Євросоюз запровадив уже 11 пакетів санкцій проти Росії, сотні санкційних обмежень ввели й США з низкою інших партнерів. Та заборонені товари продовжують потрапляти в Росію, свідчать дані міжнародної торгівлі, які дослідив Forbes. Через які саме країни недозволена продукція потрапляє до РФ і що з цим робити?
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Уночі 15 серпня РФ обстріляла Україну ракетами Х-101, що виготовлені цьогоріч. Попри запроваджені санкції у цих ракетах є приблизно 30 іноземних мікросхем, розповів у Telegram голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Високотехнологічні та не тільки товари Росія завозить через треті країни, кажуть опитані Forbes незалежні аналітики з країн Європи й Азії та представники міжнародної робочої групи Єрмака-Макфола щодо санкцій проти Росії.
Статистика експорту у РФ, яку проаналізував Forbes, свідчить, що у 2022-му найбільше торговельні потоки туди наростили Туреччина, Казахстан, Вірменія, Узбекистан і Киргизстан. Паралельно з цим відбулося значне зростання експорту до цих країн із західних держав.
Які країни найбільше імпортують до сусідів Росії та як Україна намагається прикрити лазівки у санкційному режимі?
Як Росія обходить санкції
Найбільшим торговельним партнером РФ є Китай, який у 2022 році наростив експорт до Росії на $8,5 млрд порівняно з 2021-м, свідчать дані UN Comtrade. Та у відсотковому вираженні це не найбільше зростання. Тут перші пʼять місць займають Туреччина, Вірменія та країни Середньої Азії.
Чи є це свідченням обходження санкцій і реекспорту заборонених товарів до РФ? «Звичайно, що ж це як не обхід санкцій?, – каже Forbes секретар групи Єрмака-Макфола Владислав Власюк. – Ми бачимо це і по публічній інформації про торгівлю, і з інших джерел».
Для цього використовуються саме країни Центральної Азії, Вірменія та Туреччина, оскільки вони є географічно близькими до РФ, зазначав в інтерв’ю Forbes експерт із міжнародної торгівлі та перехідних економік Банку Фінляндії Ікка Корхонен.
Та обходження санкцій не можна порахувати в повному обʼємі тільки за допомогою офіційної статистики, бо існує контрабанда, сірий імпорт, каже казахстанський фінансист Расул Рисмамбетов. Він вважає позитивом, що Казахстан, Узбекистан і Киргизстан не приховують цих даних, тому в разі запровадження нових санкцій нові заборонені товари можна буде там відстежити.
«Скажуть: це вже заборонено. І тим самим ми повинні бачити зниження імпорту до Казахстану з наступним скороченням реекспорту до РФ», – пояснює фінансист. У випадку нових санкцій саме західні компанії повинні будуть скорочувати експорт у країни Середньої Азії, аби уникнути реекспорту до Росії, додає Рисмамбетов.
Як свідчить статистика, у 2022-му західні країни дуже значними темпами нарощували експорт на вказані ринки.
Є й красномовні приклади, що не потрапили у топ-5. Зокрема, у Казахстану збільшився імпорт з Італії (66%), Франції (64%), Японії (94%), Нідерландів (60%). В Узбекистану збільшився імпорт з Литви на 79%, з Бельгії на 119% (або у 2,29 раза), а з Мексики – на 7090% (з $2 млн до $144 млн, або у 71,9 раза). Приклади в Киргизстану – Польща (4,27 раза), Нідерланди (2,51 раза), Велика Британія (6,81 раза), Чехія (4,43 раза), Фінляндія (8,13 раза).
Нерідко сірим імпортом у Казахстані, Узбекистані чи Киргизстані займаються самі росіяни, що нещодавно виїхали з країни та ведуть тепер бізнес із Середньої Азії, каже аналітик з цього регіону, який попросив не називати своє ім’я через сенситивність теми у своїй країні. Хоча він і не заперечує, що місцеві також заробляють на цьому.
«Переселилися так звані білі комірці, які відкривають власні компанії, – каже він. – Як приклад, російськими пально-мастильними матеріалами торгує нібито киргизстанська компанія. Насправді вона зареєстрована в Гонконзі, але тепер переїхала в Киргизстан».
Зручніше обходити санкції у Киргизстані, адже це доволі маленька економіка, й там раніше нерідко працювали з контрабандою з Китаю до РФ і Казахстану, додає аналітик. І хабарі у цій країні менші. «Умовно, у Казахстані треба $10 000, а в Киргизстані $1000», – каже він.
Натомість перевіряти транспорт із Киргизстану у Казахстані не можуть, адже ці країни входять до Митного союзу. Через це і на кордоні Росії та Казахстану фактично немає митниці. Найбільший інтерес у контрабандистів чи сірих імпортерів викликає високотехнологічний імпорт, вказує економіст.
«Відкривають збиральний цех у Казахстані, Киргизстані, завозять компоненти подвійного призначення, – розповідає він. – Місцева влада проводить перевірки, чи відповідає кількість імпортованих товарів кількості встановлених. Але всіх не перевіриш, росіяни відкрили у Центральній Азії кілька тисяч компаній».
Також відбувається ввезення сірого імпорту до РФ із Туреччини через Грузію, бо там теж «прозора митниця», підсумував співрозмовник. Наростили експорт у Туреччину та Вірменію здебільшого західні країни.
З красномовних цифр, що не увійшли в топ-5: імпорт у Вірменію з Литви збільшився у 7,45 раза, з Чехії – у 2,38 раза, а з Естонії – у 15,92 раза.
Чи намагаються закрити ці лазівки
Масштаб такий, що росіяни отримують усі товари, які їм потрібні, і реекспорт з сусідніх країн майже повністю відбиває всі санкційні заборони, каже Власюк з групи Єрмака-Макфола.
Представники України постійно надають партнерам дані щодо обходу санкцій, аби вони закривали лазівки, наголошує він. «20-40% у санкційних списках останніх пакетів – це наша інформація, – каже Власюк. – От щойно дали інформацію про іноземні компоненти у «Шахедах» і «Ланцетах».
Процес закриття лазівок складний, і Україна часто незадоволена його швидкістю, але він відбувається, і політична воля у партнерів закривати шляхи уникнення санкцій є, підсумоває секретар групи Єрмака-Макфола.
Так, спецпредставник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван цьогоріч побував у Туреччині, Казахстані, ОАЕ, Узбекистані, Вірменії, Грузії та Сербії, де говорив про необхідність закриття у цих країнах каналів обходження санкцій. Роблять такі візити й чиновники США та Великої Британії.
Деякі з цих країн відкрито кажуть, що не допомагатимуть Росії. Так, перший заступник голови Адміністрації президента Казахстану Тимур Сулейманов казав у березні 2022 року в інтерв’ю, що країна дотримуватиметься санкційного режиму. Відтоді ця політика не змінилася, зазначає Расул Рисмамбетов.
«У нас немає такого, щоби держава стимулювала реекспорт заборонених товарів до Росії, – каже фінансист. – Є осуд цього як з боку суспільства, так і з боку держави».
В Узбекистані також влада запевнила, що країна не хоче бути майданчиком для уникнення антиросійських санкцій.
Президент Європарламенту Шарль Мішель і лідери держав Центральної Азії під час зустрічі у Киргизстані у червні 2023 року. Фото Getty Images
Свіжі дані щодо торгівлі свідчать, що Туреччина та Казахстан справді намагаються обмежити потоки заборонених товарів до РФ, зазначав у розмові з Forbes Корхонен з Банку Фінляндії. «Експорт Туреччини до Росії досяг піку у грудні 2022-го й зараз знизився на третину від цього піку. Очевидно, Туреччина намагається запобігти потоку товарів до РФ», – повідомляв він.
Наприкінці червня ЄС схвалив 11-й пакет санкцій проти Росії, до якого включили новий інструмент протидії ухилянню від санкцій. Цей інструмент має дозволити ЄС обмежити продаж, постачання, передачу або експорт визначених санкційних товарів і технологій до певних третіх країн, чиї юрисдикції можуть використовуватися для ухилення від санкцій. Застосовувати його ЄС буде як «винятковий і крайній захід».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
