Бізнес зазнав чималих операційних втрат внаслідок російської агресії. Але у Державної податкової служби виникають питання щодо нарахування компаніями податку на прибуток. Відомство вже надсилає запити із проханням пояснити, чому це не було зроблено. Директор практики з трансфертного ціноутворення «Делойт в Україні» Олександр Ямпольський пояснив, як бізнесу на це реагувати, чому варто переглянути підходи до визначення рентабельності та як обґрунтувати «воєнний збиток»
Рік повномасштабного вторгнення РФ в Україну став періодом неймовірних труднощів і викликів для бізнесу, що працює в Україні – як для «дочок» іноземних груп, так і для компаній з українським капіталом.
Компанії зазнали чималих операційних втрат внаслідок російської агресії. Але, як виявилося, наявність у бізнесу таких збитків може не звільняти компанію від нарахування податку на прибуток.
Податкова вже надсилає запити компаніям із проханням пояснити, чому такі донарахування не були зроблені. Що ж робити, аби уникнути додаткових податкових донарахувань у межах чинного законодавства?
Збитки, понесені бізнесом внаслідок війни. Теорія
Продаж товарів чи послуг між компаніями однієї групи, зареєстрованими в різних країнах – стандартна бізнес-практика. Мета таких операцій – це не оптимізація податків, а досягнення певних операційних і стратегічних завдань.
Наприклад, українська дочірня компанія купує побутову техніку у свого заводу в Німеччині та перепродає її в Україні. Або навпаки, український завод продає свою продукцію компанії власної групи в Європі. Наявність власного дистриб’ютора в країні дозволяє групі збільшити обсяги продажів на цьому ринку, оскільки локальні компанії мають налагоджені зв’язки, логістику, канали збуту.
Згідно з правилами трансфертного ціноутворення (ТЦУ), які запроваджені у понад 70 країнах, українські компанії мають доводити, що здійснювали свої операції із пов’язаними особами на ринкових умовах.
Наприклад, дочірня компанія повинна обґрунтувати, що її імпортна ціна на товар не є зависокою, а завод – довести, що його експортна ціна не є занизькою. Простіше – що вони не занижують свої прибутки.
Встановлення «ринковості» цін відбувається за складною процедурою, передбаченою податковим законодавством (ст. 39 Податкового кодексу України). У більшості випадків аналізується рентабельність.
Український дистриб’ютор має підтвердити, що рівень його маржі відповідає маржі аналогічних дистриб’юторів в Україні. Якщо це не так, зокрема, якщо його рентабельність є нижчою за ринковий діапазон або навіть від’ємною, це може призвести до донарахувань з податку на прибуток за ставкою 18%.
Крім того, суми подібного коригування будуть вважатися так званими конструктивними дивідендами та можуть додатково оподатковуватися податком на доходи нерезидентів за ставкою до 15%.
Уявімо, що протягом воєнного часу український дистриб’ютор або завод зазнав витрат, з якими донині не стикався. Наприклад, під час обстрілів було знищено його склад із продукцією, він додатково надавав допомогу співробітникам, перемістив виробничі потужності та штат у безпечніші регіони. Тому за результатами 2022 року рентабельність компанії стала негативною.
Як обґрунтувати «воєнний збиток». Практика
ПКУ допускає існування «зовнішніх факторів» та економічних умов (ст. 39.2.2.2 ПКУ), які впливають на діяльність компаній, а отже, дозволяє їх враховувати в аналізі рентабельності компанії.
Війна – суттєвий зовнішній фактор. Як врахувати її вплив? Чи може бізнес коригувати свою рентабельність? Українське податкове законодавство не дає чіткої відповіді – в ньому не передбачений подібний вплив на фінансові результати компаній.
Ось кілька можливих підходів до коригування рентабельності на «зовнішні фактори»:
- Виключити з розрахунку рентабельності фінансові результати компанії за період, коли вона здійснювала свою діяльність обмежено.
Протягом 2022 року підприємницька діяльність в Україні призупинялась внаслідок воєнних дій, чимало активів підприємств опинилися на окупованих територіях або в зонах підвищеної небезпеки, порушувалися ланцюги постачання. Це створювало перебої в роботі.
В окремих випадках робота не виконувалася повноцінно через відсутність достатньої кількості персоналу, деякі компанії не могли здійснювати транскордонні платежі у звʼязку з валютним регулюванням, що деколи унеможливлювало імпорт продукції.
Результат – українські компанії не отримували необхідний прибуток, тоді як операційні витрати залишалися незмінними або зменшувалися несуттєво.
Потрібно визначити витрати і доходи за період, коли бізнес не працював або працював обмежено, та розглянути доцільність їх виключення з розрахунку фінансових результатів.
Йдеться не про коригування фінансової звітності компанії, а про коригування фінансового результату виключно для цілей визначення податкової бази
- Проаналізувати не чисту рентабельність, а валову.
Під час аналізу рентабельності компанії зазвичай розглядають чисту рентабельність, яка враховує операційні витрати. Для цілей аналізу за 2022 рік доцільно змінити цей підхід та аналізувати валову рентабельність (відношення валового прибутку до доходу).
Цей показник меншою мірою відреагував на вплив війни. На відміну від чистої рентабельності, він не залежить від операційних витрат бізнесу.
- Визначити «надзвичайні» витрати, які компанія понесла під час війни, та виключити їх із розрахунку.
Детально про «надзвичайні» витрати вже згадувалося вище, зокрема, про втрату активів через обстріли й додаткові витрати, пов’язані зі зміною логістики й наданням фінансової допомоги співробітникам. Сюди ж можна включити витрати на утилізацію продукції, яку вчасно не реалізували.
Такі «надзвичайні» витрати доцільно виключити з розрахунку операційного прибутку. Але лише для цілей аналізу з трансфертного ціноутворення.
Це ключові приклади підходів до врахування впливу війни на ваш бізнес. Є й інші варіанти. Хоча за своєю суттю питання коригування рентабельності стосується сфери податків, під час аналізу з ТЦУ залучіть не лише фінансовий департамент, а й інші – від логістики й продажів до відділу кадрів.
Реакція податкової
Державна податкова служба не надала роз’яснень і не висловила власної позиції щодо врахування впливу війни на український бізнес. Під час неформальних обговорень висловлюються думки, що такий вплив враховувати необхідно, але як – українська податкова не озвучує.
Ми не виключаємо, що контролюючий орган може оскаржити застосування бізнесом будь-яких із наведених вище коригувань, знехтувати ними та донарахувати податок.
Ці донарахування податкова може робити тільки після 1 жовтня поточного року. Але наразі ми бачимо, що податкові органи надсилають масові запити платникам податків щодо їх операцій з нерезидентами у 2022 році. У таких запитах податкова просить пояснити, чи здійснювалися ці операції на ринкових умовах, а якщо ні – тоді донарахувати податок.
Якщо компанія не здійснить певних кроків, зокрема перелічених вище, щодо врахування впливу війни на свою діяльність, то в разі отримання збитків їй, найімовірніше, доведеться самостійно донарахувати податкові зобов’язання.
Якщо український бізнес все ж проведе коригування на вплив війни, то податковим органам спочатку доведеться його оскаржити, а вже потім застосовувати своє рішення щодо донарахувань.
Стаття написана у співавторстві зі старшим консультантом практики з трансфертного ціноутворення «Делойт в Україні» Олегом Серветником.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
