Forbes зібрав дані щодо активів підприємців, залишених у тимчасовій окупації в Луганської області. Серед найбільш постраждалих – Дмитро Фірташ, Микола Злочевський, Рінат Ахметов та кілька регіональних баронів.
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Спецоперація – деіндустріалізація
За вісім років війни, розвʼязаної в Україні Росією, Луганська область втратила статус одного з індустріальних центрів, перетворившись на регіон із найнижчим внеском в економіку України. На початок 2021-го він становив 43 млрд грн – 1% ВВП України. Тоді як до 2014 року Луганська область виробляла 3,6% національного ВВП і посідала дев’яте місце серед українських регіонів.
На тимчасово окупованій російськими сепаратистами території Луганської області залишилися найбільші промислові підприємства. Наприклад, найбільші за виторгом у 2013 році Алчевський металургійний завод і Алчевський коксохімічний завод, які на той час входили в корпорацію ІСД Сергія Тарути і Олега Мкртчяна. За словами старшого аналітика проєкту KSE Institute «Росія заплатить» Дмитра Горюнова, SСM Ріната Ахметова втратив у 2014 році найбільш рентабельні вугільні активи, Костянтин Жеваго – Стахановський вагонобудівний завод, група «Приват» – Стахановський завод феросплавів.
У підконтрольній Україні частині Луганської області залишилося кілька індустріальних підприємств. Найбільші за виторгом у 2020 році Рубіжанський картонно-тарний комбінат Генадія Мініна і Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» Дмитра Фірташа було істотно пошкоджено внаслідок ворожих обстрілів.
Ударів зазнали Лисичанський НПЗ, Попаснянський вагоноремонтний завод, пивзавод «Лиспи», Рубіжанська панчішна мануфактура, каже Горюнов.
Українські підприємці втратили на Луганщині після 24 лютого активів не менш як на $300 млн, за підрахунками Forbes. Хто втратив найбільше?
Дмитро Фірташ – $55 млн
Засновник Group DF Дмитро Фірташ – лідер за втратами серед українських бізнесменів Фото УНІАН
Під час боїв за Сєвєродонецьк російські війська на 70% зруйнували Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» – один із найбільших у Європі виробників аміаку та міндобрив. У 2020 році виторг «Азоту», що входить до холдингу Ostchem Фірташа, 57, становив $77 млн.
Втрата сєвєродонецького «Азота» не повинна негативно вплинути на виробничі показники Ostchem, прогнозує директор із маркетингу компанії «Українські мінеральні добрива» Сергій Рубан. На частку заводу припадало 15% від загального обсягу виробництва Ostchem. При тому, що саме підприємство було завантажене на 30%.
Один із варіантів для Фірташа – перенесення виробництва на інші хімічні підприємства Ostchem – черкаський «Азот» та «Рівнеазот».
На неконтрольованій території залишився оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», який ЗМІ повʼязували із Фірташем. В Group DF заперечують звʼязок «Луганськгаза» з Фірташем. У червні Печерський суд передав корпоративні права основних газових активів Фірташа, які об’єднані в «Регіональній газовій компанії», в управління АРМА. Причина – майже 1,5 млрд грн несплати за користування державними газовими мережами.
Геннадій Мінін та партнери – $50 млн
Один із найбільших виробників пакувальної тари в країні – Рубіжанський картонно-тарний комбінат – продав у 2020 році продукції на $118 млн. Підприємство, на якому працювало 1200 людей, у рівних частинах належить підприємцю з Луганська Геннадію Мініну, 71, і британському пакувальному холдингу DS Smith. Мінін керує заводом з 1991 року. Також йому належить Трипільський пакувальний комбінат у Київській області.
Микола Злочевський – $45 млн
Микола Злочевський більше не видобуває газ на Луганщині Фото Getty Images
Газовидобувна компанія «Куб-Газ» – друга за розмірами компанія групи Burisma – видобувала газ у Луганській області. Burisma раніше належала ексміністру екології та природних ресурсів Миколі Злочевському, 56, але у 2021 році він переписав 13 своїх компаній на дочок Анну та Каріну.
За сім місяців 2021 року Burisma видобула 434 млн куб. м газу – третій показник серед приватних добувачів, після «ДТЕК-Нафтогаз» Ахметова (1,14 млрд куб. м) і «Укрнафтобуріння» Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинніка та Павла Фукса (471 млн куб. м).
«Куб-Газ» оцінила для проєкту «Росія заплатить» свої безпосередні матеріальні збитки внаслідок бойових дій у 1,4 млрд грн.
Юрій Бойко та партнери – $45 млн
У травні російська армія обстріляла науково-виробниче підприємство «Зоря», розташоване у Рубіжному Луганської області. Компанія записана на ексменеджера і соратника Юрія Бойка, 63, Антона Чернецова і виробляє вибухівку. У 2021 році Антимонопольний комітет дозволив сину Юрія Бойка Анатолію придбати низку активів у Української хіміко-енергетичної компанії, яка здає їх підприємству «Зоря». За даними журналіста Дениса Казанського, Бойко контролював завод до початку повномасштабного вторгнення. В 2020 році виторг підприємства становив $34 млн.
Видання «Наші гроші» повʼязувало з Бойком сєвєродонецький «Склопластик», який займався виробництвом скловолокна. У 2020 році виторг підприємства становив $49 млн. 12 червня 2020 року керівник Луганщини Сергій Гайдай повідомляв про обстріли «Склопластику» з боку російської армії.
Рінат Ахметов – $34 млн
У Ріната Ахметова довгий перелік втрат в енергетиці Фото УНІАН
У перші дні війни Рінат Ахметов, 55, втратив Луганську ТЕС, що розташована в окупованому місті Щастя. Станція забезпечувала майже 10% потужності «ДТЕК-Енерго». Загалом через війну ДТЕК втратив 70% виробництва електроенергії з відновлювальних джерел, 30% – теплових електростанцій, розповідав в інтервʼю Forbes гендиректор компанії Максим Тімченко. За його словами, компанія пів року живе за рахунок накопичених раніше запасів.
У 2021-му видобуток вугілля і виробництво електроенергії генерували 40% виторгу ДТЕК. До війни компанія контролювала близько 90% видобутку вугілля в країні і близько 75% теплових електростанцій. Через війну, за оцінкою Міненерго, споживання електроенергії в Україні впало на 30–35%.
Юрій Журавльов – $24 млн
Один із найбільш таємничих аграрних підприємців України Юрій Журавльов, 64, втратив у Луганській області більшу частину земельного банку «Агротон», який становить 110 000 га. Частина земель залишилась у Харківській області. Компанія концентрується на вирощуванні озимої пшениці і соняшнику.
Акції котируються на Варшавській фондовій біржі. За останній рік вони впали на 59,3%, до 3,24 польського злотого (приблизно до 20 грн). У звʼязку з розвʼязаною РФ повномасштабною війною проти України компанія перенесла публікацію звіту про свою господарську діяльність за 2021 рік з 30 квітня на кінець 2022 року.
Група АТБ: Геннадій Буткевич, 64, – $5 млн, Євген Єрмаков, 61, – $5 млн, Віктор Карачун, 56, – $5 млн
Найбільша роздрібна мережа України за кількістю магазинів АТБ втратила в Луганській області 14 маркетів і наразі не має до них доступу. На не підконтрольній частині України зараз близько 100 магазинів АТБ.
У магазини АТБ в іншій області, Херсонській, у місті Нова Каховка, окупанти привезли касове обладнання, щоб торгувати в рублях. Також компанія не контролює торгові точки АТБ у Бердянську, Мелітополі та Херсоні. На їхньому місці відкрилися мережі, наприклад, «Mера» або «Ситий маркет». «Після деокупації ми будемо відновлювати роботу магазинів, частина яких опинилася на тимчасово окупованих територіях», – каже начальник управління з корпоративних комунікацій корпорації АТБ Сергій Демченко.
Дмитро Шатілов – $11 млн
Маловідомий за межами Луганської області підприємець Дмитро Шатілов, 50, – один з найбільш постраждалих від російської окупації. До війни його компанія «Гведеон» оперувала 13 магазинами «Сім’я» (друга за кількістю мережа після АТБ в області). У 2019 році Шатілов спробував обратися до Верховної Ради за 109-м мажоритарним округом, проте програв Олексію Кузнєцову.
Костянтин Григоришин – $9 млн
Костянтин Григоришин отримав українське громадянство, проте втратив луганський актив Фото Шаміль Сахаватов
37-й номер списку найбагатших Forbes Костянтин Григоришин, 56, втратив енергетичні активи компанії «Енера Схід», яка через ТОВ «Луганське енергетичне обʼєднання» входить до його групи «Енергетичний стандарт». У 2020 році компанія поставила електроенергії споживачам у Луганській області на $60 млн.
«Енергетичний стандарт» контролює активи в енергетиці, машинобудуванні та транспорті. Серед найбільших – «Запоріжтрансформатор» (триває банкрутство), «Укррічфлот», частки у Вінницяобленерго, Сумиобленерго, Черкасиобленерго, Чернігівобленерго та іншіх. У 2016 році стало відомо, що бізнесмен отримав громадянство України.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
