Податки, всюдисущий Татаров, російський слід. Бізнес жаліється, що силовики посилюють тиск. Для цього є принаймні п'ять причин і лише одна порада /Пресслужба СБУ
Категорія
Гроші
Дата

Податки, всюдисущий Татаров, російський слід. Бізнес жаліється, що силовики посилюють тиск. Для цього є принаймні п'ять причин і лише одна порада

5 хв читання

Пресслужба СБУ

Навесні 2023-го чи не щотижня з'являлися новини про обшуки й кримінальні справи проти відомих бізнесменів. Підприємці скаржаться на посилення тиску з боку правоохоронців, проблему визнають і на рівні Верховної Ради й Офісу президента. Із чим повʼязана активізація силовиків та як захиститися від необґрунтованих звинувачень?

За 12 років консалтингова компанія Franchise Group створила 600+ франшиз. Як масштабувати бізнес за допомогою франшизи в часи турбулентності? Отримайте інсайти і стратегії на Форумі підприємців від власниці та СЕО Franchise Group Мирослави Козачук. Купуйте квиток за посиланням.

Раптовий обшук СБУ та Нацполіції, що відбувся у чернівецькому офісі розробника ImproveIT Solutions 9 травня, ледь не зірвав проєкт компанії для важливого замовника зі США. Слідчі, які прийшли до айтівців у справі про «створення та поширення порнографії», вилучили пʼять ноутбуків. Через шість днів техніку повернули без будь-яких пояснень, згадує СЕО ImproveIT Solutions Віталій Вершинін. «Вони навіть не намагалися знайти якісь відео на підтримку своїх звинувачень», – пригадує він.

Декількома днями раніше обшуки відбулися й у партнерів засновника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепи. З березня Бюро економічної безпеки веде справу проти компанії «М-Кіно», що володіє мережею кінотеатрів «Мультиплекс», за начебто ухилення від сплати податків. У лютому бізнес-спільнота обурювалася через «маски-шоу» у засновника MacPaw Олександра Косована.

Кількість скарг бізнесу на правоохоронців цьогоріч зросла в рази, йдеться і про білий бізнес, констатує заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк. Цю тезу підтверджують і чотири його колеги з економічного, фінансового та антикорупційного комітетів, частина з яких спілкувалася з Forbes на умовах анонімності.

Чому силовики активізувалися саме зараз та що з цим робити бізнесу?

Пʼять причин повернення щотижневих «масок-шоу»

Співрозмовники Forbes у Верховній Раді та Офісі президента (ОП) наводять кілька пояснень, чому силові органи знову звернули увагу на бізнес.

Перше – прагнення змусити бізнес платити податки. Не в останню чергу це вимога міжнародних партнерів. Держава змінила ставлення до бізнесу частково через значну роль фінансової допомоги від партнерів, яка істотно перевищує надходження держбюджету від податків, сказав під час ефіру Business Breakfast Forbes бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

«У середині 2022-го МВФ запропонував повернути оподаткування до довоєнного рівня, щоб Україна могла виконати частину бюджетування для оборонних потреб, які не фінансують міжнародні партнери», – пояснює він. Низку зобовʼязань уряд узяв на себе й у межах чотирирічної програми з МВФ, яка має принести до бюджету $15,6 млрд. Серед них – детінізація бізнесу та перезапуск Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Запит на детінізацію економіки та збільшення податкових надходжень є й в ОП, кажуть два нардепи з економічного та антикорупційного комітетів. Це породжує другу причину активізації силових структур у цьому напрямі. «Правоохоронці сприймають детінізацію по-своєму і починають «кошмарити» весь бізнес», – каже заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин. Уряд водночас не поспішає розвʼязувати питання «тіні» через пошук спільних рішень із бізнесом, додає нардеп.

Варто зазначити, що у 2022 році податкові надходження від компаній зросли на 6,68%, майже до 700 млрд грн, а в першому кварталі 2023-го бізнес заплатив на 13% більше податків, ніж за цей період у 2021-му (дані Податкової служби й аналітичної компанії Saturday Team).

Ще один привід для обшуків та тиску на бізнес, який виник суто під час війни, – «російський слід». «Правоохоронці можуть звинуватити будь-який бізнес у звʼязках з РФ, навіть не маючи для цього достатньо доказів», – каже нардеп із фінансового комітету на правах анонімності.

Інше пояснення: четверо співрозмовників Forbes із фінансового, економічного та антикорупційного комітетів, а також ОП вважають, що тиск на бізнес прямо чи опосередковано повʼязаний із тим, що майже всі силові органи опинилися під впливом Офісу президенту, а саме заступника голови ОП Олега Татарова

«З часів Революції гідності не було такого, щоб усі правоохоронні органи були під контролем однієї людини, – каже один зі співрозмовників у ВР, що попросив не вказувати його прізвища у цій статті. – Протистояти такій людині важко».

Інший співрозмовник зазначає, що така ситуація призвела до руйнування системи стримування і противаг. «Раніше між силовиками була конкуренція, вони боялися один одного, – каже депутат. – На умовну СБУ бізнесмен міг пожалітися поліції Авакова. Нині нема кому жалітися – всі в одній упряжці».

Податки, всюдисущий Татаров, російський слід. Бізнес жаліється, що силовики посилюють тиск. Для цього є принаймні п'ять причин і лише одна порада /Фото 1

Олег Татаров та Андрій Єрмак

Ситуація погіршилась особливо після зміни керівництва Міністерства внутрішніх справ (МВС), каже нардеп з економічного комітету на правах анонімності. «Після приходу нового очільника скарг на роботу поліції побільшало в рази», – стверджує нардеп. Колишній міністр МВС Денис Монастирський загинув 18 січня в авіакатастрофі у Броварах. 7 лютого МВС очолив колишній голова Національної поліції Ігор Клименко. 

Що робити підприємцям? Співрозмовники Forbes у ВР та ОП радять публічно говорити про зловживання правоохоронців. Краще, якщо це буде заява від бізнес-асоціації або позиція кількох компаній. «На такі заяви мають відреагувати ОП та самі правоохоронні органи», – каже нардеп Юрчишин.

Також депутати разом із Мінцифри зареєстрували законопроєкт №9211, який має обмежити повноваження правоохоронців під час обшуків. «Ідеться насамперед про заборону на вилучення техніки та грошей (без ухвали суду)», – каже співавторка закону Галина Янченко.

Документ мають розглянути на засіданні економічного комітету в найближчі тижні.

Що відповість бізнес

«Ваш бізнес розвивається не через ваш підприємницький хист, а, перефразовуючи одного тирана, лише тому, що до вас ще не дійшли «інвестиційні няні» в погонах», – іронізує Мазепа з Concorde Capital, натякаючи на ще довоєнну ініціативу президента Володимира Зеленського для залучення іноземних інвестицій.

Наприкінці квітня у його партнерів та в офісі газовидобувної компанії бізнесмена відбувся обшук за мотивами корпоративного конфлікту навколо одного з газових родовищ. Мазепа з партнерами придбав його у 2021-му. Поки у справу не втрутилися правоохоронці, це був звичайний господарський спір, в якому Мазепа бачив опонентів (колишні власники родовища, які вважають, що покупці не виконали умови угоди) один чи два рази, каже підприємець.

Цей кейс – класичний приклад, коли правоохоронці відкривають кримінальне провадження у справах, де, здавалося б, є виключно комерційна складова, каже адвокат Станіслав Борис. «У правоохоронців є багато інструментів для розслідувань, – розповідає він. – Обшуки із «масками-шоу» [як було у випадку з Мазепою] – це крайній захід, коли є ризики силового опору».

Мазепа свідомо вирішив зробити свій кейс публічним. «Такі випадки непоодинокі, – каже він. – Але до публіки 95% кейсів не доходять: більшість підприємців, на жаль, боїться».

Законодавство не обмежує правоохоронні органи у підставах, на яких вони можуть відкрити кримінальне провадження у тій чи іншій справі, що стосується бізнесу, додає Борис. Навіть сама увага правоохоронців уже є свого роду покаранням для бізнесу, констатує бізнес-омбудсмен Роман Ващук. І правоохоронці щедро користуються можливістю відкривати далеко не завжди перспективні кримінальні справи.

Статистика демонструє, що тільки 6% кримінальних проваджень проти бізнесу доходить до суду, уточнює Ващук. 

надано пресслужбою

Ігор Мазепа Фото надано пресслужбою

СЕО мережі кінотеатрів «Мультиплекс» Роман Романчук дізнався, що його бізнесом зацікавилося Бюро економічної безпеки (БЕБ) у березні. Причина відкриття справи теж показова. Кримінальне провадження зʼявилося на підставі того, що у період з початку березня 2022-го до лютого 2023-го компанія не сплатила єдиний соціальний внесок у повному обсязі.

Романчук не відкидає цього факту. Компанія скористалася пільгою, яку ВР надала бізнесу ще у березні 2022 року, скасувавши до завершення воєнного стану пеню та штрафи за несвоєчасну сплату ЄСВ. «Нам потрібно було обирати: платити зарплату та оренду чи ЄСВ», – каже СЕО «Мультиплексу». Наразі у компанії немає заборгованості. Найбільшу затримку у 3 млн грн «Мультиплекс» сплатив протягом півтора тижня, стверджує Романчук.

«Незрозуміло, чому цю справу досі не закрито», – дивувався нардеп Железняк під час засідання ТСК з економічної безпеки де розглядався цей кейс. Компанія з обʼєктивних причин не могла повноцінно працювати, задекларувала, що має борг із ЄСВ та вже успішно його сплатила, зазначав тоді він.

Що на це відповідають правоохоронці? Представники БЕБ та Офісу генерального прокурора із цією позицією не згодні. «Слідство проводиться якраз для того, щоб упевнитись, що компанія справді не мала змоги у той час платити податки», – каже представник Офісу генпрокурора Андрій Солонський. 

«М-Кіно» тим часом рахує збитки, перш за все іміджеві. «Наприклад, у наших контрагентів уже запитували пояснення по транзакціях», – каже Романчук. Причина? Сам факт того, що проти компанії ведеться кримінальна справа.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні