У березні 2022 року в Україні скасували податки на пальне, з 1 липня 2023-го їх повернуть до довоєнного рівня. Наскільки зростуть ціни на стелах АЗС та для чого уряд прийняв таке рішення, розповідає Сергій Куюн, директор компанії «Консалтингова група А-95»
Інвестгід від Forbes Ukraine: нова розсилка про приватні інвестиції
З 1 липня 2023 року в Україні планують повернути ПДВ (з 7 до 20%) та акцизи на пальне, які скасували в березні 2022-го, до довоєнного рівня. Світові ціни на нафту тоді злетіли до рекордних з 2008 року рівнів – $140 за барель, це штовхало внутрішні ціни на пальне вгору.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Країні потрібні гроші
На тлі загальної паніки та невизначеності Кабмін вирішив підтримати споживачів та українську економіку. Завдяки цьому ціни на бензин і дизпаливо вдалося знизити на 10 грн/л.
Перша спроба повернути акцизи на пальне відбулася влітку 2022 року. Обрали компромісний варіант: податок повернули частково на бензин і дизпаливо, встановивши уніфіковану ставку €100 за 1000 л, а на скраплений газ – повну довоєнну ставку €52 за 1000 л.
Після поновлення акцизів до довоєнного рівня податок на бензин зросте більше ніж удвічі – до €213, на дизпальне – майже на 40% – до €139,5 за 1000 л.
Це своєчасне та правильне рішення.
По-перше, країні потрібні гроші. З урахуванням оцінок поточного споживання моторних палив, держбюджет почне отримувати додатково щомісяця близько 8 млрд грн.
По-друге, ціни на нафту впали: березень 2022-го – $140/барель, зараз – $75/барель.
По-третє, нафтопродукти – імпортний товар, який у валютних витратах держави посідає друге місце після зброї. Відтік валюти треба скорочувати. Підвищення податків і відповідно зростання цін – один із засобів скорочення споживання пального.
Як зростуть ціни
Якщо орієнтуватися на поточну ситуацію та повернення до довоєнних акцизів, то так:
- бензин – на 11,2 грн/л: з 47,17 грн/л до 58,35 грн/л;
- дизпальне – на 7,7 грн/л: з 47,43 грн/л до 55,1 грн/л;
- LPG – на 2,6 грн/л: з 21,77 грн/л до 24,4 грн/л.
Але про точний рівень цін можна буде говорити ближче до 1 липня, коли будуть відомі світові (закупівельні) ціни. Хоча у 2022 році в українців вже напрацьований певний імунітет проти високих цін на пальне, подорожчання буде відчутним.
Насправді ставки акцизів в Україні набагато менші, ніж мінімальні у європейських країнах. Привести у відповідність українські паливні податки – одне із завдань України у межах руху в ЄС. Хоча б на мінімально встановленому в Євросоюзі рівні, який наразі зафіксований у Болгарії – €363 і €330 за 1000 л бензину та ДП відповідно.
Поки українським урядовцям вдається уникати такої імплементації, але це лише питання часу.
Причина повернути оподаткування
Логіка високих податків проста: людина, яка може придбати й утримувати автомобіль, платоспроможна, а тому може сплачувати підвищений акциз. Є в цьому й екологічний аспект: забруднюєш – плати.
В українських реаліях насправді є інша проблема – адміністрування паливних податків. У цьому й полягає основний ризик їх підвищення, адже це штовхне ціни вгору, але не гарантує поповнення державних фінансів. Зниження ПДВ на пальне з 20 до 7% позбуло сенсу махінації з оптимізування цього податку, формуючи фіктивні витрати та активне використання готівки.
«Ми ще ніколи не платили стільки ПДВ», – таку реакцію у приватних бесідах із нафтотрейдерами минулого року я чув неодноразово.
Зворотна ітерація повертає ризики масових махінацій. На всіх парах в країні працюють нелегальні міні-НПЗ, які стимулює підвищена рентабельність внаслідок високих цін на імпортні нафтопродукти. Знову на дорогах з’явилися «бочки», які продають пальне без касових апаратів і ліцензій.
Через можливі скорочення обсягів споживання пального зі збереженням АЗС і трейдерів конкурентна боротьба на ринку загострилась, а відповідно у хід підуть всі засоби підвищення конкурентоздатності. Зокрема й шляхом податкових махінацій. Фіскальні органи мають бути готові до боротьби з ними, бо очікуваного ефекту для бюджету може й не відбутись.
