Заміна радянського герба українським тризубом на щиті «Батьківщини-матері» має поставити крапку в багаторічній дискусії навколо долі монумента. Проте сама реалізація проєкту викликає багато запитань – яка його вартість, чому не було відкритих тендерів, а генпідрядника обрав Мінкульт та чи досі серед партнерів проєкту – металургійна компанія «Метінвест»
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
Щит найвищого в Європі монумента «Батьківщина-мати» з 6 серпня прикрашає український тризуб замість демонтованого герба СРСР. Кінцевий строк виконання робіт – 24 серпня. «Тризуб закріпили, проводимо зварювальні роботи, монтуємо нові пластини щита замість демонотованих», – каже Forbes Олександр Ісаєв, головний інженер київської компанії «Основа», яка є генеральним підрядником проєкту.
Проєкт «Тризуб Батьківщини» вартістю 28 млн грн анонсував 13 липня тодішній очільник Мінкульту Олександр Ткаченко. Міністерство, за його словами, працювало над проєктом понад рік.
Поштовхом проєкту стало проведене у грудні 2022-го дослідження Інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського та Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона. «Усі попередні дискусії про заміну герба не мали під собою грунту у вигляді реальних розрахунків – чи взагалі це можливо», – каже Юрій Савчук, керівник Національного музею історії України у Другій світовій війні. «Дослідження довели, що це технічно можливо», – додав він. Це дослідження вартістю близько 600 000 грн профінансував сам музей.
Кошти на заміну герба надали меценати, державні та приватні компанії: «Нафтогаз України», Монобанк, Ощадбанк, ПУМБ, фонд BGV, «Нова Пошта», ПриватБанк, «Український Аграрний Холдинг», «Перша Приватна Броварня», «КАН Девелопмент», ОТП Банк, WOG, «Незалежна асоціація банків України».
«А також безперечно, ті люди, з якими ми цей проєкт розпочинали – компанія «Метінвест», – сказав на брифінгу Ткаченко. Окрім грошей, «Метінвест», основним власником якого є Рінат Ахметов, також мав безплатно надати 1100 кг сталі для виробництва тризуба.
Проте після відставки Ткаченка 27 липня вартість проєкту знизилася до 22,9 млн грн, від української сталі відмовилися, а «Метінвест», ймовірно, вибув із переліку партнерів проєкту. Що ж відбувається навколо декомунізації «Батьківщини-матері».
Кошти на заміну герба надали меценати, державні та приватні компанії Фото Getty Images
Яка вартість декомунізації «Батьківщини-матері»
13 липня Ткаченко презентував проєкт заміни герба на щиті «Батьківщини-матері» вартістю 28 млн грн. На той момент, за його словами, роботи з виготовлення тризуба тривали вже три тижні. Проте 1 серпня Мінкульт повідомив, що вартість проєкту вже 22,9 млн грн.
Ткаченко переоцінив проєкт? «Щоб оцінити адекватність заявлених сум, треба вивчити технічну документацію та кошторис робіт», – каже Forbes власник девелоперської компанії «Нове століття» Лев Парцхаладзе. «Це не типовий проєкт», – додає він.
Ні технічної документації, ні кошторису робіт у публічному доступі немає. «На цьому тижні кошторис проєкту буде зведено й опубліковано публічно», – запевняє Олександра Батій, радниця Ткаченка. «Вартість дійсно може бути меншою у порівнянні з тим, що закладалося», – додає вона.
Проте навряд сума залишиться на рівні 22,9 млн грн. «Це вартість наразі укладених угод з підрядниками», – каже директор музею Савчук. За його словами, кінцева вартість проєкту стане відомою тільки після його закінчення, оскільки акти виконання робіт ще не закриті й можуть виникнути позаштатні ситуації. «Коли буде акт виконання робіт і ми отримаємо кошторис, тоді зможем предметно говорити, скільки й куди коштів пішло», – каже він.
Демонтаж радянського герба.
Чому не проводилися відкриті тендери
Попри те, що проєкт реалізовується під егідою Мінкульту, а замовником робіт є державний музей, жодних тендерів, чи конкурсів для виконання робіт не проводилося. Оскільки бюджетні кошти не використовуються, то законодавством це не вимагається, каже директор музею Савчук.
Крім того, Савчук наголошує, що Музей хоч і є замовником послуг, проте не розпоряджається коштами меценатів. Кошти на реалізацію проєкту акумулює та розподіляє ГО «Агенція стійкості культури».
Як обирався підрядник? «До нас звернулися напряму з Міністерства культури», – каже Ісаєв із компанії «Основа», яка є генеральним підрядником проєкту. У 2022-му виторг компанії впав майже втричі – до 250 млн грн. Компанія отримала 38,4 млн грн збитку проти 41,5 млн грн прибутку у 2021-му, за даними YouControl.
«Оскільки ми робили для Мінкульту декілька обʼєктів, вони розуміли, що ми впораємося навіть у такі короткі строки», – додає він. На реалізацію проєкту відводилося сім тижнів. Знайти підрядників, за словами Батій, було не просто, оскільки мало хто хотів братися за цей складний проєкт.
Своєю чергою, «Основа» найняла субпідрядників – компанію «ТІСО Продакшин», яка виготовила тризуб, та компанію «Плеттак» – вона зробила підвісну люльку для робіт на висоті 92 м. За словами Ісаєва, контрактом передбачено, що «Основа» отримає близько 22 млн грн на виконання робіт та оплату субпідрядникам.
Складність проєкту, за словами Ісаєва, полягає у висотних роботах та унікальності завдання. Обладнання, матеріали, будівельні конструкції – індивідуального виготовлення, каже він. Основні роботи ведуться на висоті 92 м на спеціально розробленій для цього підвісній люльці. Через брак часу працювати доводиться з 6:00 до 21:00. Роботи ускладнюють пориви вітру, дощі, нагрівання щита. Під час повітряних тривог робітникам доводиться спускатися в укриття, а потім знову підійматися на рівень щита. «Інколи чотири рази на день спускалися», – зізнається він.
Планувалося, що тризуб буде виготовлено зі сталі «Запоріжсталі», а також сталі іноземного виробника – Aperam Genk Belgium. Фото Getty Images
Чому не використовується український метал «Метінвесту»
Монумент «Батьківшина-мати» виготовлений у 1980-х зі сталі «Запоріжсталі», «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча, які входять до групи «Метінвест».
Спочатку планувалося, що тризуб буде виготовлено зі сталі «Запоріжсталі», а також сталі іноземного виробника. «Від запиту міністерства до нашого «так» пройшло буквально декілька годин», – говорила під час пресконференції 13 липня директор із комунікацій SCM Наталія Ємченко. «Оскільки безумовно без української сталі ця історична подія неможлива», – додала вона.
Проте 26 липня, напередодні відставки Ткаченка, Мінкульт повідомив, що сталь, яку поставив «Метінвест», непридатна для використання. Також міністерство опублікувало дефектний акт на 17 сторінок, який був складений підрядником, компанією «ТІСО Продакшин».
Серед претензій – сталь «Запоріжсталі» має невідповідну товщину, що може змінити вагу усієї конструкції. Також вона має значну кількість пошкоджень, що ускладнило б та сповільнило підготовчі роботи, йдеться у повідомленні Мінкульту.
Ще одна претензія – «Запоріжсталь» поставила сталь пізніше, ніж очікувалося, пояснює Ісаєв з компанії «Основа». Тому, за його словами, було прийнято рішення робити тризуб повністю з іноземної сталі. Цю сталь «ТІСО Продакшин» придбав у Aperam Genk Belgium. Кошти за сталь сплатила компанія «Основа». «Планувалося, що сировину для виготовлення нададуть безкоштовно, тому її вартість не закладена в проєкт. Зараз сподіваємося, що вкладемося у бюджет з урахуванням цих затрат», – каже Ісаєв.
Вартість сталі не вирішальна у проєкті, повідомляє Геннадій Кабальский, керівник проєктів групи «Техінсервіс». За його розрахунками, загальна вартість виготовлення тризуба вагою 500 кг – близько 400 000 грн, вартість сталі – $5-7/кг.
«Метінвест» заперечує претензії до своєї сталі: при вхідному контролі з боку підрядника до «Запоріжсталі» не було озвучено чи передано жодних актів дефектовки, претензій чи інших документів, йдеться у повідомленні компанії. Також компанія проводить незалежну оцінку зразків цієї сталі, проте її результатів поки немає.
На цьому конфлікт між Мінкультом і «Метінвестом» не завершився. У своєму релізі від 6 серпня міністерство не згадує «Метінвест» серед партнерів проєкту. «Участь «Метінвесту» у проєкті під питанням, – зазначає Батій. – Поки немає інформації, що компанія дійсно переказала кошти». Ціна участі «Метінвесту» в проєкті – 2,5 млн грн та 1100 кг сталі. «Метінвест», безумовно, серед партнерів і всі свої зобов’язання виконує і виконає», – каже Ємченко.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
