З 1 серпня парламент може повернути довоєнні підходи до перевірок бізнесу з боку податкової. Та вже зараз підприємці скаржаться на все суттєвіший тиск фіскалів. Як податковий комітет Данила Гетманцева пропонує пом’якшити проблему
20 червня нардепи податкового комітету Верховної Ради провели семигодинну зустріч із підприємцями щодо фінальної редакції законопроєкту №8401. Документ має скасувати основні пільги для бізнесу, введені на початку війни.
Йдеться і про мораторій на планові податкові перевірки. Цей момент найбільше непокоїть бізнес, написав у Telegram очільник комітету Данило Гетманцев. «Я сам боюсь цього, не хотілось би відкривати тотальні перевірки всіх платників», – зазначив він у коментарі Forbes.
Побоювання небезпідставні. За перші чотири місяці 2023 року кількісіть позапланових податкових перевірок перевищила аналогічний показник за такий самий період довоєнного 2021-го, свідчать результати дослідження компанії Saturday Team.
Нардепи не планують продовжувати мораторій, проте готують зміни, що мають обмежити коло бізнесу, який може перевіряти податкова, каже Гетманцев. Базовий сценарій залишається тим самим – зміни вступлять у силу з 1 серпня, уточнює він.
Про які запобіжники йдеться та чи влаштовує такий варіант підприємців?
Як перевірятимуть бізнес після скасування пільг
Остаточної версії законопроєкту все ще немає, однак на зустрічі 20 червня нардепи та представники бізнесу погодили ризик-орієнтований підхід, що дозволить уникнути тотальних перевірок усього бізнесу з боку ДПС, каже Гетманцев.
Документальні перевірки стосуватимуться бізнесу, який відповідає таким критеріям:
- рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50% та більше за середньогалузевий;
- рівень сплати ПДВ нижчий на 50% та більше за середньогалузевий;
- дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж у два рази;
- заробітна плата, нарахована/виплачена податковим агентом, менша середньої по регіону у відповідній галузі;
- загальна сума витрат підприємницької діяльності 75% або більше за загальнорічний оподатковуваний дохід за умови, що сума задекларованого доходу становить 10 і більше млн грн.
Гетманцев не виключає деякої зміни критеріїв, але концептуально перевірки працюватимуть згідно озвучених принципів.
Також комітет підтримав кілька пропозицій Спілки українських підприємців (СУП), розповідає виконавча директорка Катерина Глазкова. Йдеться про ідею відображати в електронному кабінеті платника ризики компанії, незастосовування штрафів для РРО (крім підакцизної групи лікарських засобів, обміну валют, грального бізнесу) та мораторій до 1 серпня 2024-го на проведення перевірок ФОПів першої і другої груп і компаній, які перебувають в окупації та прифронтових зонах.
Як і чому держава повертає податкові перевірки та скасовує інші бізнес-пільги
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Законопроєкт №8401 має скасувати «спрощенку 2%», пільгу зі сплати єдиного податку для ФОП першої та другої груп, відновити проведення документальних перевірок і повернути штрафні санкції за порушення використання РРО. Ці послаблення було ухвалено ще на початку війни – у березні 2022-го для того, щоб полегшити податковий тягар для бізнесу.
Скасування пільг є зобовʼязанням України згідно чотирирічної програми фінансування Міжнародного валютного фонду. Згідно меморандуму з МВФ, це мало статися вже з 1 липня. Законопроєкт був прийнятий за основу 29 травня, але нардепи досі не встигли підготувати його до другого читання.
Одна з причин – поправочний спам. До другого читання документ отримав майже 2000 правок від нардепів, повідомив у Telegram заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк.
Попри це, Гетманцев упевнений, що зміни запрацюють з 1 серпня.
Тиск податкової на бізнес уже посилився
З початку року станом на 1 травня 2023-го ДПС провела 4487 податкових перевірок, свідчить аналіз Saturday Team. За аналогічний період 2021-го було 4365, а за весь минулий рік – 6602. Рекордною стала і кількість скарг до Державної податкової служби – 41 506.
Дослідження за участі Офісу з розвитку підприємництва, «Дія.Бізнес», Мінекономіки та низки інших установ також свідчить про занепокоєність бізнесу через можливий негативний вплив держави.
Опитування підприємців проводили у квітні та червні цього року, і в розділі «Проблеми бізнесу» найбільше зростання у відповідей «Непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу» та «Перешкоди з боку регуляторних та/чи фіскальних органів».
Скарг до бізнес-омбудсмена у першому кварталі цього року теж стало удвічі більше, ніж було у четвертому кварталі 2022-го. Левова частка стосується дій податкової.
«Я не виключаю, що податкова активізувалась по підакцизних товарах, але це саме те, що ми від неї вимагаємо», – каже Гетманцев про збільшення кількості перевірок до довоєнного рівня. Також є політична вимога боротися зі схемами ухилення від оподаткування, додає він.
Поновлення перевірок бізнесу відбувалося поступово, зазначає Глазкова із СУП. Незначний обсяг надходження податків у держбюджет – дійсно одна із причин, погоджується вона.
Ухвалення законопроєкту №8401 не має вплинути на кількість перевірок за рахунок ризик-орієнтованого підходу, вважає Гетманцев.
Що про це думають підприємці? Є застереження. «Вже є ризик-орієнтований підхід з блокуванням податкових накладних, – каже засновник бізнес-спільноти Board Андрій Длігач. – Це призвело до того, що з обігу компаній заморожені 40+ млрд грн, збільшилися адміністративні витрати і ризики бізнесу».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
