Категорія
Життя
Дата

Українське суспільство наелектризоване. Психолог про те, як боротися з гіперчутливістю та справлятися з гнівом у собі й у соціумі

Переживаючи разом важкі випробування, люди зближуються, свідчить соціальна психологія. Частково ця тенденція зберігається в українському суспільстві. Втім, єдність не гарантує відсутність конфліктів та негативних емоцій стосовно одне одного

«Коли події перестають бути критичними – принаймні, у нашому сприйнятті – повертаються всі невирішені питання», – пояснює психолог Ілля Бачурін. Їх обговорення стають більш гострими, а часом навіть жорстокими.

Крім правил соціальної психології, на поведінку та самопочуття людей впливає тривалий виснажливий стрес. Опитування агентства «Рейтинг» показало, що 39% респондентів перебувають у напруженому або надто напруженому стані.

За останні шість місяців 57% українців пережили травматичну подію, повідомляє дослідження Gradus Research, здійснене на замовлення фармацевтичної компанії «Дарниця». Опитувані відчувають підвищений рівень тривожності, порушення сну та перепади настрою.

«Навіть якщо людина не мала персональних втрат, вона має близьких, на чиє життя сильно вплинула війна», – каже Бачурін. Як сукупність цих чинників впливає на соціум і як впоратися з «емоційною турбулентністю»?

Які емоції переживає суспільство через досвід війни

Українці виснажені хронічним стресом і гнівом на ворога. Водночас відступає необхідність відкласти всі протиріччя, щоби вижити. Результат цього поєднання? Підвищена, гостра емоційна реакція та чутливість до різних тем, які порушує війна.

У людей, які гостріше переживають активні бойові дії, зберігаються солідарність та єдність, зауважує Бачурін. «Чим психологічно ближче до фронту, тим менше «зради», – каже психолог. Ті, хто менше залучений до активної боротьби, частіше стикаються з гіперчутливістю. «Все це формує нинішню вибухонебезпечність будь-якої соціальної дії», – резюмує психолог.

Крім підвищеної чутливості та хронічного стресу, соціум переживає рефрактерність емоцій. «Коли щось викликало в нас гнів, навіть нейтральні події – наприклад, привітання – ми сприйматимемо з позиції цього гніву», – розшифровує Бачурін.

Українці опинилися в парадоксальній ситуації: бажання діяти в суспільстві є високим, а достатніх впливу та вкладу в боротьбу багато хто не відчуває. «Величезний відсоток людей хоче бути важливим, активним, діяти, а іноді все, що залишається, – реакції, – каже Бачурін. – Наприклад, терміново довести, що хтось не правий».

Що робити?

Контролювати власну гіперчутливість допомагають прийоми, загалом корисні підтримки ментального здоровʼя.

Три загальні рекомендації

  1. Виринати. Частіше дивитися навколо, періодично фізично відривати себе від порядку денного, бути віч-на-віч із собою, в тиші. «Знижувати активацію симпатичної системи, яка відповідає за те, щоб ми залишались у тонусі, дозволяти працювати парасимпатиці: відпочивати та працювати», – радить психолог. Щоб активувати парасимпатичну нервову систему, можна виходити на прогулянки, ходити на масаж, доглядати за себою, медитувати. Про те, як навчитися відпочивати та чому ми розучилися це робити, Forbes писав раніше.
  2. Спілкуватися з важливими для вас людьми у безпечному середовищі. В українців зменшилася кількість особистої комунікацій. «Багато моїх клієнтів практично перестали спілкуватися з людьми наживо», – говорить Бачурін. Контакт із друзями та рідними стимулює збільшення рівня окситоцину – гормону, який викликає почуття приналежності та єдності. Він дозволяє легше переживати стресові моменти та приглушує гіперчутливість.
  3. Займатися спортом. Під час тренувань виділяються «гормони щастя»: дофамін, серотонін та, особливо, ендорфіни. Це викликає почуття умиротворіння.

Пʼять порад, які цілеспрямовано допомагають знизити гостру чутливість, реактивність та спалахи гніву

  1. Займатися важливою справою. «Ті, хто залучені до значущої діяльності під час війни та відчувають, що роблять щось важливе для суспільства, менш схильні до різкого гніву та підвищеної емоційної реактивності», – зауважує Бачурін. Будь-яка робота, в якій ви бачите сенс, допомагає бути адаптованішим і спрямувати енергію в правильне русло. Крім військового фронту та волонтерства, є економічний фронт – продовжувати працювати, платити податки, жертвувати на армію та гуманітарні ініціативи – й інформаційно-психологічний фронт. Важливим є кожен.
  2. Оцінювати інтенсивність почуттів. Коли щось зачіпає, перш ніж діяти, візьміть паузу та запитайте себе: яку емоцію ви відчуваєте і якою вона інтенсивності за пʼятибальною шкалою. Якщо відповідь 4+ чи 5, є підвищений ризик зірватись. Краще уникнути дискусій, публічних заяв і прийняття вагомих рішень, допоки інтенсивність не знизиться.
  3. Відчуваєте спалах гніву – залиштеся наодинці із собою. «Сильний гнів згасає на самоті, – каже Бачурін. – Якщо ви відчуваєте його, віддаліться».
  4. Дивуйтесь. Єдине, що може перебити будь-яку іншу емоцію, – подив. Потрібно дізнаватися про нове, читати, дивитися на всі боки і звертати увагу на нові речі та події.
  5. Працювати із концентрацією. Важливо вчитися свідомо керувати, на що витрачати час, сили й енергію. Раніше разом із нейробіологом Наною Войтенко Forbes писав про звички, які допомагають покращувати звичку самоконтролю.

Як поводитись у гіперчутливому суспільстві?

Ставитися один до одного з відповідальністю. Боротися за важливі зміни потрібно, залишаючись нацією і сімʼєю. Важливо фокусуватися на єдності та не жертвувати один одним у боротьбі.

Не намагатися заспокоїти та примирирти всіх. Це гіпервідповідальність і небезпечна тенденція. Важливо розуміти рівень наелектризованості суспільства, зберігати внутрішній баланс і вчасно зупиняти себе.

Використовувати концепцію «трьох сит Сократа». Перш ніж сказати комусь щось (особливо публічно), подумайте:

  • чи це правда;
  • чи порадує це людину;
  • чи буде для неї корисно це почути.

Повідомляти людей – тим паче в умовах гіперчутливості та емоційної турбулентності – про щось необовʼязково правдиве, потенційно неприємне і марне не варто.

Зберігати себе та своє «коло». Іноді бути поруч із близькими, залишатися у балансі, підтримувати одне одного та зберігати внутрішній спокій має вирішальне значення.

Боротися свідомо. Перш ніж вступати в дискусію, оцініть інтенсивність емоцій. Якщо вона є максимальною, відкладіть дію. В усвідомленості рішення величезну роль грає час. «Потрібно виважено підходити до того, чи готові ви віддати всього себе, щоб довести комусь щось в інтернеті», – каже Бачурін.

Фокусуватися на тому, що поєднує: на спільній боротьбі за виживання, мотивах, цілях та цінностях, перша з яких – свобода. Необхідно памʼятати, хто насправді є ворогом, та вчитися приймати різні думки та позиції серед своїх.

Незважаючи на наелектризованість, українці досі відчувають єдність. Згідно із серпневим дослідженням «Рейтингу», 94% опитаних ідентифікують себе як громадяни України. Головна емоція, яку відчувають респонденти, думаючи про Україну, – гордість. «Один із плюсів цього періоду – можливість діяти та залучати групи людей до великих змін», – резюмує Бачурін.

Telegram-канал Forbes, ультимативний гід у світі українського бізнесу. Приєднатись

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні