Перший місяць на новій посаді міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова визначала пріоритети та будувала співпрацю з іншими міністерствами. «Ми виступаємо замовником якісних сервісів для ветеранів», – говорить вона. Які задачі Калмикова планує вирішити наступними?
Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними інтерв’ю, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.
«Бюрократія із людським обличчям» – так міністерка Наталія Калмикова описує новий сервіс підтримки ветеранів, що почне працювати з 1 грудня 2024-го. Фахівці з супроводу зустрічатимуть ветеранів та ветеранок, що повертаються до своїх громад, і допомагатимуть їм вирішити термінові питання – знайти роботу, пройти перепідготовку, отримати пільги. На роботу фахівців із супроводу у проєкті держбюджету-2025 закладено 3 млрд грн.
Калмикова, 42, очолила Міністерство у справах ветеранів у вересні 2024 року. У неї за спиною – посади керівниці відділу у фонді «Повернись живим», радниці з гендерних питань Командувача Сухопутних військ ЗСУ, директорки Українського ветеранського фонду та заступниці міністра Оборони.
Чи буде переглянуто систему пільг, як отримати гроші на відкриття власного бізнесу, на яку допомогу від держави зможуть розраховувати ветерани – неповний список питань до Міністерства ветеранів. На деякі з них Калмикова відповіла в етері шоу Business Breakfast від Forbes Ukraine.
Пряма мова Наталії Калмикової скорочена і відредагована для зрозумілості.
Business Breakfast із Володимиром Федоріним від Forbes Ukraine
Пріоритети Мінветеранів за Калмикової
Перше – здоровʼя ветерана та ветеранки. Друге – родина. Третє – економічна спроможність. Четверте – державні гарантії. Пʼяте – повага та вшанування. За кожним з пріоритетів ми напрацювали перелік найактуальніших речей.
Головна роль нашого міністерства – координувати виконання задач в інтересах ветеранів із іншими центральними органами виконавчої влади. Ми виступаємо замовником якісних сервісів для ветеранів.
Перший місяць роботи я присвятила тому, щоб визначити пріоритети і налагодити співпрацю з Міністерством охорони здоровʼя, Міністерством соціальної політики та Міністерством економіки, щоб було зрозуміло, де місце і роль ветеранів у тому, що робить кожне міністерство.
Про систему охорони здоровʼя ветеранів
Ми випускаємо на зовнішнє погодження постанову, яка врегулює підвищену вартість медичного обслуговування у сімейного лікаря для ветеранів і ветеранок. Це важливо, бо у реаліях української повномасштабної війни ветерани – це люди, які прийшли в армію у зрілому віці. Вони починають служити у 30-40 років, маючи набуті в цивільному житті захворювання.
У них не завжди є можливість вчасно і правильно поїсти – попри те, що підрозділи забезпечуються продуктами. Часто неможливо нормально спати, адже ворог активно штурмує позиції. Не завжди можна прийняти ліки, які були прописані у цивільному житті для підтримання тиску або нормального рівня цукру.
У результаті всі захворювання прогресують, і врешті людина отримує поранення та звільняється з цілим букетом. Є досвід, аналітика і дослідження країн-партнерів, які показують: ветерани та ветеранки мають інший стан здоровʼя, ніж цивільні.
Про працевлаштування ветеранів і відкриття бізнесу
Майже дві тисячі ветеранських бізнесів отримали підтримку від держави через програми Українського ветеранського фонду та грантову програму «Власна справа» Мінекономіки. Це абсолютно різні компанії – від маленьких до великих, від аграрних до швейних.
У першому читанні перебуває законопроєкт про ветеранське підприємництво, у якому ми визначаємо, що таке ветеранський бізнес і як він має працювати у загальній структурі бізнесу. Після прийняття цього законопроекту ми зможемо створювати особливі умови для ветеранів, які повертаються до своїх бізнесів, що не працювали під час служби.
Наша велика стратегічна мета – зробити ветеранський бізнес одним із драйверів економіки. Маємо класний бенчмарк – американська економіка після Другої світової війни, де 50% ветеранів стали або власниками бізнесу, або CEO. Тобто умовні Nike і FedEx – це ветеранські бізнеси. Вірю, що й наші можуть вирости до цього масштабу.
Інше пріоритетне питання – допомогти бізнесам сформувати середовище, куди ветеран повернеться працювати, або ж вперше прийде на роботу. Багато великих компаній уже замислились над цим і навіть створюють посади, які передбачають роботу з ветеранами. Але не всі бізнеси можуть це собі дозволити. Наше завдання – створити зрозумілий алгоритм і надати його підприємствам разом із командою, яка допоможе імплементувати ці рекомендації.
Про пільги для ветеранів
Це велика дискусія. Чи пільги, які зараз передбачені законодавством, достатньо сучасні, чи вони потрібні ветеранам і ветеранкам? Ми завершуємо написання нового закону, що переосмислює, які гарантії держава має надати людині, яка захищала Батьківщину у війні з Росією. Незабаром почнемо громадське обговорення та зовнішнє погодження.
Важливий крок у напрямку державних гарантій – створення іпотеки для ветеранів. Уже є напрацювання, і ми точно зробимо це протягом перших 100 днів моєї роботи міністеркою.
16 грудня 2024 року Наталія Калмикова відзначатиме 100 днів на посаді міністерки у справах ветеранів. Які плани вона має на цей час? Фото з особистого архіву
Система супроводу. Як спростити процес повернення ветерана до цивільного життя
Щойно командир погоджує рапорт військовослужбовця на звільнення, Мінветеранів має отримувати інформацію – умовно, Олена залишає військову частину й їде у Київ. Як саме ми маємо дізнаватись про це? Зараз відпрацьовуємо механізм цифрового кабінету. Передамо його на бік військової частини, і вони робитимуть цю відмітку.
Далі починається робота управлінь і відділів ветеранської політики в обласних військових та районних адміністраціях. Перерозгортається служба супроводу – зʼявляються спеціалісти, які будуть фахівцями першого контакту для ветерана у громаді. У нас є виділені кошти для оплати їхньої праці. Уже понад тисячу людей подали заявки на підготовку на посади фахівців із супроводу ветеранів. Вони починають роботу з 1 грудня.
Які задачі стоятимуть перед цим фахівцем? Він знає, що Олена повертається додому. Зʼясовує, які проблеми, питання та задачі вона має вирішити, щоб найбільш екологічно вписатися в цивільне життя. Він консультує її, де і як отримати послугу – або навіть представляє її інтереси. Це про бюрократію з людським обличчям.
Про роль бізнесу у реінтеграції ветеранів
Ми нещодавно призначили нову заступницю – Юлію Кіріллову. Вона ветеранка, освітянка і деякий час виконувала обовʼязки директорки Українського ветеранського фонду. Її завдання – налагодити співпрацю з компаніями, що вже працюють у напрямку повернення ветеранів. Ми як держава візьмемо їхній досвід, щоб не придумувати і не фантазувати щось із кабінету.
Ми спілкувались з посольствами та повідомляли їх, що зацікавлені отримувати переліки відкритих вакансій від компаній з їхніх країн. Тоді ми зможемо планувати програми перепідготовки ветеранів відповідно до потреб ринку.
Більшість людей не хоче проходити профорієнтацію і перепідготовку, якщо не впевнені, що потім підуть працювати. Тому разом із бізнесом ми зʼясовуємо, які є вакансії, які для цих вакансій потрібні кваліфікації, і де ми можемо створити ці можливості на навчальних ресурсах країни, а де – допомогти бізнесу провести перепідготовку у самих компаніях.
Ми бачимо бізнес як партнерів, зразок і джерело працевлаштування. Коли людина звільняється через поранення, вона проходить тривалу реабілітацію і у неї зрештою виникає питання – я був дуже крутий або крута, коли воювала, я розуміла свою роль і місце. А у цивільному житті я їх не розумію свою роль і місце. Тому почати профорієнтаційні заходи ще під час реабілітації та лікування дуже важливо.
Про міжнародний досвід
Є декілька країн, які мають досвід, що частково може бути використаний для України – наприклад, США, Хорватія. Але, на жаль, ми знаходимось у ситуації, де не можемо списати чи підглядити. На нашій території – війна великої інтенсивності. Родини військовослужбовців теж проживають досвід війни. Це схоже на Хорватію, але масштаби і кількість людей різні. Якщо порівнювати з США, де є велике міністерство у справах ветеранів із розгалуженою мережею медичних закладів, – у нас інша ресурсна база.
Ізраїль для нас є бенчмарком у ширшому контексті, ніж питання ветеранів. Це скоріше взірець із точки зору загального підходу до оборони держави, коли людина стає ветераном, а потім повертається до служби – і так по колу. Одна з задач перед Мінветеранів – участь ветеранів у формуванні резерву для захисту країни, у роботі з молоддю для формування нашої громадянської ідентичності, ідентичності захисника.
Про ідентичність ветерана
Ветеран – це назавжди. Є класна американська фраза «Once a soldier, a soldier for life». Людина, яка була у бою, яка знає, як це – коли маєш не лише виконати завдання, а й вижити, отримує особливий, екзистенційний досвід.
На жаль, цей досвід може повертатися у вигляді флешбеків чи болей. Але це точно не єдине, що характеризує людину. Ветеран – це частина ідентичності людини, що стала на захист країни.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
