В «Укрзалізниці» 10 200 людей служать у лавах ЗСУ. Після служби повернулося 1100 ветеранів. Частина з них отримали на війні тяжкі травми, їм потрібно оформлювати інвалідність. Їхній стан здоровʼя та функціональну спроможність оцінюють медико-соціальні експертні комісії, які часто виносять вирок – «легка праця вдома». В такому випадку людині з інвалідністю важко працевлаштуватися, попри велике бажання. Голова правління «Укрзалізниці» Євген Лященко розповідає, для чого та як розірвати цей ланцюг, який ще більше поглиблює прірву на ринку праці.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ми на порозі зламу двох корпоративних культур. Довгі роки бізнес в Україні працював за моделлю виконання законодавчих квот на працевлаштування людей з інвалідністю. Проте сьогодні формується нова культура, де ставлення до людей з інвалідністю базується на їхньому потенціалі як на демографічному та кадровому капіталі.
Процес вимагає абсолютного переосмислення філософії побудови бізнес-оточення та розроблення нових інструментів.
МСЕК як вирок
Один із найважливіших інструментів – це розширення регуляторних механізмів, які створюватимуть додаткові можливості для людей з інвалідністю. Зокрема, працювати поряд з тими, у кого немає проблем зі здоровʼям.
Важливо створювати такі механізми не тільки у вузькоспрямованих сферах, як, наприклад, ІТ-галузь. Найбільший запит на зміну процесів якраз формується у виробничих компаніях, де основною проблемою є брак кваліфікованих працівників. І її неможливо розвʼязати тільки шляхом матеріальної компенсації.
Кадровий дефіцит став критичним ще до початку повномасштабного вторгнення РФ і продовжує наростати внаслідок зниження народжуваності, еміграції та мобілізації. Це глобальні виклики, для яких, на жаль, немає простих рішень.
Однак існує ще одна серйозна проблема, яка потребує уваги та реформ і яку потрібно терміново розвʼязати. У результаті таких рішень бізнес зможе залучити десятки тисяч мотивованих працівників, а держава – значно знизити соціальну напругу.
Йдеться про «штучні» обмеження для людей з інвалідністю при працевлаштуванні. Чинні медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) мають оцінювати стан здоровʼя та функціональну спроможність людини, визначати її можливості працевлаштування. Однак їхні рішення іноді можуть бути несправедливими або необґрунтованими, що ускладнює працевлаштування людей з інвалідністю.
Наприклад, в «Укрзалізниці» нещодавно стався такий випадок із монтером колії. На війні він отримав множинні травми голови, висновок МСЕК – «легка праця вдома». Приписка «вдома» повністю перекриває ветерану можливість офіційно працевлаштуватися в компанії. Хоча людина фізично й морально готова працювати.
Тішить, що МОЗ уже пішов на шлях реформування, але локально комісії вперто не хочуть змінюватися, хоча запит на зміни вже давно став кричущим.
Надія на оновлення системи
Потрібно створити дві взаємодоповнюючі системи, кожна з яких вирішуватиме своє завдання.
Перша відповідатиме за забезпечення соціального захисту для людей з інвалідністю. Друга надаватиме професійну оцінку спроможності людей працювати, враховуючи їхні індивідуальні потреби. Це дасть їм змогу знайти роботу, яка відповідає їхнім навичкам і запиту, навіть з огляду на стан здоровʼя.
Для держави важливо зберегти соціальну складову. Для людей з інвалідністю, які дійсно не в змозі забезпечити себе самостійно, критично важлива допомога від держави. Проте більшість людей з інвалідністю готові та здатні бути активними учасниками суспільства, а наявність роботи є одним з ключових елементів їхньої повноцінної інтеграції.
Після служби у Збройних силах України до «Укрзалізниці» повернулося понад 1100 ветеранів. Частина з них отримали тяжкі травми. Це означає, що їм потрібно оформляти інвалідність.
У нашій компанії перед тим, як ветеран звертається до МСЕК, менеджер центру адвокації надає консультації, щоб людина розуміла, на що слід звернути увагу при отриманні документів. Надаємо допомогу в оскарженні рішень комісії у разі потреби.
Маємо десятки випадків і розуміємо, що це лише початок. А «ситуативна» допомога не забезпечить повною мірою потребу, коли рахунок піде на сотні (сотні тільки для «Укрзалізниці», на рівні країни це тисячі). Має запрацювати система.
Система передбачатиме відмову від застарілої моделі МСЕК, створення спеціальних комісій для оцінки можливостей людини та реагування на запити бізнесу. Все це допоможе працювати за відкритими та прозорими правилами.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
