Вже до кінця року президент Володимир Зеленський, ймовірно, підпише законопроєкт №5655 про реформу містобудування, прийнятий Верховною Радою 13 грудня. Він викликав бурхливу дискусію серед нардепів, мерів міст, забудовників, архітекторів та громадських активістів. Чому, попри це, в ОП вирішили не накладати на нього вето
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
42 000 підписів, які наразі має петиція із закликом до президента ветувати законопроєкт №5655 про реформу сфери містобудування, не переконали команду Зеленського у необхідності переглянути контраверсійний закон.
Глава держави, ймовірно, підпише документ ще цього року, розповіли Forbes чотири співрозмовники у керівництві «Слуги народу» (СН), команді президента та серед нардепів президентської фракції з економічного та фінансового комітетів Верховної Ради, які попросили не згадувати їхніх імен у цій статті.
Документ авторства очільниці президентської партії Олени Шуляк, прийнятий Радою в цілому 13 грудня, одразу ж викликав критику серед громадських активістів, архітекторів та низки мерів міст, зокрема, Віталія Кличка, Андрія Садового та Бориса Філатова. Петиція проти проєкту вже протягом першої ж доби набрала 25 000 підписів, необхідних для розгляду президентом.
Резонанс навколо закону повʼязаний, з одного боку, з побоюваннями, що реформа слідує більше інтересам забудовників, а не жителів українських міст (Шуляк та інші автори це заперечують). З іншого – із суттєвим обмеженням повноважень муніципальних чиновників.
Так чи інакше, в Офісі президента вирішили, що у вето немає необхідності. Ключовий аргумент – на підтримку реформи виступили одразу два віце-премʼєри, які користуються довірою Зеленського – Олександр Кубраков і Михайло Федоров. Обидва також публічно виступили за прийняття законопроєкту у чинній редакції.
Як керівництво країни реагувало на скандал навколо містобудівної реформи та якою буде її подальша доля?
Чому Зеленський відмовився ветувати закон
Хоча серед функціонерів ОП і не було посадовців, які б встигли детально вивчити 300-сторінковий документ, на Банковій не могли не помітити спричиненого ним розголосу.
«В ОП ніхто не хотів мати справу з репутаційними ризиками, – каже на правах анонімності юрист, який консультує Офіс президента. – Тож шукали варіанти, як вийти з цієї кризи, коли резонанс трохи спаде».
Ще скандальнішою ситуацію зробила сама Шуляк, яка 17 грудня відвідала у лікарні одного з критиків закону – військового та громадського активіста Олега Симороза. Під час війни він втратив обидві ноги. Розмова тривала кілька хвилин і потрапила на відео. Симороз стверджує, що Шуляк приїхала «вияснити стосунки».
В Офісі зрештою справді розглядали опцію з накладенням вето, однак у ситуацію втрутилися міністри Кубраков та Федоров, які виступили за те, щоб президент все ж підписав закон, розповіли два співрозмовники, дотичні до ОП та один із топкерівників «Слуги народу». «В обох незаплямована репутація, вони користуються довірою президента», – пояснює нардеп з президентської фракції.
Олександр Кубраков
Саме на новоствореному Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури, яке очолює Кубраков, та Мінцифри Федорова лежатиме завдання імплементації реформи. Один зі співрозмовників, дотичних до ОП, називає Кубракова неформальним співавтором реформи. Міністр запевнив президента, що бере на себе відповідальність за її реалізацію, додає інший співрозмовник із команди Зеленського.
«Закон викликав значні дискусії, що підкреслює його нагальність та значення для всього суспільства, – пізніше написав у Facebook Кубраков. – У нас зараз є всі важелі, щоб втілити реформу, з урахуванням усіх антикорупційних запобіжників. В іншому випадку – ми залишаємо існуючий безлад і відкидаємо країну на десятиріччя назад».
Закон дає пів року на реалізацію реформи, уточнив Кубраков. За його словами, за цей час необхідно розробити та прийняти понад 50 підзаконних актів. Міністр не уточнив, про які саме додаткові зміни йдеться.
«Якщо під час впровадження закону будуть певні перекоси або недоліки, будемо вносити відповідні правки», – додає нардеп у керівництві СН.
Проводити правки через парламент, ймовірно, буде не так просто. Навіть серед нардепів «Слуги народу» закон підтримали лише 176 із 239 членів фракції. Необхідні 228 голосів вдалося набрати завдяки депутатам, які раніше входили до фракції ОПЗЖ.
Які ризики має законопроєкт №5655 про містобудування
Ключова авторка реформи містобудування Олена Шуляк відмовилася коментувати Forbes основні контраверсійні норми закону. У чому вони полягають?
Суть реформи – у цифровізації основних процедур, повʼязаних із будівництвом нових обʼєктів: отримання дозволів на початок робіт, перевірка документації, контроль за ходом будівництва тощо.
«Е-система дозволяє виключити чиновника з багатьох ключових процесів, – пояснював заступник Кубракова у новоствореному Мінгромад та інфраструктури Мустафа Найєм. – Де це можливо, вона видає рішення автоматично на підставі наявності необхідних документів та порівняння даних у реєстрах».
У чому ризики такої системи? Один із головних аргументів проти – відсутність контролю з боку держави спростить процедуру отримання дозволів на будівництво (особливо для великих учасників ринку). Про це, зокрема, йдеться у заяві Асоціації міст України від імені 35 голів населених пунктів, опублікованій 13 грудня.
Також у заяві йдеться про такі ризики:
- Контроль і нагляд місцевого самоврядування знищуються шляхом заміни їх на моніторинг, який включає в себе лише спостерігання за самовільним будівництвом.
- Вводиться будівельна амністія та відшкодування вартості будівництва самовільним забудовникам з місцевого бюджету.
- Порушуються права власників земельних ділянок, оскільки відповідальності за самовільне будівництво не буде.
- Ліквідовується можливість громадськості контролювати законність забудови та впливати на незаконні будівництва.
- Знищуються досягнення реформи децентралізації, вся галузь централізується та звільняється від реального контролю.
З критикою законопроєкту виступив і Мінкульт. Його непокоїть, що реформа нівелює повноваження органів охорони культурної спадщини, сказала заступниця міністра Катерина Чуєва. Вона також наголосила, що застереження Мінкульту не були враховані авторами.
Головне юридичне управління Верховної Ради розкритикувало законопроєкт, по-перше, за те, що нардепи розглядали його у дуже стислі терміни та, по-друге, через відсутність антикорупційних запобіжників. У висновку управління вказано, що законопроєкт потребує доопрацювання.
Олена Шуляк та Олександр Кубраков Фото Getty Images
Дещо раніше Нацагентство з запобігання корупції у листі до комітету Верховної Ради з питань організації державної влади теж закликало доопрацювати законопроєкт. Зокрема, йдеться у зверненні, у законі немає процедури анулювання права на будівництво, отриманого на підставі документів, що суперечать містобудівному законодавству та механізму усунення порушень, виявлених постфактум після початку будівництва. Інший недолік – не прописані санкції/покарання для порушників.
Кубраков і Шуляк стверджують, що автори врахували зауваження НАЗК. Прихильники реформи загалом вважають, що цифровізація прибере ризики «забудовної» корупції на рівні муніципальної влади.
«Ми відкриті до пропозицій та зауважень, – написала у Facebook Шуляк 20 грудня. – Головна мета – оновлення сфери містобудування, яка загрузла в корупції та свавіллі забудовників та їхніх посіпак на місцях».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
