З початку року український бізнес отримав понад 51 млрд грн кредитів за програмою «5-7-9». На неї припадає кожна четверта нова позика. МВФ бачить у цьому фіскальні ризики, однак уряд, схоже, поки не готовий відмовлятися від популярної програми і навіть більше – готує схожий проєкт для великих компаній
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Державна програма доступних кредитів «5-7-9» поступово стає надто великою та починає непокоїти міжнародних кредиторів України. «Якщо у 2020-му через програму видавалося 5% всіх нових кредитів, то зараз це понад 26%, – пояснював в інтервʼю Forbes заступник директора-розпорядника МВФ від України Владислав Рашкован. – Тобто кожен четвертий кредит субсидується державою, це нездорово та дорого для держави».
На початку липня уряд та Фонд оновили меморандум, присвячений чотирирічній програмі підтримки України, на $15,6 млрд. Питання «5-7-9» – один із чотирьох нових маяків для подальших переглядів програми. Фонд очікує від Кабміну концептуальну записку з пропозиціями, як стримати потенційні фіскальні ризики, пов’язані з програмою.
Питання точно не буде простим. По-перше, «5-7-9» користується значним попитом, ставши чи не єдиним реальним шляхом для бізнесу отримати кредити. По-друге, на участь у програмі розраховує й деякий великий бізнес. Наприклад, ще в лютому отримати кошти за «5-7-9» розраховувала ДТЕК, що потребує ресурсів для відновлення після російських атак по енергоінфраструктурі та підготовки до нового зимового сезону, розповідав в інтервʼю Forbes генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.
Чому «5-7-9» почала перетворюватися на ризик для держави та чи планує уряд щось із цим робити?
Чому «5-7-9» непокоїть МВФ
З початку 2023-го в рамках «5-7-9» видано 14 538 кредитів на понад 51 млрд грн, свідчать дані Мінекономіки, надані пресслужбою міністерства. Найбільше кредитів (53%) отримали компанії аграрної галузі. 25% припало на торгівлю та виробництво, 13% – на промисловість. Серед регіонів лідерами за сумами укладених договорів є Київ (10%), Львівська (8%), Одеська (7%) та Дніпропетровська (7%) області.
Максимальна сума кредиту – 60 млн грн. Виходячи зі статистики Мінекономіки, середній чек у програмі складає 3,5 млн грн.
«5-7-9%» – одна з найбільш дієвих кредитних програм у країні», – констатує у коментарі Forbes міністерка економіки Юлія Свириденко. Водночас МВФ переймається, що держава зрештою може не впоратися з програмою, яка набирає все більших обертів. «Вона стала досить великою та може містити фіскальні ризики», – зазначає Рашкован.
Попри невеликий рівень проблемних кредитів, на кінець травня розмір кредитного портфелю банків по «5-7-9» перевищував еквівалент у 2% ВВП, додає представник МВФ. Попит на кредити був принаймні удвічі більшим, зазначає він.
«Як його задовольнити та в цілому збільшити кредитування, але без значних ризиків для бюджету, – це тема для дискусії між МВФ, Мінфіном і Мінекономіки з залученням НБУ», – каже Рашкован.
Чи змінюватимуть «5-7-9»
Якою може бути ця дискусія, на думку української сторони? «Це одна з небагатьох програм, яку нардепи відстоювали у війну, не дивлячись на катастрофічну нестачу грошей у бюджеті, – каже голова фінансового комітету Данило Гетманцев. – Вона дійсно дозволяє бізнесу отримати дешеві кредитні гроші при високій обліковій ставці Нацбанку».
В уряді не виключали розширення «5-7-9» на великий бізнес. Принаймні у лютому ДТЕК отримав чітку згоду, що теж одержить за програмою кредитні кошти на відновлення, розповідав Тімченко. Щоправда, станом на липень цього так і не сталося, додав він.
Зараз уряд не планує змін до «5-7-9», повідомляє Forbes Свириденко. «Фокус повинен залишатися на МСБ», – уточнює вона. Зараз програма коригується залежно від потреб економіки, зазначає міністерка. «Коли була продовольча криза, програму розширювали на торговельні мережі, – наводить приклад Свириденко. – Нещодавно ми долучили до програми виробників дронів і проєкти енергоефективності».
У Мінекономіки готують окрему програму для великого бізнесу. «Зокрема для енергетичних компаній, відновлення критичної інфраструктури, наприклад, портової, яка була зруйнована під час війни, – каже Свириденко. – Вже дивимося на бюджетні можливості та спілкуємося з ринком».
Вона не навела деталей майбутньої «великої 5-7-9», однак зазначала, що ця кредитна програма матиме збільшити ліміти, а роль держави також полягатиме у компенсуванні відсоткової ставки.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
