Сергій Жадан /Getty Images
Категорія
Життя
Дата

Сергій Жадан спілкується із людьми, щоб стати кращою версією себе. Правила творчості письменника

Сергій Жадан Фото Getty Images

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Незнайомій людині я сказав би, що я поет. Людині з певним культурним бекграундом це багато скаже про рід заняття, характер, темперамент і самопозиціонування. 

Я – імпульсивна людина з перепадами настрою, але доволі наполегливий в тому, що роблю. 

Люблю те, чим займаюсь. Тому робота не приносить стресів – попри те, що працюю я дуже багато. 

Найпродуктивніший день – коли є варіант для маневру і можна обрати: писати вірші, прозу чи перекладати. Або не писати взагалі.

Я щасливий, коли успішно виконую складне завдання: завершую важкий відрізок гастролей, текст, який довго пишеться, переклад, театральну постановку. Люблю, коли робота вдається так, як я хотів. 

Проблеми виникають постійно. У цьому інтрига життя – не можна все запрограмувати, не може все відбуватися як у комп’ютерній грі. Долати непередбачені труднощі – частина нашої пригоди. 

Найсильніша риса характеру – вміння слухати іншого. Нам цього страшенно бракує. Ми страшенно зациклені на собі та часто доволі глухуваті. 

Не люблю говорити «ні». Постійно долучаюся до не дуже близьких ідей, бо не хочу образити людину. Це заважає, розпорошує і часто шкодить мені та тим, кому я не можу відмовити. 

Не дуже вірю у концепцію натхнення як більш сприятливого стану для творчості. Це не зовсім точне слово. Я би назвав це інтересом і любов’ю до життя. Коли ти відкритий і дивишся на світ без страху, осуду чи скепсису. 

Найсильніша риса характеру – вміння слухати іншого.

Сергій Жадан письменник

Коли спілкуєшся з креативними, цікавими, творчими, талановитими та щедрими людьми, виникає бажання бути таким самим. Саме в комунікаціях виникають потенціал і велика енергія.

Моєму зростанню сприяють тексти інших письменників та музика інших музикантів. Коли розумієш, наскільки сильно це зроблено, хочеться створити щось не менш професійне. У мене збереглось ідеалістичне відчуття цехової солідарності. Заздрість – стимул зробити щось хороше.

Мені подобається жити в Україні і займатися тим, чим я займаюся. Це дає можливість бачити найбільш живий сегмент суспільства – людей, що готові ризикувати та рухатись уперед. У них є цінності, які вони готові відстоювати. Бути дотичним до цих людей – щастя та розкіш.

У творчості в мене немає мрії – є плани. Ми із моїм хорошим приятелем, концертним менеджером Володею Барченком, хочемо зібрати повний Палац спорту шанувальників поезії. Це оперативне завдання на найближчі п’ять років. 

Коли впродовж тижня виступи, переїзди, багато людей і емоцій, у якийсь момент відчуваєш спустошення. Це природно. Тоді я їду додому і лишаюся сам на сам з рідними людьми, книгами та музикою. Достатньо кількох днів, щоб мене знову кудись потягло. 

Цікаво братися відразу за кілька проєктів. Пишу книгу віршів, п’єсу, починаю писати прозу, перекладаю дві п’єси, перекладаю вірші. Через це багато чого не встигаю. Всі ці проєкти мені важливі.

Процес створення важливіший, ніж результат. Ні з чим не порівняти момент, коли тобі в кайф те, що ти робиш. Результат – приємно, але це радше галочка. Видав книжку, потримав її в руках, зробив презентацію й відразу почав писати наступну. 

Вірші одразу викладаю у Facebook. Це безпосередній контакт із багатотисячною аудиторією. Якщо невідомий мені читач вкаже на недолік, з яким я згоден, виправлю. Але в цілому більш важлива критика професіоналів. 

Ні з чим не порівняти момент, коли тобі в кайф те, що ти робиш.

Сергій Жадан письменник

Перші десять років література не приносила мені доходів. Це була робота не заради прибутку чи суспільного резонансу. Я виконував її через любов до літератури. У якийсь момент усе стало на свої місця, і я страшенно тішуся, що зараз залежу тільки від себе. 

Не люблю делегувати важливі для себе речі. Мені потрібно, щоб вони були зроблені так, як я їх собі уявляю. Простіше переробити за людиною те, що вона зробила погано, ніж сказати їй про це. Перфекціонізм іноді заважає.

Я постійно чую історії. Їх розповідають таксисти, провідники, пасажири, люди, які приходять на концерти або з якими зустрічаєшся під час волонтерських поїздок. До мене часто підходять на вулиці. Зазвичай чуєш те, що ніколи не вигадаєш сам і не прочитаєш у книжках чи новинах. 

Вдома біля ліжка на тумбочці маю великий набір поетичних книжок. Постійно якусь звідти витягую і читаю кілька віршів. Це моя медитація – коли резонуєш із текстом, відбувається хімія і розумієш, наскільки тобі добре від того, що ти читаєш.

Люди, які не люблять поезію, глухуваті в сенсі емоцій та внутрішньої енергетики.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні