Податкова служба вирішила заздалегідь підготувати підприємців до повернення штрафів за відсутність РРО та роботу без видачі фіскального чека. «Профілактичні» перевірки вже виявили низку порушень, зокрема у одній із регіональних продуктових мереж та секс-шопах No Taboo. Підприємців поки що не штрафують. До кого наступного можуть прийти та якими будуть штрафні санкції, коли їх зрештою відновлять?
Протягом кількох тижнів Державна податкова служба (ДПС) відзвітувала про низку кейсів ухилення бізнесу від оподаткування, що були повʼязані з маніпуляціями з апаратами РРО, які друкують фіскальні чеки. Спочатку податківці виявили мережу магазинів, у яких під час продажу товару за готівку видавалися підробні чеки. Аналогічна схема, як стверджує ДПС, була й у підприємця з Харкова. Випадок роботи бізнесу взагалі без застосування РРО – мережа секс-шопів No Taboo, яка нібито приховувала від податкової $230 000 виручки на місяць.
З початку року податкова провела понад 14 500 перевірок, повʼязаних із роботою РРО/ПРРО, 2500 із них – у червні, йдеться в письмовій відповіді ДПС на запит Forbes. Поки що вони несуть рекомендаційний та профілактичний характер та не передбачають накладання штрафів, зазначають у ДПС. «Такі «профілактичні» перевірки будуть широко проводити до жовтня цього року», – попереджає голова фінансового комітету Данило Гетманцев.
Навіщо податкова приходить до підприємців, коли поновлять штрафи та якому бізнесу слід приготуватися?
Якими будуть штрафи та до кого прикута увага податківців
На початку російського вторгнення Верховна Рада заборонила штрафувати підприємців за невикористання ПРРО/РРО. У червні 2023-го нардепи ухвалили законопроєкт №8401, який повертає штрафи за роботу без видачі фіскального чека з 1 жовтня. Ухвалення цього закону є одним із зобовʼязань, взятих Україною в рамках меморандуму з Міжнародним валютним фондом.
«Податкова зараз робить крок на випередження та попереджає бізнес про те, що потрібно встановлювати РРО, інших варіантів немає», – говорить Гетманцев.
У більшості випадків після проведення таких перевірок платники податків починають декларувати реальні доходи та дотримуватися законодавства щодо оформлення трудових відносин із працівниками (у кейсі No Taboo також ішлося про те, що мережа не оформлювала працівників офіційно), йдеться у відповіді пресслужби ДПС.
У податковій зазначають, що найбільше порушень зафіксовано в таких сферах бізнесу:
- продаж підакцизних товарів (пального, алкогольних напоїв та тютюнових виробів);
- азартні ігри (казино, зали гральних автоматів);
- пункти обміну валют;
- підприємства з продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Якими будуть штрафи, що повертаються з 1 жовтня? У порівняні з 2022-м санкції змінилися лише для ФОПів: 25% від суми товару за перше порушення та 50% від суми – за друге. Також для ФОП було введено «спрощений чек». Він дає змогу підприємцеві не ідентифікувати товар аж до артикула та вказувати лише категорію, наприклад шкіряні вироби, тоді як власне товаром може бути і сумка, і ремінь, і гаманець, пояснює, як працює нововведення, Гетманцев.
Для решти підприємців, які працюють у галузі продажів та мають встановлювати касові апарати, штрафи залишилися на тому ж рівні – 100% від суми товару за перше порушення та 150% – за друге. Штрафи та перевірки не розповсюджуються на підприємства, які знаходяться в прифронтових регіонах.
Хто має встановлювати РРО/ПРРО
(натисніть «читати більше», щоб відкрити повний текст)
РРО обовʼязкове для підприємців, що ведуть розрахункові операції в готівковій чи безготівковій формі під час продажу товарів чи послуг. Починаючи з 1 січня 2022 року РРО/ПРРО став обовʼязковим для ФОП 2-ї, 3-ї та 4-ї групи та тих, хто працює на загальній системі оподаткування.
Виняток – ФОПи на 2-й, 3-й, 4-й групі, які торгують у селах за умови, якщо річний обсяг доходу на один пункт продажу не перевищує 1,1 млн у рік (167 мінімальних зарплат). ФОП на 1-й групі також не потрібно встановлювати РРО.
Якщо ж покупець сплачує за товар через банківський переказ на розрахунковий рахунок (тобто без еквайрингу), через касу банку або термінал, потреби в касовому апараті також немає.
Яким може бути ефект для бюджету та ринків
Ринок торгівлі споживчими товарами на 50–60% знаходиться в «тіні», вважає Гетманцев. «Без РРО та перевірок сплата податків непідконтрольна державі, тобто бізнес, особливо на спрощеній системі оподаткування, може показувати будь-які обороти», – додає старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай.
Державний бюджет може отримати додатково 50 млрд грн на рік за рахунок ефективної боротьби з цими схемами, вважає Гетманцев. «Це питання не лише бюджету, а й рівних правил гри для бізнесу, – додає Гайдай. – Доброчесний бізнес, який платить податки, опиняється в програшній ситуації».
«Можемо зазначити, що більшість активних платників, які зобов’язані встановлювати РРО/ПРРО у сфері торгівлі, встановили касові апарати», – йдеться в коментарі податкової. Це понад 327 000 юросіб- та фізосіб-підприємців, уточнюють у ДФС. Наприклад, серед ФОП рівень розповсюдженості РРО складає близько 60%, додає Гетманцев.
Підприємці поки що не помітили великої кількості перевірок, принаймні до Європейської Бізнес Асоціації, Спілки українських підприємців не надходили такі скарги, зазначають у пресслужбах обох асоціацій. Не чула про особливу активізацію податківців щодо цього питання і засновниця компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова.
Перевірки податкової можуть дати позитивний ефект лише за певних умов, додає Гайдай із ЦЕС. «Важливо, чи будуть працівники податкової брати за основу оцінку ризиків чи знову почнуть доганяти тих, кого легше догнати», – зазначає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
