Війна руйнує фізичні об’єкти. Їх можна відновити. Як відновити душі мільйонів українців? У першої леді України Олени Зеленської є план
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Спеціальний воєнний номер Forbes до Дня Незалежності
Цей матеріал із спеціального воєнного номеру Forbes до Дня Незалежності. Придбати його можна за цим посиланням. Редакція ставила за мету зробити об’єктивний зріз українського бізнесу, економіки, держави на шостому місяці війни. У номері ми віддаємо шану жертвам російського вторгнення.
Алісі – дев’ять років. Її батько загинув. Дівчинка досі пише йому СМС‑повідомлення.
24 серпня Аліса (ім’я змінено з міркувань безпеки. – Forbes) вирушила у літній табір в Іспанії, який організовує проєкт Gen.Ukrainian. Він допомагає зцілитись українським дітям, які зазнали психологічних травм під час війни. У першій групі з 30 дітей реабілітацію проходитимуть неповнолітні українці з найскладнішими кейсами, які мають яскраво виражені ознаки ПТСР. «У 80% загинули мати, тато чи обоє батьків», – каже ініціаторка проєкту Оксана Лебєдєва. На черзі – наступні групи: в базі вже сотня дітей.
Що таке Gen.Ukrainian?
Це громадська організація, що займається лікуванням психологічних травм у дітей, які спричинила війна. Засновані Gen.Ukrainian проєкти реалізуються під патронатом першої леді України Олени Зеленської.
Мета організації – допомогти дітям подолати травми війни та навчити жити у новій реальності. В іспанському таборі Gen.Camp українські та ізраїльські терапевти працюють із маленькими українцями, щоб стабілізувати їхній психоемоційний стан.
«Втрата когось із батьків, поранення, перебування в тимчасовій окупації, необхідність ховатися від обстрілів – неймовірні випробування для будь-якого дорослого, а про дитину годі й казати, – говорить перша леді України. – Але хоч би якими страшними були ці випробування, маємо зробити все, щоб війна не відібрала в дітей дитинство».
Команда терапевтів, педагогів та тьюторів працює за державними протоколами МОЗ та розробляє авторські програми лікування дитячої психотравми. Gen.Ukrainian розроблять авторські програми лікування, які передадуть МОЗ для лікування дітей у всій Україні.
Незалежно від інтенсивності досвіду, війна – травма для всіх українських дітей. Її наслідки ми повністю усвідомимо вже після перемоги, попереджає головна психологиня Gen.Ukrainian Оксана Шльонська. «У мене померли два собаки, бабуся Галя і улюблене місто Маріуполь», – такими словами закінчується щоденник, який під час облоги міста вів восьмирічний Єгор. На одній сторінці блокнота він намалював кульковою ручкою святкування свого дня народження, на іншій – місто в руїнах: трупи і танки на вулиці, будівлі у вогні.
Знімки щоденника опублікували на початку травня. Приблизно о тій самій порі дружина президента Олена Зеленська, 44, брейнштормила з командою щодо національного проєкту, на якому має сфокусуватись офіс першої леді.
Побачивши маріупольський щоденник, Олена сказала, що не розуміє, що із душею хлопчика, згадує координаторка проєктів Зеленської Анна Лущай. «Нам буде потрібно рятувати націю», – переказує вона слова дружини президента. Так розпочався проєкт створення національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ідею якого запропонували Лущай та виконавча директорка ГО «Безбар’єрність» Оксана Збітнєва.
Проєкт Зеленської спрямований не лише на дітей. Напад Росії спричинить середні або тяжкі наслідки для ментального здоров’я кожного десятого українця, прогнозує МОЗ. Загалом психологічної підтримки, за оцінкою міністерства, потребуватимуть близько 15 млн громадян.
У кожної п’ятої людини, що прожила травматичні події, страждає психічне здоров’я, свідчать дані ВООЗ. Ще 10% не можуть жити повноцінним життям. Найчастіші стани – депресія, тривожність, безсоння та болі у спині або шлунку.
«Найгірші наслідки проявляться за декілька років», – застерігає Збітнєва. ПТСР може виникнути протягом року після події і тривати ще кілька років, підтверджують дані Національного інституту ментального здоров’я США.
Страждання людей дорого коштують економіці. Згідно з дослідженням, проведеним ученими університетів Техасу та Пенсильванії, день поганого психологічного самопочуття у населення знижує темпи зростання реального доходу на 1,84%. За їхньою оцінкою, у масштабах світової економіки ціна поганого ментального здоров’я може перевищити $16 трлн у 2010–2030 роках.
Україні варто вже зараз готуватися до наслідків та за можливості запобігти їм. «Нам потрібно повернути захисників з війни, надавати державні послуги, будувати країну», – каже Лущай. Усе це буде можливо, якщо будуть готові люди. Логіка проєкту Зеленської проста: відновити людину, щоб людина відновила все.
Візія Олени Зеленської
Кожен з нас проживає історію, до якої не був готовий. І жоден не має залишитися із цим сам на сам. Тож одним з моїх фокусів стала Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
Зазвичай говорять про ПТСР у військових. Але у 70% випадків росіяни цілять по житлових кварталах, мирних вулицях, лікарнях, торговельних центрах. Росія щодня обстрілює наші міста. Щодня хтось плаче над своїм загиблим і каже, що більше не хоче жити. Як тим, хто вцілів, жити далі й вірити, що щось хороше ще можливе?
Це виклик для всієї країни.
Ми будуємо систему, де держава розуміє, що таке психічне здоров’я і яку роль відіграє психосоціальна підтримка. Ми усвідомлюємо, що це велика суспільна трансформація. Це не відбудеться швидко, хоч ми дуже на це націлені. Потрібно дивитися на досвід інших та переймати те, що приживеться в Україні.
Кожен медик і волонтер в Україні має стати психологом. У смартфонах повинні з’явитися застосунки для першої психологічної самодопомоги, і кожен має знати, куди звернутися по психологічну допомогу.
Неурядовий сектор та міжнародні партнери долучаються до навчання наших фахівців. Я мала розмову з королевою Бельгії. Її Величність – психологиня та амбасадор ООН у сфері психічного здоров’я у світі. Вона готова допомагати нам на цьому шляху. Програму підтримує дружина президента США Джилл Байден. Вона була першою, із ким я її обговорила.
Унікальна держава Ізраїль навчилася жити й розвиватися під постійними ворожими ударами. Кожен ізраїльтянин знає про загрозу та живе з урахуванням того, що вона існує. Але живе повноцінно. Не можна допустити, щоб війна стала хронічною хворобою в нашій свідомості. Але навіть ті місяці війни, що маємо, завдали тяжких психологічних втрат, на які треба реагувати зараз.
Я бачу Україну країною, яка пам’ятає цю війну та кожне втрачене на ній життя. Але водночас це країна, яка перетворила біль на силу, бо наші люди віднайшли сенс життя і вчасно одержали підтримку.
Стерти автограф війни
Восени 2020‑го на телеканалі HBO вийшов серіал «Долина сліз» про Війну Судного дня, коли в 1973 році Єгипет та Сирія атакували Ізраїль. В інтерв’ю із The Times of Israel автори шоу називають його «терапією національного масштабу»: після релізу кількість дзвінків на гарячу лінію центру травми NATAL зросла на 60%, пишуть Forward.
Ізраїль має багату історію роботи з реабілітації військових. Один з її найпохмуріших епізодів – у 2021 році ветеран Іцик Саідіан, 26, підпалив себе біля офісу реабілітаційного департаменту Міністерства оборони. Саідіан провів у комі п’ять місяців і переніс 30 операцій.
Ветеран хотів показати державі, як страждає від ПТСР, не отримуючи допомоги. Його жертва мала результат. Міністерство оборони Ізраїлю найняло додатково 60 осіб у департамент реабілітації, виокремило кошти для підтримки ветеранів із ПТСР та полегшило процес визнання військового ветераном із травмою.
Реабілітацією ветеранів в Ізраїлі, зокрема, займається недержавний центр NATAL. Уже 24 роки там лікують травми, спричинені війною і терором. Наприкінці липня на навчання до центру приїхали 27 українських психологів. Допомога Ізраїлю та інших дружніх країн – внесок Зеленської.
Одна з проблем, що виникла у команди на початку, – фінансування. «Ми зрозуміли: треба йти до донорів, – каже Лущай. – Але донорські заявки займають час, якого в нас немає». Перша леді вирішила просити про допомогу колег та заручилася підтримкою Джилл Байден, королеви Бельгії Матильди та першої леді Ізраїлю Міхаль Герцоґ. Під час візиту Зеленської до США Байден влаштувала зустріч зі спеціалістами з ментально здоровʼя. Бельгія запросила на навчання представників Мінсоцполітики та МОЗ.
Який досвід українці привезли з NATAL? Шість днів вони вивчали систему психологічної допомоги в країні. Колишній очільник антитерористичного підрозділу читав лекцію про побудову довіри в команді. Досвідом ділився підполковник, що розробляв навчальні матеріали для виведення солдатів зі стресу. Виступала експертка, яка займається страхуванням та розв’язанням медичних проблем потерпілих від терактів. «Запросили першу ліцензовану інструкторку з травмоорієнтованої йоги, що спрямована на роботу з ПТСР», – розповідає учасник тренінгу Володимир Мангубі, який завідує психіатричним відділенням у харківській лікарні.
Із перемогою психологічні проблеми тільки погіршаться, попередили ізраїльські тренери українську команду. Окрім травмованих боями будуть ті, хто не знатиме, що робити після війни. Психологи NATAL супроводжують ветеранів протягом п’яти років після звернення, допомагаючи їм інтегруватись у соціум.
Україна зараз
«В Ізраїлю цікавий досвід, але ми не можемо просто скопіювати його», – каже начальник відділення психологічної реабілітації у Головному військовому клінічному госпіталі Олександр Клен. В Ізраїлі немає стигми щодо ментального здоров’я, вважає він. «Більшість українців не знають різниці між психіатром, психологом та психотерапевтом, – каже Клен. – Щойно чують корінь «псих», згадують совдепівську частину каральної медицини і пручаються: «Я не псих, у мене все добре».
Відділення Клена надає ментальну підтримку всім військовим, які потрапляють до його госпіталю. Доки пацієнта оперують або роблять йому перев’язки, психолог перебуває поруч. «Це потрібно, аби уникнути ментальної інвалідизації», – каже Клен. Терапевти стабілізують пацієнта, щоб він ефективно пройшов основне лікування. Після цього він вирушає до реабілітаційного центру.
Один з таких центрів – державний шпиталь ветеранів війни «Лісова поляна» під Києвом. Соснові ліси, каскад озер та площа в 13 000 кв. м забезпечують гарні умови для відновлення 200 пацієнтів. Ментальним здоров’ям центр займається з 2014 року. Окрім лікарів загальної практики там працюють 12 психологів, психотерапевтів, психіатрів та соціальних працівників. Комбінація дозволяє враховувати біологічний, психічний та соціальні аспекти відновлення. «Невидимі поранення підступні, – каже головна лікарка центру Ксенія Возніцина. – Це найбільш поширена та найменш розв’язана проблема».
«Цей шпиталь визнається нашими захисниками», – каже заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак. Вона очолює проєктний офіс із реалізації програми Зеленської. «Плануємо формувати філії, де «Лісова поляна» буде центром, що поширюватиме свій досвід», – розповідає Микичак.
Спеціалісти «Лісової поляни» готують українські громади до повернення ветеранів додому. «Наша робота часто розбивається об те, як людина приїздить до себе у маленьке містечко та чує речі, які не мусить чути», – каже Возніцина. Слова на кшталт «контужений» чи «АТОшник» можуть ранити.
«Лісова поляна» проводить вебінари для родин ветеранів, читає лекції про травми війни для спільнот. Програма охопила вже близько 3000 громадян, підрахувала Возніцина.
Як суспільство має приймати ветерана? Висловлювати повагу до того, через що він пройшов. «Досвід війни є найтравматичнішим», – наголошує Возніцина. «Ми приймаємо людину без оцінок та із вдячністю, адже вона ризикувала життям заради нас», – додає Клен.
Громадам варто створити робочі місця, роботодавцям – приділяти військовим більше уваги. «У тих, хто повертається з фронту, можуть бути особливості зі здоров’ям та спілкуванням, – каже Возніцина. – Але людина, що воювала, структурована та відповідальна. Це треба використовувати».
Налаштувати механізм
Мета проєкту Зеленської – створити систему, в якій кожен українець усвідомлює вагу ментального здоров’я, знає, куди звернутися по допомогу, а серйозним розладам запобігають, а не лікують їх. «Ізраїльські партнери навчили: якщо людина просить про допомогу – це вже запізно, – розповідає Збітнєва з ГО «Безбар’єрність». – Правильна психосоціальна робота допомагає не доводити людину до такого стану».
Аби така система працювала, включитися мають усі міністерства. Команда Зеленської проводить аудит, щоб визначити сильні та слабкі боки кожного. «Наприклад, питаємо в МОЗ: як діти, як справи в лікарнях? Дізнаємося, що психологи можуть працювати із дітьми, але їм самим потрібна допомога, – наводить приклад Лущай. – Отже, пишемо нові протоколи».
Міністерство освіти й науки готує 600 000 освітян до надання психологічної допомоги дітям, розповідає експертка МОН Оксана Савицька. Педагоги мають спокійно реагувати на прояви травм у дитини. «Уявіть, що на уроці впала крейда, а дитина від несподіваного звуку лягає на підлогу, – каже Савицька. – Вчитель повинен підтримати». Систему мають впровадити у школах до кінця року, розраховує Савицька.
Водночас допомога потрібна й самим учителям. Як це буде влаштовано в системі освіти, МОН ще вирішують. На цей аспект звернули увагу в ініціативі Gen.Ukrainian: психологи, що працюють із травмованими дітьми, теж потребують допомоги. Її надаватимуть супервізори з України, що не перебувають усередині проєкту. «Психологам важливі підтримка колег, сон, книжки, – каже головна терапевтка проєкту Оксана Шльонська. – Але після пережитого разом із дітьми шрами в душі залишаться назавжди. Ці історії та біль вищі за професійний досвід».
Співпраця з дієвими ініціативами на кшталт Gen.Ukrainian – один з фокусів Зеленської. Команда першої леді допомогла проєкту у пошуках дітей для першого табору в Іспанії, оформити документи для подорожі за кордон та зв’язала команду з МОЗ, яке оцінить методи реабілітації.
«Ми розробили індивідуальні підходи: для дітей, які пережили втрату близьких, та тих, хто потрапляв під обстріли, наприклад на вокзалі в Краматорську», – говорить Шльонська. До програм увійшли індивідуальна та групова терапія, арт‑ та анімалотерапія і заняття з апаратом Tomatis, що працює за принципом сенсорної звукової стимуляції.
Одночасно з табором інша команда терапевтів працюватиме з батьками та опікунами. Якщо повернути зцілених дітей у травматичне середовище, терапія зійде нанівець. Опікуни теж пережили сильний стрес, багато жінок залишилися вдовами. Як підготувати їх до повернення дітей? Шльонська з Gen.Ukrainian виділяє три основні групи завдань: інформаційна – лекції та семінари, що пояснюють особливості дитячого переживання травми, індивідуальна та групова терапія.
Допомогти дітям вийти з травматичного досвіду – гарна мета. Проте її недостатньо. Наразі ментальна програма табору будується на розроблених раніше протоколах «Радість дорослішання» та «Діти війни». Gen.Ukrainian прагне допрацювати та поширити їх на колег.
Проблема в тому, що через масштаби вторгнення та жорстокість росіян досвід України унікальний. У програмах, що існують, пояснюється, як відновлюватися після бомбардування, проте не сказано, як допомогти дитині, батька якої чотири рази виводили з дому на розстріл. «Хочемо оновити протоколи роботи з тривогою, страхом та окупацією», – каже Лебєдєва.
«Практично всі українці перебувають у стані колективного стресу», – каже Микичак із МОЗ. Як допомогти мільйонам? Рушіями проєкту МОЗ бачить сімейних лікарів, котрі зможуть донести його цінності навіть у віддалені громади. Міністерство збільшило державне замовлення на психологів до 50 осіб і навчатиме 50 000 лікарів загальної практики основ ментальної медицини за методикою ВООЗ.
Експерти ВООЗ викладають медикам резильєнтність та навички управління стресом. «Готуємо інструкції для кожної лікарні, – каже Микичак. – Але є ще, наприклад, медики служби ДСНС, у яких ще більше навантаження». «Вони зламані після Вінниці, Кременчука, ракетних обстрілів», – підтверджує Лущай з команди першої леді.
Яка кінцева мета програми? Українці позбудуться страху перед психологами, зникне стигма ментальних проблем. Первинної психологічної допомоги навчать не лише медиків. «Нею має володіти майже кожен, – переконана Возніцина з «Лісової поляни». – Навіть працівники банків та «Укрзалізниці». Діти та педагоги почуватимуться комфортно під час навчання.
«Ми побачимо на вулицях більше усміхнених людей», – називає один з критеріїв успішності проєкту психолог Олександр Клен.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.