Антиросійські санкції видалили іноземні банки з держпрограми «5-7-9%». Більшість повернулася, але не Райффайзен Банк. Чому це сталось /Колаж Анна Наконечна
Категорія
Гроші
Дата

Антиросійські санкції видалили іноземні банки з держпрограми «5-7-9%». Більшість повернулася, але не Райффайзен Банк. Чому це сталось

4 хв читання

Колаж Анна Наконечна

Один з найбільших учасників програми «5-7-9%» Райффайзен Банк не може видавати нові пільгові кредити. Причина – санкції РНБО проти російської компанії з орбіти материнського банку Raiffeisen Bank International. Який звʼязок та як «Райф» намагається повернутися у держпрограму?

За 12 років консалтингова компанія Franchise Group створила 600+ франшиз. Як масштабувати бізнес за допомогою франшизи в часи турбулентності? Отримайте інсайти і стратегії на Форумі підприємців від власниці та СЕО Franchise Group Мирослави Козачук. Купуйте квиток за посиланням.

Перший вагомий наслідок антиросійських санкцій для українського Райффайзен Банку – з березня установа не видає нових кредитів за держпрограмою «Доступні кредити 5-7-9%». Причина – санкції України проти однієї з російських дочок материнської групи «Райфу» Raiffeisen Bank International.

Перебування повʼязаних осіб у санкційних списках суперечить правилам «5-7-9%», які нещодавно оновив Кабмін. Через це навесні з програми на деякий час вибули усі банки з іноземним капіталом, які досі працюють і в Україні, і в РФ. Зрештою уряд залагодив ситуацію, але не для Райффайзену.

Чому та чи можна повернути у «5-7-9%» одного з найбільших кредиторів країни?

Чому «Райф» та інші іноземні банки випали з «5-7-9»

14 березня Кабінет міністрів оновив постанову, що регулює роботу програми «5-7-9%», додавши до вимог до банків-учасників відсутність санкцій – як проти самих банків, так і проти їхніх власників чи повʼязаних з ними осіб.

Це рішення автоматично унеможливило участь у «5-7-9» усіх банків із іноземним капіталом, що мають «дочок» у Росії, оскільки наприкінці лютого Україна запровадила санкції проти усього фінансового сектора РФ. На українському ринку працює низка банків, які мають спільні материнські структури з установами, що досі не вийшли з РФ. Найбільші з них, окрім австрійського Райффайзен Банку – угорський ОТП, Сенс Банк (колишній Альфа-Банк Україна), американський «Сіті», Укрсиббанк («дочка» французької BNP Paribas) та Правекс Банк («дочка» італійської Intesa Sanpaolo).

Після рішення уряду банки працювали з уже виданими кредитами, але не мали змоги укладати нові договори про надання позик. «Це було у березні-квітні, – розповідає СЕО ОТП Банку Володимир Мудрий. – Пізніше були внесені зміни в постанову уряду, і ми знову в програмі та активно кредитуємо».

Про які зміни йдеться? Аби виправити цю ситуацію, у травні уряд знову вніс правки до постанови. В оновленій версії Кабмін уточнив, що критерієм є відсутність тільки персональних санкцій, тобто таких, що торкаються конкретних фізосіб чи компаній. Санкції проти усієї фінансової системи РФ є секторальними. Відтак до «5-7-9%» змогли повернутися усі іноземні банки.

Чому не Райффайзен? Проблема у санкціях РНБО від 28 січня проти низки російських транспортних компаній. У списку опинилась «Райффайзен-Лізинг», яка на 100% належить російському Райффайзен Банку. Український «Райф» повʼязаний з нею через спільного власника. А отже все одно порушує вимоги урядової постанови про «5-7-9».

Російський бізнес Raiffeisen Bank

Російський бізнес Raiffeisen Bank

(Натисність «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Австрійська Raiffeisen Bank International (RBI) досі не ухвалила рішення про вихід з Росії. Остання комунікація з цього приводу відбулась 30 березня. Тоді в RBI заявили, що оцінюють всі варіанти, включно з виходом з російського ринку.

Група зобов’язалась «й надалі зменшувати свою бізнес активність в Росії» та шукати потенційні угоди для продажу бізнесу, однак поскаржилась на складні умови для цього. Також РБІ заявила про відповідальність за своїх співробітників у Росії, а це – понад 9000 людей.  

Російський ринок вкрай прибутковий для цієї австрійської групи. У 2022-му, коли РФ вже вела повномасштабну війну в Україні, RBI понад половину свого прибутку заробила саме в РФ – €2,058 млрд з €3,797 млрд загалом. Роком раніше російський ринок приніс групі менш ніж третину прибутку. 

Як Райффайзен намагається повернутися у «5-7-9» 

За час повномасштабного вторгнення РФ українські банки видали у межах «5-7-9%» понад 113 млрд грн кредитів. Найбільший обсяг – за державним ПриватБанком: 38,3 млрд грн виданих кредитів станом на 5 червня, за даними Мінфіну. Райффайзен Банк донедавна був другим. На момент виходу з програми його портфель сягав 25,2 млрд грн, однак зараз його обійшов Ощадбанк.

У пресслужбі Райффайзен Банку підтвердили, що установа зараз не може укладати нових угод у межах «5-7-9%». «Пов’язані особи банку, до яких застосовано санкції, за характером своїх зв’язків (виключно через спільного контролера) не мають і не можуть мати жодного впливу на діяльність банку в Україні», – йдеться у письмовому коментарі пресслужби.

6 червня «Райф» звернувся до Мінфіну з проханням ще раз переглянути критерії програми «5-7-9%», щоб знову повноцінно брати в ній участь, зазначається у відповіді пресслужби міністерства на запит Forbes. Банк також веде діалог із Нацбанком іФондом розвитку підприємництва, уточнюють у «Райфі». 

Антиросійські санкції видалили іноземні банки з держпрограми «5-7-9%». Більшість повернулася, але не Райффайзен Банк. Чому це сталось /Фото 1

За три місяці не участі у «5-7-9» Райффайзен Банк поступився другим місцем за обсягами виданих кредитів Ощадбанку

Голова НБУ Андрій Пишний виступив за повернення Райффайзен Банку у програму. «Встановлені обмеження не лише підважують загальну ефективність програми, а й створюють передумови для надмірної та небажаної концентрації ризиків на рівні державних банків», – зазначив він у письмовому коментарі Forbes. НБУ підтримує санкції проти російських компаній і менеджменту російського Райффайзен Банку, а також тиск на штаб квартиру Raiffeisen Bank International, але вважає, що урядові критерії для участі в «5-7-9» можуть бути доопрацьовані, додав Пишний.

У Мінфіні зазначили, що розглядають кейс «Райфу», але прямо не відповіли, який вплив на програму має фактичне виключення другого за обсягами учасника. У коментарі міністерства уточнюється лише, що портфель банку здебільшого сформовано у довоєнний період і він продовжує обслуговуватися з компенсацією відсотків за рахунок держбюджету.

Чи тільки від Мінфіну залежить участь Райффайзен Банку у «5-7-9»? За словами одного з членів уряду, який попросив не згадувати його імені у цій статті, зміни у постанову про програму, які заборонили участь банків через санкції, ініціювало Мінекономіки. На момент публікації у міністерстві не відповіли на прохання Forbes про коментар, зазначивши, що «5-7-9» є зоною відповідальності Мінфіну.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні