуміти російський імперіалізм і його основи. Ще одна лекція від запрошеного лектора Арне Вестада в рамках курсу викладача Єльського університету Тімоті Снайдера про історію сучасної України

Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?

Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!

Рушійні сили російського імперіалізму в ХІХ ст.:

  1. Унікальність, винятковість і автентичність російської влади. Відчуття російською елітою власної унікальності, своєї відмінності від інших імперій. Росія – не єдина імперія, яка так про себе думає, але в цього мислення є особливість. Російська еліта близька до народів імперії і розуміє їх – принаймні так стверджують тогочасні тексти.
  2. Наголошення на тому, що розширення – це форма захисту.
  3. Розширення як використання нагоди, якою стало ослаблення інших імперій на сході, особливо Британської.
  4. Ієрархія та бюрократія неросійської еліти. Наприклад, українці могли служити Російській імперії в Білорусі, Казахстані чи інших країнах, які поглинула імперія.
  5. Експлуатація ресурсів. Цікаво те, що досить тривалий час Російська імперія не могла ефективно використовувати ресурси на захоплених землях частково через логістичні проблеми, адже територія імперії була величезною.
  6. Розселення людей на захоплених територіях.

Паралель з іншими імперіями

Основні межі Російської імперії сформувалися приблизно в ХVІІ ст. За час свого існування Російська імперія намагалася не конфліктувати з імперіями, які сильніші за неї, тому її розширення відбувалося переважно на Далекий Схід.

Все змінюється в ХІХ ст. У цей час Британська, Османська імперії та імперія династії Цін почали слабнути й Російська імперія скористалася цим для розширення своїх територій.

Між імперіалістичними політиками Британської імперії в Ірландії, Французької – в Алжирі та Російської – в Україні існують паралелі в деяких питаннях. Порівняння саме цих імперій є дуже ілюстративним для прогнозування того, як закінчить Росія.

  • Розселення. – Всі три імперські нації розселяються майже по всій території Ірландії, Алжиру й України відповідно, але з часом зосереджуються на багатих на ресурси областях (півночі Ірландії, узбережжі Алжиру, Донбасі). Місцеве населення від участі в освоєнні цих ресурсів відстороняли з різних причин, наприклад через брак освіти й навичок чи невірність імперії.
  • Близькість. – Що ближче територіально захоплені землі, то легше імперській владі говорити про невіддільність колонії від імперії.
  • Експлуатація. – Всі три імперії використовували колонізовані народи задля власної вигоди. Йдеться не лише про матеріальні ресурси, а й про людські: поширеними були сексуальна експлуатація, використання чоловіків у війнах імперій. Також можна говорити про експлуатацію переваг імперій у технологічному розвитку для контролю колоній.
  • Культурна гегемонія. – Культура є ключовим інструментом для розколу всередині колонізованих країн і пригнічення незалежницьких рухів. Так, імперські сили активно поширюють наратив про власну культурну вищість, свою світову славу, переконуючи місцевих, що ті без імперії – ніщо.

Майбутнє Росії

Лектор не має жодного сумніву в тому, чим закінчиться війна в Україні для Росії – повною деколонізацією України. Для того і були проведені паралелі з Ірландією та Алжиром й імперіями, які їх колонізували.

На розвʼязання війни в Україні дуже вплинули настрої самих росіян після розпаду СРСР. Імперське минуле, гордість за те, що вони належали до однієї з двох супердержав, не давали спокою росіянам з 1990-х.

Росії, окрім зміни режиму, потрібна дискусія про вплив імперії не лише на колонізовані народи, але й на самих колонізаторів.

Арне Вестад про імперіалізм.

Матеріали по темі

 

Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд