«Наша економіка готова до надзвичайних ситуацій більше, ніж у 2014-му». Економіст, соціолог та психологиня пояснюють, чому не варто панікувати та як протистояти страху

Володимир Вахітов, доцент Київської школи економіки, голова центру поведінкових досліджень BeSmart

Якщо ви цивільна особа і не вмієте чи боїтеся воювати, вам краще не заважати тим, хто знає, як це робити. 

Зараз кожен має оцінити, наскільки реальною є для нього небезпека. Є сенс мати вдома готівку, якої б вистачило на місяць або на два. Краще, щоб частина була в доларах чи євро. 

Під час евакуації варто зважати на те, що назад можна не повернутися та не застати того, що було у вашій квартирі. Варто взяти із собою речі, без яких буде важко жити в новому місці, мати запас грошей, зібрати потрібні документи. Бажано, щоб копії останніх були на флешці чи у хмарі.

Якщо у вашому місті починаються воєнні дії, то у вас доба або менше, щоб звідти кудись поїхати. Не варто затягувати. Має бути план: хто, куди і як їде. 

Є дуже багато варіантів розвитку подій – кібератаки на банківську систему, нагнітання. В Донецьку і Луганську сталась настільки величезна істерія, що люди посідали в автобуси і поїхали фактично в поле. Потрібно фільтрувати почуте і співвідносити з різними джерелами інформації. Більше довіряти тому, що каже армія, а не сумнівні джерела. 

Чи готова наша економіка до надзвичайних ситуацій більше, ніж у 2014-му? Звичайно. По-перше, у нас набагато сильніша банківська система, більш професійний Національний банк і більше резервів, ніж було тоді. Якщо починається коливання курсу, то Нацбанк до певної межі, але зможе цьому зарадити. 

По-друге, економіка зростає. Сьогодні вона більш диверсифікована з точки зору експортно-імпортних операцій і годує понад 300 млн людей по всьому світу. У 2014-му ця цифра дорівнювала 50 млн. Країни Близького Сходу, Північної Африки, які отримують від України напряму зерно, зацікавлені в тому, щоб тут не почалися гарячі воєнні дії. Тому я сподіваюсь і на їхню підтримку окрім допомоги країн НАТО, США і Великої Британії. 

Психологічна стійкість українців набагато вища, ніж була у 2014 році. Зараз є бажання дати відсіч, вийти на захист свого. Є розуміння, що Росія – це не друг. Це запорука того, що їй тут не буде легко.

Євген Головаха, директор Інституту соціології НАН України

За результатами наших останніх опитувань, побоювання війни вийшло на перше місце серед побоювань українців, випередивши показник побоювання зростання цін. Хоча раніше останній був найпоширенішим. 

Події 2014 року та економічні побоювання додали українцям дистресу, потім тривожності додав COVID-19, але тепер з’явилися нові фактори. Зараз ми знаходимося на піку дистресу та тривоги.

Вихід є. Необхідні:

• чітка система інформування людей; 
• порядок і контроль ситуації має бути таким, щоб ця впевненість передавалася людям; 
• підтримка з боку тих, кого населення поважає та вважає знаковими особами. Ці люди мають надихати, нагадувати, що ситуація буде під контролем. 

Після перших наслідків війни дуже важливо підтримувати з людьми постійний діалог. Це має робити президент, прем’єрміністр, очільники міської влади. Треба щоб вони показали, що ситуація під контролем. Треба говорити про проблеми та плани їх подолання.

Це не панацея. Люди все одно тривожитимуться. Головне, щоб це не стало домінантою в настроях. 

Анастасія Ніжнік, психологиня, психотерапевтка-консультантка, співзасновниця Центру психічного здоров’я БрейнКульт

Стрес збільшує смертність, але не тоді, коли люди фокусуються на тому, заради чого або кого вони готові долати перешкоди. Австрійський психіатр Віктор Франкл писав, що відчуття сенсу допомагало в’язням концтабору не зламатися.

Дослідження кажуть, що після будь-яких трагічних подій у більшості людей зростає рівень альтруїзму, вони приділяють більше часу турботі про близьких, стають волонтерами. Так, розквіт волонтерського руху в Україні відбувся в 2014 році – під час Майдану та особливо після вторгнення РФ. За один день, 22 лютого, Український благодійний фонд «Повернись живим» піднявся з 10-го на третє місце у глобальному сервісі підтримки Patreon. Допомога іншим допомагає нам самим пережити труднощі, бо з жертви обставин ми перетворюємося на героя локального рівня.

Стрес може паралізувати, але не тоді, коли люди вірять, що здатні впоратися з труднощами та займають проактивну позицію.

Як впоратися з тривогою та стресом і взяти себе в руки?

Пройти етап прийняття – прийняття нової реальності та нових пов’язаних із нею викликів.

Забезпечити собі можливість долати труднощі. Як ноутбук ми ставимо на підзарядку, так і нам важливо поповнювати свої сили – добре спати і харчуватися, робити паузи й знаходити час на те, що приносить радість. Це не егоїзм, це спосіб зберегти своє функціонування в житті. 

Замість того, щоб фокусуватися на тому, що ви не здатні змінити, зосереджувати увагу на тому, що є в колі вашого впливу.

Цінувати час, добре планувати й наповнювати дні змістовною діяльністю. Це саме той момент, коли потрібно відкинути все зайве.

Допомагати іншим. Ми не знаємо, через що доведеться нам усім пройти, але коли є розуміння, що ми не самі в цих випробуваннях і готові подати руку та підставити плече підтримки, страх обертається у відвагу. В єдності та взаємопідтримці наша сила, наша стійкість. 

Україна й українці вже не перший рік стикаються з надзвичайно серйозними викликами, поряд із цим кожен непростий досвід показує нам силу стосунку, солідарності, цінність підтримки та єдності. В цьому наш вибір і наша життєстійкість як нації, що дозволяє долати будь-які труднощі, при цьому рости і розвиватись.