Національний банк підтримує ідею введення додаткового оподаткування для банків та пропонуватиме Верховній Раді розглянути підвищення ставки податку на прибуток для цієї індустрії. Про це на брифінгу 14 вересня заявив голова НБУ Андрій Пишний.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- НБУ не підтримує пропозицію оподатковувати весь чистий процентний дохід банків озвучену наприкінці серпня головою фінкомітету Веоховної Ради Данилом Гетманцевим. Нацбанк пропонуватиме ввести додаткову відсоткової ставки податку на прибуток. «Саме цю версію ми будемо комунікувати найближчим часом з комітетом Верховної ради з питань фінансів та банківської діяльност», – сказав Пишний.
- Він уточнив що регулятор бачить фінансові, юридичні, і соціальні підстави підтримати таку ініціативу принаймні для результатів банківського сектору за 2023 та 2024 роки.
- «Ми проаналізували весь світовий досвід починаючи з другої світової війни щодо ефективності подібних рішень, – зазначив Пишний. – Запровадження додаткового оподаткування банків в Україні може бути виправданим тимчасовим кроком з огляду на умови війни».
- Серед аргументів на користь додаткового податку на прибуток замість оподаткування чистого процентного доходу, голова НБУ виокремив можливість уникнути небажаного ефекту зростання банківських комісій.
- Він також повідомив, що більша частина фінансових установ, з якими НБУ комунікував це питання, з розумінням поставилася до необхідності сплатити додаткові суми до держбюджету у разі ухвалення парламентом відповідного закону.
Контекст
Під час підготовки законопроєкту про додаткове оподаткування для банківського сектору парламентарі розглядали два можливі підходи. Перший – оподаткування всіх чистих процентних доходів, отриманих в році, з якого почне діяти норма за відносно невеликою чи середньою ставкою. «Наприклад, в Іспанії це 4,8%», – розповідав у серпні Гетманцев.
Другий – оподаткування різниці між чистими процентними доходами у звітному році та середнім значенням за останні три-чотири роки. Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році і його середнім значенням за попередні чотири роки, пояснюва нардеп.
Попередня оцінка додаткових надходжень до бюджету – 10 млрд грн на рік.
У першому півріччі процентні доходи банків сягнули 141 млрд грн, з них 73,5 млрд грн – за рахунок операцій з державними цінними паперами (ОВДП), наводив дані Гетманцев. Чисті процентні доходи становили 93,6 млрд грн, що майже на 75% більше за показник 2021 року, уточнював він.
За цей період сектор отримав 67,6 млрд грн чистого прибутку (у січні-червні 2022-го було 4,6 млрд грн збитку). За таких темпів фінустанови мають усі шанси вже зараз перевершити річний історичний рекорд, встановлений у 2021-му – 77,5 млрд грн. У також надуспішному доковідному 2019-му було 59,6 млрд.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
