Колишній міністр екології Микола Злочевський зміг уникнути реального тюремного сроку, пішовши на угоду зі слідством у справі про хабар у $6 млн. Та його прізвище, ймовірно, ще не раз потраплятиме на перші шпальти медіа, особливо у Сполучених Штатах. Як заможний посадовець часів Януковича став дійовою особою у боротьбі між Дональдом Трампом і Джо Байденом за крісло президента США
Фігура не надто публічного ексміністра екології і одного з найбагатших українців Миколи Злочевського, 57, протягом останніх кількох тижнів встигла потрапити на перші шпальти як світових, так і українських медіа.
Причини уваги кримінальні. 20 липня один із сенаторів-республіканців оприлюднив конфіденційний документ ФБР зі свідченнями анонімного джерела про $10 млн хабаря, який Злочевський начебто сплатив Джо Байдену та його сину Гантеру. 1 серпня вже в Україні Вищий антикорупційний суд затвердив угоду слідства з бізнесменом у справі про спробу підкупити керівництво НАБУ та САП за $6 млн. Експосадовця визнали винним, він відбувся штрафом у 68 000 грн та «донатом» у 660 млн грн на потреби для ЗСУ.
Як ексурядовець часів президента Віктора Януковича опинився на перетині великої міжнародної історії та чому він зміг уникнути увʼязнення в Україні?
Український хабар Злочевського
У справі про хабар для САП та НАБУ Злочевський перебував у розшуку з червня 2020-го. Тоді в ході операції НАБУ був затриманий керівник групи компаній, афілійованої з ексміністром, та ще кілька осіб, які, за версією слідства, намагалися підкупити керівництво антикорупційних органів.
Гроші призначалися за закриття кримінального провадження за підозрою ексміністра екології, досудове розслідування в якому здійснювали детективи НАБУ. Епізод стосується ймовірної причетності Злочевського до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту НБУ, виданого Реал Банку (підконтрольного на той час посадовцям часів Януковича), та легалізації цих коштів.
У подальших судових процесах Злочевський брав участь лише дистанційно (більшість часу бізнесмен проводить в ОАЕ). Зрештою він визнав провину та погодився на угоду зі слідством, сплативши 500 млн грн для проєкту «Армія дронів» та закупивши обладнання для ЗСУ на понад 160 млн грн. Також на потреби армії пішов власне хабар – близько 160 млн грн, уточнює юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Вадим Валько.
Зрештою Микола Злочевський визнав провину та погодився на угоду зі слідством, сплативши 500 млн грн для проєкту «Армія дронів» та закупивши обладнання для ЗСУ на понад 160 млн грн. Фото Getty Images
Рішення щодо угоди по Злочевському важко назвати однозначним успіхом слідства, але і «зрадою» воно також не є, вважає Валько. «Йому інкримінували передачу неправомірної вигоди посадовій особі, яка займає особливе становище, але доказів цьому у слідства фактично не було, – пояснює юрист ЦПК. – Був великий ризик, що його виправдають, тому кілька місяців тому прокуратура змінила кваліфікацію на зловживання впливом».
За новою кваліфікацією Злочевському загрожував або штраф від 17 000 грн до 68 000 грн, позбавлення волі до двох років або обмеження волі від двох до п’яти років, уточнює Валько. «Тобто максимально він міг отримати два роки тюрми, – каже він. – Враховуючи, що, за різною інформацією, Злочевський знаходиться або в Монако, або в Швейцарії, екстрадувати його важко. Тому по цій справі немає на 100% хорошого рішення».
Чи не відкриє цей кейс шлях для інших топпосадовців для порівняно мʼякого виходу з-під розслідувань про масштабне хабарництво чи корупцію? У більшості випадків – ні, певен Валько. По Злочевському це стало можливо через відсутність тяжкого злочину та нанесення збитків державі, зазначає він. «Якщо ми візьмемо справи Насірова, Мартиненка, Онищенка, там йдеться про особливо тяжкі злочини та збитки державі, – пояснює Валько. – В таких справах угоди неможливі».
Злочевський, Гантер Байден і Дональд Трамп
Попри три останні роки у статусі підозрюваного, Злочевський зберіг місце у топ-20 найбагатших українців за версією Forbes. За результатами 2020-го його статки оцінювались у $500 млн. Його ключовий актив – газодобувна компанія Burisma, що має десятки свердловин по всій країні – не розкриває виробничі й фінансові показники, проте рекордні ціни на газ дозволяли минулоріч, навіть попри війну, не заморожувати буріння і розвідку.
Саме в Burisma криються звʼязки, що періодично приводять Злочевського на перші шпальти світових ЗМІ. У 2014-му до наглядової ради компанії увійшов син тодішнього віцепрезидента США Джо Байдена Гантер. Українському ексміністру таке призначення було потрібно, щоб покращити репутацію у західних країнах, писало видання FT. Також до ради Burisma входили, наприклад, експрезидент Польщі Александр Квасневський та інвестбанкір із досвідом у Merrill Lynch та Morgan Stanley Алан Ептер.
У 2014-му до наглядової ради компанії Burisma увійшов син тодішнього віцепрезидента США Джо Байдена Гантер Фото Getty Images
Мотиви для покращення іміджу у Злочевського були. У квітні 2014-го британське Бюро з боротьби з шахрайством в особливо великих розмірах (SFO) заморозило $23 млн на рахунках Злочевського у справі з пошуку $100 млрд активів, які могли вивести з України Янукович і його оточення. Невдовзі арешт скасували. «Прокурори замість того, щоб надати Великій Британії необхідні для конфіскації активів документи, надіслали адвокатам Злочевського листи, в яких засвідчили, що проти нього не порушено жодної справи», – цитувало тоді посла США в Україні Джеффрі Паєтта The New York Times. Невдовзі після цього кошти «перекинули» на Кіпр.
До чого тут Джо Байден і його син? У 2016-му після візиту Байдена-старшого до Києва українська влада звільнила генпрокурора Віктора Шокіна, що було однією з вимог американського високопосадовця. Але не лише його: до Шокіна були питання і низки інших міжнародних партнерів України.
Так чи інакше, через деякий час після цього більшість справ проти Burisma та Злочевського в Україні було закрито. Цю звʼязку подій у передвиборчій кампанії намагався використати експрезидент США Дональд Трамп, який заради цього провів кілька телефонних розмов із щойно обраним президентом України Володимиром Зеленським. Це ледь не коштувало йому крісла. Від імпічменту у 2019-му його врятувала лише республіканська більшість у Конгресі.
Що стало відомо зараз? Документ, оприлюднений республіканцями наприкінці липня, нібито доводить сприяння Джо Байдена Burisma. Втім, він базується на свідченнях анонімного джерела. Воно стверджує, що Злочевський розповів, що його змушували заплатити Байденам. В документі сказано, що Злочевський заплатив $5 млн «одному Байдену» і $5 млн «іншому Байдену», але конкретно імена Джо чи Гантер не згадуються, описує цю справу Bloomberg.
У 2019-му і 2020-му союзник Трампа Руді Джуліані провів інтервʼю зі Злочевським, у якому українець заперечив будь-які звинувачення щодо Байденів. Він чітко сказав, що ніхто у «Бурісмі» не контактував із колишнім віцепрезидентом Байденом чи його представниками, поки той був у кабінеті, а Гантер – у раді компанії. Злочевський також заперечив, що колишній віцепрезидент Байден чи його працівники «будь-яким чином» допомагали йому, Злочевському чи «Бурісмі», нагадує WSJ.
Втім, ймовірно, це не останній епізод щодо цієї справи, що потрапляє у публічне поле з наближенням виборів президента США у 2024-му. «Дивовижно, що республіканці продовжують підтримувати давно спростовані твердження», – заявив прессекретар Білого дому Іен Самс, коментуючи останню публікацію.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
