Категорія
Війна
Дата

На що, крім можливого арешту, впливає ордер МКС Путіну? Пояснює заступниця міністра юстиції Ірина Мудра

3 хв читання

На арешт Володимира Путіна очікувати найближчим часом не варто. Але вже зараз ордер, який видав Міжнародний кримінальний суд Гааги, робить його токсичним. А прихильників «збереження обличчя» диктатору стане менше, пояснює заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра

⚡️Даруємо 40% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Ціна зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом JUNE до 23.06 Оформлюйте зараз за цим посиланням

Міжнародний кримінальний суд Гааги (МКС) видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дітей РФ Марії Львової-Бєлової. Вперше таке рішення видано щодо лідера ядерної держави, яка входить до Ради безпеки ООН, а ордер на арешт російського диктатора – довічний.

Наслідки для Путіна та Росії будуть масштабнішими, ніж сам суд, і відчують їх у країні-агресорі задовго до самого арешту. 

На що вже вплинуло рішення МКС?

Рівень токсичності Путіна зростає

Іншим країнам тепер буде складно зберігати нейтральність. На безпосередній арешт російського диктатора очікувати найближчим часом не варто, але Рубікон перейдено, і прихильники стратегії «зберегти обличчя» президенту Росії зазнали поразки.

Від Путіна не відвернуться всі й одразу. Наприклад, Китай. 20 березня, вже після видачі МКС ордера на арешт, Москву відвідав глава КНР Сі Цзіньпін, а МЗС країни скептично поставилося до рішення суду. При цьому Китай не визнає рішень Міжнародного кримінального суду Гааги. У ПАР, куди Путін планує візит, заявили, що з повагою ставляться до рішення МКС. Проте одного разу в країні не заарештували главу Судану Омара аль-Башира, якому МКС видав два ордери на арешт. Хоча були зобовʼязані, бо ПАР ратифікувала Римський протокол та підпорядковується рішенням МКС.

З іншого боку, президент США Джо Байден, країна якого не визнає юрисдикцію МКС, назвав звинувачення щодо Путіна справедливими та наголосив, що його воєнні злочини очевидні.

Така різноманітність позицій – наслідок впливу політики на міжнародне правосуддя і тест на етику для урядів. Адже незаконну депортацію українських дітей до Росії, в якій звинувачують Путіна та Львову-Бєлову, легко довести – керівництво РФ саме вихваляється такими вчинками. 

Міжнародний трибунал більше не потрібен?

Після рішення МКС щодо Путіна зʼявилося багато думок про те, що тепер не потрібно створювати Міжнародний трибунал. Це хибна позиція. Оскільки ні Росія, ні Україна не є країнами – учасницями Міжнародного суду, він не може розглянути головне питання – сам факт злочинної агресії Росії проти України.

Зараз звинувачення висунуто за доведеною лінією, з юридичного погляду все правильно. Але цього мало. Якщо у світі хочуть зберегти систему протидії неспровокованим війнам і конфліктам, Путін повинен відповісти саме за напад на нашу країну. Тому потрібен трибунал, над створенням якого зараз працює Україна разом із партнерами.

Римський статут і Україна

Україна підписала статут у 2000 році, але так і не ратифікувала його. Прихильники такої ситуації вказують на досвід США та Ізраїлю, які теж не визнають рішення МКС. Серед аргументів – захист українських військових, яких можуть несправедливо звинувачувати за участь у бойових діях.

МКС навряд чи займатиметься питаннями солдатів, суд зосереджений на звинуваченні ініціаторів воєнних злочинів: військового та політичного керівництва країн. Тож розглядати його як загрозу не варто. Тим більше, що Україна дотримується міжнародних протоколів та веде справедливу війну щодо звільнення своєї території.

Зі свого боку Росія може маніпулювати і видавати дії Збройних сил України за злочинні. Минулого року вже були звинувачення від міжнародних організацій, які повторювали наративи пропагандистів РФ. Міжнародне право часто буває повʼязаним з політикою.

Україна визнала юрисдикцію МКС, ухваливши відповідні закони у 2014-му та 2015 роках. Щодо ратифікації Римського статуту, то законодавчу базу підготовлено Міністерством юстиції. Його ратифікують одразу після закінчення війни.

Каталізатор процесів

Рішення МКС щодо Путіна – за багатьма параметрами безпрецедентне та може стати каталізатором багатьох процесів. Наприклад, вплинути на створення міжнародного компенсаційного механізму. Багато країн з побоюванням ставляться до ідеї конфіскації заморожених активів Росії. Але одна справа – сумніватися, коли йдеться про агресора, а інша – коли про воєнного злочинця. 

Також рішення впливає на продовження/зняття санкцій: тепер відмовитися від них неможливо доти, доки Росія не виконає рішення суду. 

Такі наслідки розуміють і в Росії, невдоволення Путіним може зростати. Показовий факт: МКС за свою історію видав лише чотири ордери на арешт керівників країн, і двох із них – Омара аль-Башира та Муаммара Каддафі – невдовзі скинули.

Отже, ордер на арешт варто розглядати не як фінальну подію (або її провісник), а як ще один важливий крок на шляху до справедливості.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні