Українські спортсмени ризикують залишитися без міжнародних турнірів. Як наказ Міністерства молоді та спорту може позначитися на їхніх кар'єрах та гаманцях?
📲 Forbes Ukraine у WhatsApp. Підписуйтесь й читайте головне про бізнес та економіку
Міністерство молоді та спорту забороняє українським спортсменам брати участь у міжнародних змаганнях, на яких присутні росіяни чи білоруси. Наказ, що шокував вітчизняний спорт, стосується членів національних збірних, каже Forbes нардеп та олімпійський чемпіон Жан Беленюк.
Мінспорту поки що лише в загальних рисах розʼяснило практичне значення наказу. Ймовірно, це означатиме фактичну самоізоляцію України від спортивного світу, але лише на офіційних змаганнях, допускає Беленюк. Комерційні старти, як-от турніри з тенісу, не підпадатимуть під заборону, зазначає він.
Втім, це слабка втіха для більшості українських професійних спортсменів. Потенційна відсутність міжнародних змагань – не лише карʼєрна, а й фінансова проблема для багатьох із них.
Як це рішення вплине на життя та доходи українського спорту?
Що означає наказ Мінмолодьспорту
Ще 30 березня уряд ухвалив два важливих для спортсменів рішення стосовно участі в міжнародних змаганнях. По-перше, українці братимуть участь у відборі на Олімпіаду тільки в тих змаганнях, де не буде росіян. По-друге, відповідні спортивні федерації можуть втратити статус національних за порушення цих вимог.
13 квітня нардеп Беленюк опублікував наказ Мінмолодьспорту, що не лише відображає цю позицію, а й робить її більш жорсткою, оскільки крім росіян причиною бойкоту змагань може бути ще й участь у них білорусів.
Напередодні Міжнародний олімпійський комітет підтримав допуск спортсменів із РФ та Білорусі до олімпійських турнірів 2024 року – у нейтральному статусі за умови засудження війни та лише в некомандних дисциплінах.
Рішення Мінспорту про бойкот вже ухвалено, залишилось розробити процедуру відкликання статусу «національних» у спортивних федерацій, каже Беленюк. Це означатиме, що федерації щонайменше втратять фінансування з держбюджету, пояснює нардеп.
Більшість питань досі залишаються без відповіді, констатує очільник Федерації хокею України Георгій Зубко. Яскравий приклад – участь збірної України у відборі до чемпіонату Європи з футболу 2024 року. У кваліфікації грає також збірна Білорусі (РФ – ні), однак вона не перетинається з Україною в турнірній сітці.
Рішення щодо подальшої участі української команди в цих змаганнях прийматиме профільна федерація – Українська асоціація футболу, сказав у ефірі телемарафону заступник міністра молоді та спорту Матвій Бідний. Чи карати її за це – вирішуватиме окрема комісія, уточнив він. «У кожному випадку буде розглядатися позиція федерації, яким чином вона буде відстоювати інтереси нашої держави у воєнний час», – зазначив заступник міністра Вадима Гутцайта.
Саме Гутцайт є ініціатором такої форми бойкоту, каже на правах анонімності посадовець, близький до уряду. На початку року його прізвище співрозмовники Forbes, дотичні до Кабміну, керівництва парламентської фракції «Слуга народу» та Офісу президента, називали як одного з головних кандидатів на відставку.
«Він провалив свій фронт робіт, у тому числі повернення росіян у міжнародний спорт», – каже співрозмовник, близький до одного з віцепремʼєрів. Одна з опцій стосовно майбутнього Мінмолодьспорту, яку розглядали у ОП та «Слузі народу», – обʼєднання з Мінкультури. Ситуація з бойкотом може прискорити можливу відставку Гутцайта, вважає співрозмовник.
На момент публікації міністр не відповів на прохання Forbes надати коментар для цієї статті.
Ще 1 квітня МОК критично прокоментував наміри українського уряду бойкотувати міжнародні змагання. «Це зашкодить спільноті українських спортсменів і жодним чином не вплине на війну», – йдеться в заяві організації, оприлюдненій Reuters.
Як заробляють українські спортсмени
13 квітня український плавець Михайло Романчук здобув першу олімпійську ліцензію на Ігри в Парижі 2024 року серед українських спортсменів. На дебютній для себе Олімпіаді в Токіо Романчук виграв срібну та бронзову медалі. Путівку до Парижу він здобув на комерційному турнірі Stockholm Open, посівши четверте місце, але виконавши олімпійський норматив.
Подібні старти не підпадатимуть під обмеження Мінспорту, каже Беленюк. Для спортсменів вони важливі не лише підготовкою та можливістю здобути ліцензію на Олімпіаду, а й призовим фондом. За перше місце у Стокгольмі плавці отримують €4000, за друге – €2000, за третє – €1000.
Для деяких дисциплін це важливий нюанс. Наприклад, у тенісі більшість ключових стартів є саме комерційними, тоді як у боротьбі подібні турніри відбуваються рідко, каже Беленюк. «Для борців ці змагання – це швидше про підготовку до основних турнірів: чемпіонатів світу та Європи», – пояснює нардеп та олімпійський чемпіон із боротьби.
Міжнародні старти – суттєва частина доходів для топових спортсменів. У сезоні 2022–2023 четверо лідерів українських команд з біатлону (змагаються на етапах Кубка світу та Кубка IBU, а також чемпіонатах світу та Європи) заробили понад €10 000 призових кожен, повідомляло Суспільне. Найбільше серед чоловіків – Антон Дудченко, €19 050, серед жінок – Юлія Джима, €14 850. Показники решти українських біатлоністів скромніші: €2150–3300 у жінок та €250–7100 у чоловіків.
У вересні 2022-го українка Ярослава Магучіх перемогла у фіналі легкоатлетичної «Діамантової ліги» в стрибках у висоту. До цього вона виграла шість змагань у рамках серії «Ліги». Призові за перемогу у фіналі складають $30 000, у серії – $10 000.
На початку цього року Україна вперше в історії мала свого представника на чемпіонаті світу з дартсу. Владислав Омельченко хоч і завершив виступи в першому ж раунді, за участь у турнірі отримав £7500.
Вдалі виступи на чемпіонатах світу та Європи теж приносять спортсменам грошові бонуси: держава преміює чемпіонів світу одноразовою виплатою у 100 000 грн, Європи – 50 000 грн, розповідає Беленюк.
У довоєнному 2021-му видатки держбюджету за статтею «відзнака спортсменів та їхніх тренерів» склали 105,5 млн грн. На проведення тренувальних зборів, організацію змагань чи участь українців у стартах за кордоном уряд витратив 1,1 млрд грн. Ще 662 млн грн – на підготовку до Олімпіади в Токіо. Найбільші бюджети – у легкої атлетики (88,9 млн грн), біатлону (61,1 млн грн) та синхронного плавання (55 млн грн)
Якщо спортсменам заборонять брати участь не тільки в офіційних, а й у комерційних турнірах, єдиною можливістю змагатися залишаться чемпіонати України, каже Беленюк. Зарплата професійного спортсмена без урахування різних надбавок за статус майстра спорту чи участь у міжнародних турнірах в Україні складає близько 10 000 грн на місяць, каже нардеп.
Незалежно від того, як на практиці буде реалізований наказ Мінмолодьспорту, будь-який формат ізоляції від решти світу може серйозно зашкодити українському спорту, вважає Зубко з Федерації хокею. Один із потенційних ризиків – зміна громадянства низкою талановитих атлетів, особливо серед молоді, каже він.
«Я не бачу сенсу залишатися в професійному спорті без чемпіонатів світу та Європи», – каже срібна призерка Токіо з карате Анжеліка Терлюга. На початку квітня вона додала до свого активу золото чемпіонату Європи. Росіяни та білоруси не брали участі в тому турнірі.
У інших видах єдинобороств ситуація вже поступово змінюється. На початку квітня Всесвітня федерація тхеквондо вирішила допустити представників цих країн до змагань на найближчому чемпіонаті світу у нейтральному статусі.
У підготовці матеріалу брали участь Ірина Бегаль, Володимир Ланда та Ірина Крицька.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.