Криптовалютні біржі в Україні зупинили поповнення та вивід гривневих коштів через українські банківські картки. Блокування пояснюють санкціями щодо банків та платіжних систем, що допомагали гральному бізнесу ухилятись від податків. Як довго триватиме пауза та як це вплине на крипторинок України
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Вчора, 2 березня, усі криптобіржі в Україні, включно з найбільш популярними Binance, Kuna та Whitebit, призупинили виведення коштів на банківські картки та інші платіжні сервіси по всій країні.
Причина – згідно з жорсткими рекомендаціями НБУ банки перестали обробляти high-risk транзакції, до яких відносяться операції, повʼязані з гемблінгом, беттінгом та криптовалютами, йдеться в коментарі пресслужби Binance.
Ще 31 січня НБУ надіслав банкам лист про ризики використання послуг інтернет-еквайрингу. У ньому регулятор посилається на інформацію правоохоронних органів про існування схем, що використовуються гральним бізнесом для приховування його реальних оборотів. Ймовірно, йдеться про розслідування СБУ та Бюро економічної безпеки (БЕБ) стосовно ухилення «ігорки» від сплати податків за допомогою так званого міскодингу. Криптовалюти, за даними слідства, могли бути одним з каналів приховування цих потоків.
Зрештою введення та виведення гривні через банківські картки залишається примнаймні тимчасово недоступним для всіх криптовалютних бірж в Україні, повідомила пресслужба Binance на запит Forbes. Коли ситуація нормалізується – невідомо.
Чому криптобізнес опинився в периметрі розслідування щодо гемблінгу та як це може вплинути на українську криптоіндустрію?
Чи повʼязані криптовалюти та гральний бізнес
Ввечері 2 березня НБУ повідомив про низку змін у нормативній базі, що стосуються банків, фінкомпаній та платіжних систем у частині роботи з платежами. Фактично регулятор суттєво посилив вимоги до відділів комплаєнсу та фінмоніторингу банків та платіжних систем.
У листі регулятора до банків від 31 січня перераховувались схеми, які використовувалися «ігоркою» та дозволяли обійти обмеження НБУ щодо операцій «квазі-кеш» через транзакції card2account та account2card, які тепер фактично заборонені.
Напередодні Нацбанк оштрафував дерджавний Укргазбанк на 64,6 млн грн за порушення у сфері фінансового моніторингу. Співрозмовники Forbes на фінансовому ринку та в державних структурах називали цю установу одним із лідерів за обсягом операцій міскодингу.
Банківські картки є чи не єдиним методом поповнення-зняття коштів з акаунтів користувачів криптобірж в Україні. Незважаючи на кілька етапів легалізації криптоактивів, повноцінного регулювання ця сфера все ще не має, тож криптовалютні компанії поки що не мають змоги відкривати рахунки в банках. Відтак біржі не можуть користуватися банківськими еквайрингом.
«Ми потрапили під роздачу, оскільки фінкомпанії, які обслуговували крипторинок, обслуговували також і гемблінг», – пояснив у коментарі Forbes засновник криптобіржі Kuna Михайло Чобанян.
Михайло Чобанян, засновник криптобіржі Kuna Фото Олександр Чекменьов
Про що йдеться? У грудні минулого року СБУ та БЕБ провели низку обшуків у офісах гральних компаній та банків. Вони фігурують у справі про організацію масштабної схеми з ухилення гемблінгового бізнесу від оподаткування. За оцінкою НБУ, сукупний оборот легальних та нелегальних «гральників» в Україні складає 12–15 млрд грн на місяць. Це кошти, які потрапляють у банківську систему як операції грального бізнесу. Проблема полягає у тому, що 95% всіх компаній цього ринку взагалі не платять податки, стверджується у матеріалах, озвучених СБУ.
Один із поширених способів обходу уваги податкових органів – виведення коштів на закордонні рахунки. Криптовалюти в цій схемі часто відігравали основну роль, розповідає на умовах анонімності співрозмовник, знайомий із принципом роботи гральної індустрії.
Працювало це так. Гравець заводить гроші на рахунок оператора, який використовував схему міскодингу та маркував відповідні платежі за платіжним кодом іншої галузі (для грального бізнесу – 7995). Далі гривню обмінюють на криптовалюти, і вона виходить на іноземні рахунки геблінгової компанії. «Гроші як такі вже не були на українській ліцензії, бо зі старту виводилися за кордон», – каже співрозмовник із цієї індустрії.
Чи є тут безпосередня участь криптобізнесу? Напряму гральний ринок з криптовалютними біржами не взаємодіє, каже один із топменеджерів гембліногової компанії. У правоохоронців інша версія. «У них був спільний з гральним бізнесом головний платіжний агрегатор», – стверджує співрозмовник у одному з органів, що веде розслідування щодо грального бізнесу.
Гральний бізнес та податки
Податкове законодавство, що зараз діє для грального бізнесу, написане ще в 2012 році. Після легалізації ринку у 2019-му податкові правила потрібно було оновити: ввести поняття «онлайн-казино» (його немає в старому законі), запровадити податок із виграшу й встановити мінімальну суму, а також рівний для всіх видів діяльності податок із GGR (сума ставок гравців за вирахування виграшів розміром у 10%).
Залагодити колізії мав би законопроєкт 2713-д. Він уже два роки знаходиться на розгляді народних депутатів.
Що це означає для українських криптобірж
Через неможливість операцій із поповнення та виводу гривневих коштів через банківські картки український крипторинок стикається з загрозою зупинки всього бізнесу, вважає Чобанян із Kuna. «Я спілкувався з представниками НБУ, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку та Мінцифри, але ми не знайшли консенсусу, щоб зберегти кртипторинок і при цьому не дозволити недобросовісним гравцям використовувати крипту для своїх незаконних справ», – каже він.
Навіть дотичність до подібних звинувачень дійсно несе серйозні ризики для криптобізнесу. Особливо для міжнародних бірж. «Якщо їх звинуватять у таких схемах, це завдасть серйозної шкоди їхньому бізнесу не лише в Україні», – припускає співрозмовник, що представляє гральну індустрію.
Інший аспект, вплив якого вже відчув криптобізнес, – після активізації розслідування БЕБ та СБУ, створення відповідної тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді та застороги НБУ гральний бізнес почав відмовлятися від міскодингу, що призвело до зменшення обороту криптобірж, говорить співрозмовник з індустрії.
Учасники крипторинку сподіваються з допомогою НБУ та операторів платіжних послуг знайти рішення, яким чином розмежувати криптовалютні платежі та гральну індустрію. «Через полювання за гемблінгом та беттингом опинився під ударом весь український криптовалютний ринок», – йдеться у коментарі пресслужби Binance.
Втім, компанія не береться спрогнозувати, коли біржа відновить повноцінну роботу. Якщо проблема не знайде швидкого вирішення, криптовалютний ринок може мігрувати у «чорну зону», вважає Чобанян. Це означає, що криптооперації з криптобірж перейдуть у кеш (через обмінники), а грошові потоки, що заходили в країну через крипту, тепер осідатимуть в інших юрисдикціях, пояснює він.
«У такому випадку про структурований крипторинок в Україні можна забути», – журиться криптобізнесмен. Якщо ситуація не зміниться, він допускає, що Kuna перестане працювати в Україні та зосередиться на розвитку бізнесу в європейських юрисдикціях та обслуговуванні українців, що зараз виїхали за кордон.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
