Які книжки радять читати топи IT-компанії Jooble? На їхніх поличках – культовий мануал із ненасильницького спілкування, який допоміг перебудувати культуру Microsoft, шаблон для написання робочих листів від першої жінки-консультантки McKinsey, яку CFO компанії читав чотири рази, та книга про те, як навчитись вітати зміни
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Заснований в Україні агрегатор вакансій Jooble працює на 67 ринках. Розмір команди – понад 500 співробітників, одна з головних цінностей – комфорт працівників та відчуття причетності. Не дивно, що більшість книжкових порад топменеджерів компанії стосуються управління, розбудови гнучких швидких команд, ефективної комунікації та колективної роботи.
«Ненасильницьке спілкування. Мова життя», Маршалл Розенберг, 1999
Радить CEO Jooble Дмитро Гринь
Члени групи, яка практикує NVC, частіше відчувають себе почутими, що сприяє побудові довіри і дає змогу не витрачати емоційні ресурси на побудову багатошарового захисту, – Дмитро Гринь
Про що ця книга
«Книга номер один, що трансформувала культуру Microsoft з убивчої в креативну», – відгукується про «Ненасильницьке спілкування» CEO компанії Сатья Наделла. Його час як очільника Microsoft був визначений основними ідеями з цієї книги і почався з того, що він попросив усіх топів компанії прочитати її, пише Business Insider.
Ненасильницьке спілкування – концепція, що вчить бути чесним без критики, образ та агресії. Автор ідеї та книги – клінічний психолог Маршалл Розенберг.
У ненасильницького спілкування чотири компоненти. Спостереження за фактами – на противагу оцінці та узагальненням. Відчуття – за концепцією Розенберга, ідентифікуючи відчуття та відмежовуючи їх від думок, людям легше розуміти одне одного і вирішувати конфлікти. Потреби – у ненасильницькому спілкуванні вони поділяються на девʼять категорій, як-от: безпека, любов, креативність, відновлення. Запити – як альтернатива вимогам; вони мають бути чіткими, позитивними, конкретними і припускати можливість відповіді «ні».
Відгук Гриня:
«Коли мене просять порекомендувати книгу, першою завжди приходить на думку «Ненасильницька комунікація» Маршалла Розенберга. Вона присвячена розумінню емоцій та потреб – своїх та інших. Використання технік ненасильницького спілкування дає змогу ефективно вирішувати конфлікти в будь-якому колективі. Члени групи, яка практикує NVC, частіше відчувають себе почутими, що сприяє побудові довіри і дає можливість не витрачати емоційні ресурси на побудову багатошарового захисту».
«Неприйняття змін. Як подолати опір змінам і розкрити потенціал організації», Роберт Кіган, 2009
Радить голова відділу продажів Тетяна Горбунова
Кілька років тому ця книга допомогла мені сміливіше поринути в довгий та кардинальний процес трансформації в команді продажів Jooble. – Тетяна Горбунова
Про що ця книга
Автори Роберт Кіган та Ліза Леї показують, як поєднання індивідуальних переконань із колективними створюють потужний імунітет до змін у компанії. Їхня головна ідея: протистояння змінам походять не від страхів, а від прихованих майдсетів. Отже, головне завдання – знайти їх, зрозуміти та подолати. Це допоможе кожному приглушити власний імунітет до змін і допомогти зрушити вперед потенціал організації.
Науковці Кіган і Леї проводять спільні дослідження понад 25 років. Кіган – професор кафедри навчання та професійного розвитку дорослих у Гарварді, Леї – директорка групи зміни лідерства в університеті. За їхньою книгою стоїть корпус досліджень і кейсів, які дали можливість авторам не лише окреслити проблему, а й запропонувати інструменти для її вирішення.
Відгук Горбунової:
«Швидка адаптивність – одна з ключових компетенцій, яка має бути в компанії, щоб працювати та зростати в часи постійних змін та невизначеності. «Неприйняття змін» – про те, як, розвиваючи культуру навчання, експериментів та постійного вдосконалення, компанії можуть краще реагувати на зміни ринку, технологічний прогрес та інші зовнішні тиски. Кілька років тому ця книга допомогла мені сміливіше поринути в довгий та кардинальний процес трансформації в команді продажів Jooble».
«Принцип піраміди. Логіка в письмі та мисленні», Барбара Мінто, 1985
Радить CFO Артем Дубовецький
Це моя улюблена книга з переконливої комунікації. Я читав її повністю чотири рази і чи не щодня згадував «техніку піраміди», пишучи щось в робочі чати. – Артем Дубовецький
Про що ця книга
Барбара Мінто була першою жінкою, яку McKinsey & Co найняли на позицію консалтерки у 1960-х роках. Вона – авторка інструменту і книги «Принцип піраміди». Його використовують для обробки й структурування великої кількості інформації, щоб розповісти історію, написати повідомлення, звіт чи презентацію.
Один із шаблонів тексту за Мінто – «ситуація – ускладнення – питання – відповідь». Так консалтерка пропонує супроводжувати звіти та писати робочі листи. Ситуація – це твердження, з яким знайомий і погоджується читач. Цей елемент ставить читача у контекст автора. Питання і відповідь на нього – суть будь-якого звіту, і саме тут, за Мінто, часто виникають проблеми. Одна з можливих – питання не є чітким.
Відгук Дубовецького:
«Це моя улюблена книга з переконливої комунікації. Я читав її повністю чотири рази і чи не щодня згадував «техніку піраміди», пишучи щось в робочі чати. Увесь цей час вона залишалась на моєму столі в офісі, вдома під час пандемії, і в місцях які були тимчасовим офісом після початку війни.
Колись я вважав себе людиною математичного складу розуму, яка не спроможна писати. Зараз ділове письмо – мій сильний софт скіл. Есе, скарга, запит, будь що тепер лише питання того, чи я розумію, що хочу сказати, а не багатоденних мук перед тим, як сісти і написати».
«Як змінюються думки: дивовижна наука віри, поглядів і переконання», Девід Макрейні, 2022
Радить директорка з розвитку талантів Анастасія Хижняк
Ця книга вчить як працювати з історіями, в які вірять інші. – Анастасія Хижняк
Про що ця книга
У 2019-му портал Statista провів дослідження конспірологічних теорій, у які вірять американці. 47% опитаних вважають: Лі Гарві Освальд – не єдиний учасник замаху на президента США Джона Кеннеді. 22% не вірять у те, що зміни клімату реальні.
Чому люди схильні довіряти конспірології? Чому хтось ніколи не змінює думку, а хтось робить це миттєво? Саме це вивчає науковий журналіст Девід Макрейні у книжці «Як змінюються думки».
На основі останніх досліджень у сфері психології та нейронаук Макрейні описує причини, чому люди впевнені у своїй правоті. Автор переконаний: не завжди можливо вмовити людину змінити думку. Проте якщо уважно дослухатись до неї, це стає реальним.
Відгук Хижняк:
«Суперечки іноді перетворюються на змагання в тому, хто може представити більше фактів. Однак факти часто піддаються різним інтерпретаціям, що дає змогу знайти підтвердження майже будь-яким ідеям. При зустрічі з багатьма невідомими факторами ми шукаємо способи переконати колег, що наше рішення буде успішним. Але ми часто забуваємо, що люди формують свою думку не лише на основі фактів, а також через власний досвід. Ця книга вчить працювати з історіями, в які вірять інші. Це не обовʼязково призведе до швидких перемог у дискусіях, але може зробити людей більш відкритими до останніх, навіть якщо вони протирічать їхнім глибоким переконанням».
«Команда команд», Стенлі Маккрістал, Кріс Фасселл, Тантум Коллінз, Девід Сільверман, 2015
Радить CPO Максим Бєляк
Книга ілюструє, наскільки важливими є гнучкість та адаптивність для подолання викликів. – Максим Бєляк
Про що ця книга
Автор «Команди команд» Стенлі Маккрістал – ексгенерал американської армії. У 2004 він очолив обʼєднану оперативну групу спеціальних операцій, що мала боротись з Аль-Каїдою. Маккрістал помітив: хоч сили НАТО мали більше людей, озброєння та досвіду, Аль-Каїда протиставляла цьому швидкість і непередбачуваність. Щоб перемогти, його воїни мали стати «командою команд» – гнучкою, жвавою, стрімкою.
У книжці Маккрістал і його співавтори перекладають воєнний досвід на організаційний. Одна з їхніх порад – під час криз давати невеликим групам більше свободи для експерименту і можливість ділитися досвідом зі всією організацією. За Маккрісталом, який наприкінці своєї воєнної карʼєри мав 150 000 підлеглих, це допомагає приймати кращі і швидші рішення.
Відгук Бєляка:
«Книга висуває ідею переходу від традиційних ієрархічних структур до гнучких і взаємопов’язаних моделей усередині організацій. Вона збігається з моїм особистим баченням важливості виховання культури довіри, прозорості та відкритого спілкування для ефективної співпраці та прийняття рішень в компанії. З вторгненням книга стала тільки актуальнішою: вона ілюструє, наскільки важливими є гнучкість та адаптивність для подолання викликів».
«Вибір: прийми можливе», Едіт Ева Еґер, 2018
Радить Head of Traffic Acquisition Анна Гринчук
Ця книга допомогла мені усвідомити власні ментальні обмеження й почати звільнятись, – Анна Гринчук
Про що ця книга
Один із шанувальників книги «Вибір» Білл Гейтс описує її як «частково мемуар, частково – гід із проживання травми». «Багато людей знайдуть комфорт і спокій у тому, як Еґер пропонує справлятись зі складними ситуаціями», – каже Гейтс.
На початку 40-х років минулого століття Едіт Еґер була танцівницею і учасницею збірної Угорщини з гімнастики. Коли країною почали ширитись антисемітські настрої, Еґер виключили зі збірної, а пізніше разом із родиною відправили в Аушвіц. Дорогою в табір мати сказала Едіт: «Ніхто не може відібрати в тебе того, що ти задумала». Коли родину привезли в Аушвіц, матір одразу відправили до газової камери, а Едіт змусили танцювати для німецького офіцера СС Йозефа Менгеле.
Десятиліття потому Еґер – психотерапевтка, що живе у США і допомагає пацієнтам подолати власні травми. Втім, до візиту в Аушвіц у 1990-х вона не повністю подолала свої. Пропрацювавши минулий досвід, у 2017-му – коли їй було 90 років – Еґер написала «Вибір», книжку про те, як зцілюватись і проживати травму. Одна з її головних ідей – звичка ставити питання «Що далі»?
«Ті, хто виживають, не мають часу питати «Чому я?», – пише Еґер. – Єдине релевантне питання для них – «Що далі?».
Відгук Гринчук:
«Один із головних тезисів книги і терапії Егер – людина сама заковує себе у вʼязницю, яку створює у голові. Ми ставимо собі обмеження і віримо, що вони реальні. Ми бачимо лише один можливий сценарій розвитку подій, відкидаючи інші, і вважаємо, що деякі речі не можна змінити. Вибір – це наше право.
Ще одна важлива думка – людина може застрягати в минулому, але вона може обрати, як проживати сьогодні та майбутнє. Люди можуть страждати через біль минулого та втрати, або ж відпустити минуле і обрати щасливе сьогодення. Ця книга допомогла мені усвідомити власні ментальні обмеження і почати звільнятись».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
