Нардепи фінансового комітету передумали запроваджувати новий податок для оподаткування «надприбутків» банків. Натомість парламентарі погодились з Національним банком і планують на два роки удвічі збільшити податок на прибуток для фінустанов. Скільки це може принести держбюджету?
Історія з оподаткуванням «надприбутків» банків наближається до завершення – Нацбанк і фінансовий комітет Верховної Ради дійшли консенсусу щодо способу зібрати з банків додаткові гроші. Фінустановам подвоять ставку податку на прибуток, розповіли Forbes голова фінкомітету Ради Данило Гетманцев та його заступник Ярослав Железняк.
Єдина розбіжність між нардепами і регулятором – за який період оподатковувати прибутки банків.
Скільки доведеться заплатити банкам і коли запрацюють нові правила?
Нового податку не буде, буде збільшення ставки
28 серпня голова фінкомітету Гетманцев та його колеги нардепи внесли законопроєкт №9656, який запровадив би новий податок для банків – додаткові 5% від чистого процентного доходу. Отримати від нового податку профільний комітет очікував близько 10 млрд грн на рік.
Чому виникла така ідея? Упродовж січня – червня банки отримали 67,7 млрд грн чистого прибутку – суттєву частину забезпечили процентні платежі від НБУ та Мінфіну за депозитними сертифікатами та ОВДП. Через війну ставки за ними досить високі через облікову ставку 20–25%.
На монетарному брифінгу Нацбанку 14 вересня голова НБУ Андрій Пишний хоч і підтримав додаткове оподаткування банків, однак виступив проти запровадження нового податку з базою лише чистих процентних доходів. Регулятор пропонує збільшити ставку податку на прибуток банків (зараз 18%).
Профільний комітет загалом погодився з таким варіантом, розповіли Гетманцев та Железняк. «Позиція НБУ краще, бо ми не запроваджуємо новий податок, який міг би створити багато питань з адмініструванням», – каже Гетманцев.
Якою буде ставка? Голова НБУ виступив за 38%, комітет попередньо зупинився на 36% – тобто збільшення рівно вдвічі. Як уточнив Гетманцев, що з цього питання ще тривають дискусії, остаточного рішення немає.
Збільшена ставка діятиме протягом двох років. Та якщо НБУ пропонує, щоби банки сплачували збільшений податок за підсумками 2023 та 2024 років, профільний комітет виступає проти оподаткування «заднім числом». «Була дискусія, але позиція комітету – будь-який податок, навіть якщо він дуже справедливий, не можна запроваджувати заднім числом», – пояснює Железняк.
Тож, ймовірно, збільшений податок на прибуток працюватиме за фінансовими результатами банків у 2024–2025 роках.
Скільки грошей від банків може отримати держбюджет
Як і в попередньому варіанті, нардепи очікують отримати додатково у бюджет 10-11 млрд грн на рік. Та ці очікування можуть не справдитись, вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. «Не факт, що можна очікувати на лінійне збільшення доходу за рахунок збільшення ставки, – каже він. – Адже є фактор збитків минулих років, які переносяться для цілей оподаткування на майбутні періоди».
Скільки грошей заробили українські банки та на чому
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Структура процентних доходів топ-10 банків за прибутковістю у січні-липні 2023-го:
- ПриватБанк. Чистий прибуток (ЧП) – 34,4 млрд грн. Процентні доходи (ПД) – 35,7 млрд грн (24,1% – доля депозитних сертифікатів НБУ у процентних доходах, 35,3% – доля ОВДП).
- Ощадбанк. ЧП – 8,2 млрд грн. ПД – 17,8 млрд грн (16,7%, 6,7%).
- Сенс Банк. ЧП – 5,4 млрд грн. ПД – 5,8 млрд грн (16,9%, 7,2%).
- ПУМБ. ЧП – 4,4 млрд грн. ПД – 10,8 млрд грн (27,5%, 12,1%).
- Укрсиббанк. ЧП – 4,3 млрд грн. ПД – 7,5 млрд грн (48,9%, 12,6%).
- Райффайзен Банк. ЧП – 3,8 млрд грн. ПД – 11,5 млрд грн (31,1%, 15,6%).
- ОТП Банк. ЧП – 3,6 млрд грн. ПД – 7,1 млрд грн (36,9%, 11,8%).
- Сітібанк. ЧП – 3,3 млрд грн. ПД – 4,9 млрд грн (79,6%, 3,8%).
- Укргазбанк. ЧП – 2,9 млрд грн. ПД – 9,4 млрд грн (19%, 0%).
- Укрексімбанк. ЧП – 2 млрд грн. ПД – 12,4 млрд грн (17,5%, 28,8%).
Примітка. На топ-10 найбільш прибуткових банків припадає 87,3% чистого прибутку усієї банківської системи у січні-липні 2023-го.
Джерело: НБУ
Наприклад, якщо умовний банк у кризу отримав збиток у 2 млрд грн, а в наступних роках прибуток по 500 млн, то він не платить податок з цих 500 млн, а зараховує його проти збитку і практично нічого не платить, пояснює Демків.
Також збільшення податку може стимулювати банки активніше визнавати свої втрати від війни, тим більше що зараз НБУ проводить стрес-тестування найбільших фінустанов, додає він. «Відповідно, їхні прибутки зменшуватимуться», – зазначає Демків.
Втім загалом він вважає ідею збільшення ставки податку на прибуток кращою, ніж варіант з оподаткуванням процентних доходів, що звучало раніше.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
