Депутати називають Бюджет-2024 збалансованим і майже без забаганок. Головний ризик – майже половину видатків має забезпечити міжнародна допомога. На які гроші житиме Україна в наступному році?
Верховна Рада ухвалила в цілому Державний бюджет на 2024 рік із видатками у 3,35 трлн грн. Майже 1,8 трлн грн парламентарі очікують отримати від податків і зборів, решту доведеться залучати в міжнародних партнерів та на внутрішньому ринку. Левова частка витрат піде на оборону й безпеку – 1,7 трлн грн, зазначають у Мінфіні.
Уряд заклав дефіцит у 1,57 трлн грн, які доведеться залучати як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. Це головний ризик бюджету, адже підтвердженої фінансової допомоги Україна поки що має майже в чотири рази менше, ніж потрібно.
Які основні цифри бюджету та чи вистачить Україні грошей на наступний рік?
Основні цифри Держбюджету-2024
Другий повноцінний воєнний бюджет в історії України має ще більше видатків, ніж перший, та ще значніший дефіцит. Доходи – 1,77 трлн грн, видатки – 3,35 трлн грн, дефіцит – 1,57 трлн грн.
Для порівняння: у початковому Бюджеті-2023 видатки склали 2,58 трлн грн, дефіцит – 1,3 трлн грн відповідно. Втім, упродовж року парламент двічі різко збільшував видатки. У березні – на 500 млрд грн, а на початку жовтня – ще на 300 млрд грн. Левова частка цих коштів пішла на сектор безпеки та оборони.
Тож нинішні 1,16 трлн грн на Міністерство оборони з великою ймовірністю не стануть межею для 2024 року. Це на 600 млрд грн менше, ніж відомство за планом використає цього року. У початковому Бюджеті-2023 на МО було закладено 859,7 млрд грн, але впродовж року показник підвищився до 1,8 трлн грн.
Відчутно зросли видатки на Мінфін (до 562 млрд грн), але здебільшого (420 млрд грн) це гроші на обслуговування державного боргу. На декілька десятків мільярдів збільшились видатки на Мінсоцполітики (471,1 млрд грн), МОЗ (201,8 млрд грн) та Міносвіти (171,2 млрд грн).
Зменшились видатки на МВС (324,2 млрд грн) та Держагентство відновлення (26,4 млрд грн).
У процентному вимірі найбільше зросли видатки на Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України – із 7,8 млрд грн до 51,2 млрд грн. Головна стаття видатків цього відомства (51 млрд грн) пов’язана з виробництвом зброї.
Зокрема, недавно очільник Мінстратегпрому Олександр Камишин казав про значне збільшення виробництва снарядів в Україні. Також «Укроборонпром» анонсував виробництво нового дрона-камікадзе, аналога «шахедів».
Власними силами Кабмін планує зібрати 1,77 трлн грн податків і зборів для покриття видатків. Для покриття дефіциту Мінфін планує залучити 526 млрд грн на внутрішньому борговому ринку та 1,67 трлн грн – запозичити в міжнародних партнерів. Загальна сума запозичень більша за дефіцит бюджету, бо Мінфіну доводиться ще обслуговувати та погашати минулі борги. У бюджеті на це закладено 626,7 млрд грн.
Макропрогноз уряду
Макроекономічний прогноз, закладений у Бюджет:
- зростання ВВП – 4,6%;
- інфляція – 9,7%;
- курс гривні – середньорічний 40,7 грн/$, на кінець року 42,1 грн/$.
Ці прогнози близькі до очікувань Нацбанку та приватних аналітиків.
Привід для дискусій: серіали про війну, телеканали та спорт
Що про новий Бюджет говорять у Верховній Раді? Forbes поспілкувався з десятком депутатів з економічного, фінансового та бюджетного комітетів. Всі вони вважають Бюджет-2024 адекватним, стриманим і не мають суттєвих зауважень до документа.
«Є три ключові пріоритети – війна, соціалка та допомога бізнесу (кредитна програма «5-7-9» та гранти від міністерства економіки. – Forbes), – каже голова фінансового комітету Данило Гетманцев. – Це правильні пріоритети для воєнного бюджету».
Але спірні статті в бюджеті наступного року все ж таки є.
Одна з них – фінансування 634 млн грн на підтримку кінематографа. Норму мали скасувати до другого читання, але цього не сталося, зазначає у своєму Telegram заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк.
«За рішенням уряду, це мають бути фільми та серіали про повномасштабну війну», – уточнює голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.
Друга – значні видатки на іномовлення, телеканал «Рада» та газету «Голос Україна» – 1,7 млрд грн.
Рекордний бюджет отримав Антимонопольний комітет. У 2024 році держорган отримає 241 млн грн – це на 70% більше, ніж цьогоріч. Збільшення видатків повʼязано з реформою АМКУ та прийняттям закону №5431, який має посилити незалежність держоргану, зазначає Підласа.
Вдвічі у порівнянні з минулим роком, до 7,5 млрд грн, зріс бюджет Міністерства молоді та спорту. «Додаткові кошти підуть на підготовку олімпійців та паралімпійців до участі в змаганнях», – пояснює Підласа.
Головний ризик для Держбюджету
Для покриття дефіциту Україна розраховує отримати наступного року $41 млрд фінансування від партнерів. Від цієї суми $29 млрд залишаються непокритими, зазначив напередодні міністр фінансів Сергій Марченко.
«Поки що я не маю відповіді на запитання, як покривати всі запити з боку Міноборони і ЗСУ наступного року», – розповів Марченко на заході в Центрі економічної стратегії. – У частині оподаткування ми дійшли до межі, а в частині внутрішніх запозичень – близькі до межі».
Вже 9 листопада, під час виступу в Раді перед ухваленням бюджету, Марченко висловив впевненість, що уряд знайде можливість профінансувати потреби за рахунок зовнішньої допомоги, цитує міністра депутат Ярослав Железняк.
Збільшити надходження від податків та митниці можна завдяки адмініструванню, вважає Гетманцев. «По митниці можемо додатково зібрати 120 млрд грн за рік, акцизи можуть додатково дати 30–35 млрд грн, детінізація – понад 100 млрд грн на рік», – каже депутат.
Збільшення ставок податків або впровадження нових податків Гетманцев виключає. Виняток – підвищення ставки податку на прибуток для банків.
Дефіцит міг бути ще більшим, якби депутати не ухвалили з другої спроби закон про «військовий ПДФО», завдяки якому податки з зарплат військових та силовиків будуть іти не в місцеві бюджети, а до державного.
Держспецзвязку і Мінстратегпром у 2024 році отримають по 45% податку. Загалом – 86 млрд грн, очікують в Мінфіні. Ще 10% – будуть пропорційно розподілені між військовими частинами, відповідно до сплаченого ПДФО. «Враховуючи дефіцит, це необхідні кошти для бюджету, тому кожного депутата окремо переконували та розʼяснювали необхідність прийняття закону», – додає Гетманцев.
Негативні сценарії покриття дефіциту – емісія або секвестр бюджету, зазначив очільник фінкомітету.
Марченко, представляючи бюджет в Раді, заперечив можливість емісійного фінансування, написав Железняк. Також Марченко уточнив, яку фінансову допомогу і від кого очікує Мінфін:
- ЄС – $18 млрд;
- США – $8,5 млрд;
- МВФ – $5,4 млрд.
Це основні надходження, які мають забезпечити майже $32 млрд. Решту Мінфін розраховує покрити завдяки допомозі Японії, Канади, Норвегії, Південної Кореї та Світового банку.
Допомога від партнерів поки що залишається під питанням. Так, у США продовжується протистояння між демократами і республіканцями, що поки не дозволяє американському уряду ухвалити нові обсяги допомоги для України.
Допомога ЄС Україні закінчується в грудні. Єврокомісія пообіцяла виділити €50 млрд на наступні чотири роки, але Угорщина та Словаччина поки виступають проти подальшого фінансування.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
