Україна починає чергові перемовини про перегляд програми МВФ з не надто сильними позиціями: з переліку, який містить два десятки «маяків» для отримання нового траншу, під питанням – 12. Що саме досі не може виконати український уряд та у чому проблема
25 вересня делегація українських високопосадовців розпочала у Варшаві перемовини з місією Міжнародного валютного фонду. Від них залежить насамперед другий перегляд програми розширеного фінансування (EFF), яку Україна отримала навесні 2023 року.
Але під питанням не лише додаткове фінансування цьогоріч на близько $1 млрд. Експерти МВФ оцінюватимуть прогрес України у виконанні реформ, описаних у меморандумі про EFF. У червні 2023-го його підписали майже усі ключові україїнські високопосадовці: президент, премʼєр-міністр, міністр фінансів, голова НБУ.
Ця оцінка матиме суттєвий ефект: програма МВФ є фундаментом для значно ширшого фінансування. $15,6 млрд, передбачені Фондом на чотири роки, входять до пакету зовнішньої фінансової підтримки України на $115 млрд від низки країн-донорів.
Перемовини точно не будуть безхмарними. З двох десятків позицій, викладених у меморандумі, щонайменше пʼять можуть викликати питання у МВФ як у контексті зриву дедлайнів, так і за змістом ухвалених змін. Ще сім «маяків» треба виконати до кінця року. Частина з них є проблемними.
З якою перемовною позицією Україна входить у чергові консультації з МВФ?
Умови МВФ та як Україна їх виконує
Чотирирічна програма МВФ для України стартувала 3 квітня, коли Мінфін отримав транш від Фонду у $2,7 млрд. Цьому передував майже рік складних дискусій. Ще влітку 2022 року переважна більшість співробітників Фонду категорично відкидали можливість програми для України, що перебуває у стані війни, розповідав у липневому інтервʼю Forbes заступник директора-розпорядника МВФ від України Владислав Рашкован.
У червні Україна успішно пройшла перший перегляд програми, отримавши другий транш на $900 млн. Така ж сума очікується й у разі успішного завершення поточних дискусій. Відповідне засідання Ради директорів МВФ, де ухвалюватиметься остаточне рішення, ймовірно, відбудеться наприкінці листопада чи у грудні, прогнозував у розмові з Forbes Рашкован.
Що написано у програмі МВФ для України
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
EFF передбачає два етапи. Перший – «військовий», розрахований на 12–18 місяців. Другий етап – це післявоєнне відновлення, яке орієнтовно триватиме до 2027-го.
Лейтмотив частини меморандуму, в якій викладені умови, що саме має виконати Україна – уряд і НБУ, попри війну, поступово повертатимуться до довоєнних економічних політик. Інше звичне для мирного часу завдання – проведення структурних реформ, але тепер орієнтованих на вступ України до ЄС.
Йдеться про контроль за держфінансами, корпоративне управління в держсекторі, оцінку банківського сектору та інші теми, звичні для перемовин із фондом.
На першому етапі EFF уряд зобовʼязався досягнути 19 «структурних маяків» до червня 2024 року. Майже усі (17) потрібно виконати до кінця 2023-го.
EFF передбачає два сценарії розвитку подій, повʼязаних з війною: за базовим, гаряча фаза бойових дій має закінчитися у першій половині 2024 року, за негативним – у 2025-му. Відтак Україна, за оцінкою МВФ, потребуватиме у 2023–2027 роках від $114,4 млрд до $139,6 млрд зовнішнього фінансування, залежно від сценарію.
Низку вимог програми уряд виконав навесні та влітку, однак ближче до осені почалися труднощі. Найбільші – з відновленням декларування майна чиновників, поверненням фінансового нагляду за політиками та відновленням податкових перевірок.
Найбільші проблеми та ризики з виконання зобов’язань за програмою МВФ
Найгучнішою стала історія з поверненням обов’язку для чиновників і депутатів декларувати своє майно. Відновити декларування Україна мала до кінця липня, однак лише 5 вересня Рада ухвалила відповідний закон. Більш того, цей документ залишав закритим реєстр декларацій ще на рік.
Те, що відкриття реєстру не відбулося одразу, багато критикували як представники політикуму, так і громадянського суспільства. Петиція на сайті президента з вимогою відкрити реєстр у рекордно швидкий час (близько 3 годин) набрала необхідну кількість підписів. За тиждень президент Зеленський ветував документ і повернув у Раду з пропозицією відкрити декларації одразу. У підсумку парламент 20 вересня ухвалив закон у новій редакції, дозволивши відкрити реєстр декларацій без затримки на рік. Цей маяк виконаний, але з запізненням.
Також частково Україна виконала зобов’язання, пов’язані з Оператором газотранспортної системи (ОГТС). Маяк №8 передбачає передачу акцій ОГТС Міненерго та ухвалення нового статуту, який передбачатиме незалежну наглядову раду. Дедлайн – кінець липня.
Та закон про передачу акцій президент підписав 30 серпня. До того ж якщо передача акцій ОГТС до Міненерго відбулася, то зміни до статуту компанії поки не внесли. Тож тут частково виконаний маяк і з запізненням.
Такі проблеми, вочевидь, стануть причиною проваленого дедлайну по ще одному маяку (№18) – обрання наглядової ради ОГТС. Дедлайн – кінець жовтня. Враховуючи, що залишився лише місяць, встигнути обрати незалежну наглядову раду буде нереально, каже один із депутатів Верховної Ради на умовах анонімності.
Такої ж думки був і ексголова ОГТС Сергій Макогон. «Конкурс на нових незалежних членів ще не оголошений, за два місяці його складно провести якісно», – писав він у Facebook 30 серпня. Відтоді конкурс так і не оголосили.
Є й два маяки, які поки не виконані, попри те, що дедлайн уже минув. Йдеться про зміни до закону щодо протидії відмиванню коштів у частині фінмоніторингу політично значущих осіб (Politically exposed persons, PEP).
19 листопада 2022 року в Україні запрацювали зміни до закону про фінмоніторинг, які обмежували статус PEP лише трьома роками, що не відповідає міжнародним стандартам, зокрема рекомендаціям FATF. Законопроєкт N9269 змінює цей статус на пожиттєвий.
Це не тільки вимога МВФ, а й умова для вступу до Євросоюзу. Але поки депутати ухвалили законопроєкт лише у першому читанні (21 вересня). Як дедлайн для остаточного ухвалення в меморандумі з МВФ вказано кінець вересня, але другого читання поки немає, і розгляд може затягнутися, писав у себе в телеграм-каналі заступник голови фінкомітету Ради Ярослав Железняк.
Чи не найбільш проблемне рішенння – закон про повернення податкових перевірок бізнесу. Наприкінці червня парламент ухвалив законопроєкт №8401, але перед голосуванням до нього внесли зміни, що відтермінували відновлення перевірок. У вересні уряд зареєстрував новий законопроєкт №10016 про повернення всіх податкових перевірок. Та поки що Рада його не розглядала.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
