Євросоюз запровадив уже 11 пакетів санкцій проти Росії, сотні санкційних обмежень ввели й США з низкою інших партнерів. Та заборонені товари продовжують потрапляти в Росію, свідчать дані міжнародної торгівлі, які дослідив Forbes. Через які саме країни недозволена продукція потрапляє до РФ і що з цим робити?
📲 Forbes Ukraine у WhatsApp. Підписуйтесь й читайте головне про бізнес та економіку
Уночі 15 серпня РФ обстріляла Україну ракетами Х-101, що виготовлені цьогоріч. Попри запроваджені санкції у цих ракетах є приблизно 30 іноземних мікросхем, розповів у Telegram голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Високотехнологічні та не тільки товари Росія завозить через треті країни, кажуть опитані Forbes незалежні аналітики з країн Європи й Азії та представники міжнародної робочої групи Єрмака-Макфола щодо санкцій проти Росії.
Статистика експорту у РФ, яку проаналізував Forbes, свідчить, що у 2022-му найбільше торговельні потоки туди наростили Туреччина, Казахстан, Вірменія, Узбекистан і Киргизстан. Паралельно з цим відбулося значне зростання експорту до цих країн із західних держав.
Які країни найбільше імпортують до сусідів Росії та як Україна намагається прикрити лазівки у санкційному режимі?
Як Росія обходить санкції
Найбільшим торговельним партнером РФ є Китай, який у 2022 році наростив експорт до Росії на $8,5 млрд порівняно з 2021-м, свідчать дані UN Comtrade. Та у відсотковому вираженні це не найбільше зростання. Тут перші пʼять місць займають Туреччина, Вірменія та країни Середньої Азії.
Чи є це свідченням обходження санкцій і реекспорту заборонених товарів до РФ? «Звичайно, що ж це як не обхід санкцій?, – каже Forbes секретар групи Єрмака-Макфола Владислав Власюк. – Ми бачимо це і по публічній інформації про торгівлю, і з інших джерел».
Для цього використовуються саме країни Центральної Азії, Вірменія та Туреччина, оскільки вони є географічно близькими до РФ, зазначав в інтерв’ю Forbes експерт із міжнародної торгівлі та перехідних економік Банку Фінляндії Ікка Корхонен.
Та обходження санкцій не можна порахувати в повному обʼємі тільки за допомогою офіційної статистики, бо існує контрабанда, сірий імпорт, каже казахстанський фінансист Расул Рисмамбетов. Він вважає позитивом, що Казахстан, Узбекистан і Киргизстан не приховують цих даних, тому в разі запровадження нових санкцій нові заборонені товари можна буде там відстежити.
«Скажуть: це вже заборонено. І тим самим ми повинні бачити зниження імпорту до Казахстану з наступним скороченням реекспорту до РФ», – пояснює фінансист. У випадку нових санкцій саме західні компанії повинні будуть скорочувати експорт у країни Середньої Азії, аби уникнути реекспорту до Росії, додає Рисмамбетов.
Як свідчить статистика, у 2022-му західні країни дуже значними темпами нарощували експорт на вказані ринки.
Є й красномовні приклади, що не потрапили у топ-5. Зокрема, у Казахстану збільшився імпорт з Італії (66%), Франції (64%), Японії (94%), Нідерландів (60%). В Узбекистану збільшився імпорт з Литви на 79%, з Бельгії на 119% (або у 2,29 раза), а з Мексики – на 7090% (з $2 млн до $144 млн, або у 71,9 раза). Приклади в Киргизстану – Польща (4,27 раза), Нідерланди (2,51 раза), Велика Британія (6,81 раза), Чехія (4,43 раза), Фінляндія (8,13 раза).
Нерідко сірим імпортом у Казахстані, Узбекистані чи Киргизстані займаються самі росіяни, що нещодавно виїхали з країни та ведуть тепер бізнес із Середньої Азії, каже аналітик з цього регіону, який попросив не називати своє ім’я через сенситивність теми у своїй країні. Хоча він і не заперечує, що місцеві також заробляють на цьому.
«Переселилися так звані білі комірці, які відкривають власні компанії, – каже він. – Як приклад, російськими пально-мастильними матеріалами торгує нібито киргизстанська компанія. Насправді вона зареєстрована в Гонконзі, але тепер переїхала в Киргизстан».
Зручніше обходити санкції у Киргизстані, адже це доволі маленька економіка, й там раніше нерідко працювали з контрабандою з Китаю до РФ і Казахстану, додає аналітик. І хабарі у цій країні менші. «Умовно, у Казахстані треба $10 000, а в Киргизстані $1000», – каже він.
Натомість перевіряти транспорт із Киргизстану у Казахстані не можуть, адже ці країни входять до Митного союзу. Через це і на кордоні Росії та Казахстану фактично немає митниці. Найбільший інтерес у контрабандистів чи сірих імпортерів викликає високотехнологічний імпорт, вказує економіст.
«Відкривають збиральний цех у Казахстані, Киргизстані, завозять компоненти подвійного призначення, – розповідає він. – Місцева влада проводить перевірки, чи відповідає кількість імпортованих товарів кількості встановлених. Але всіх не перевіриш, росіяни відкрили у Центральній Азії кілька тисяч компаній».
Також відбувається ввезення сірого імпорту до РФ із Туреччини через Грузію, бо там теж «прозора митниця», підсумував співрозмовник. Наростили експорт у Туреччину та Вірменію здебільшого західні країни.
З красномовних цифр, що не увійшли в топ-5: імпорт у Вірменію з Литви збільшився у 7,45 раза, з Чехії – у 2,38 раза, а з Естонії – у 15,92 раза.
Чи намагаються закрити ці лазівки
Масштаб такий, що росіяни отримують усі товари, які їм потрібні, і реекспорт з сусідніх країн майже повністю відбиває всі санкційні заборони, каже Власюк з групи Єрмака-Макфола.
Представники України постійно надають партнерам дані щодо обходу санкцій, аби вони закривали лазівки, наголошує він. «20-40% у санкційних списках останніх пакетів – це наша інформація, – каже Власюк. – От щойно дали інформацію про іноземні компоненти у «Шахедах» і «Ланцетах».
Процес закриття лазівок складний, і Україна часто незадоволена його швидкістю, але він відбувається, і політична воля у партнерів закривати шляхи уникнення санкцій є, підсумоває секретар групи Єрмака-Макфола.
Так, спецпредставник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван цьогоріч побував у Туреччині, Казахстані, ОАЕ, Узбекистані, Вірменії, Грузії та Сербії, де говорив про необхідність закриття у цих країнах каналів обходження санкцій. Роблять такі візити й чиновники США та Великої Британії.
Деякі з цих країн відкрито кажуть, що не допомагатимуть Росії. Так, перший заступник голови Адміністрації президента Казахстану Тимур Сулейманов казав у березні 2022 року в інтерв’ю, що країна дотримуватиметься санкційного режиму. Відтоді ця політика не змінилася, зазначає Расул Рисмамбетов.
«У нас немає такого, щоби держава стимулювала реекспорт заборонених товарів до Росії, – каже фінансист. – Є осуд цього як з боку суспільства, так і з боку держави».
В Узбекистані також влада запевнила, що країна не хоче бути майданчиком для уникнення антиросійських санкцій.
Свіжі дані щодо торгівлі свідчать, що Туреччина та Казахстан справді намагаються обмежити потоки заборонених товарів до РФ, зазначав у розмові з Forbes Корхонен з Банку Фінляндії. «Експорт Туреччини до Росії досяг піку у грудні 2022-го й зараз знизився на третину від цього піку. Очевидно, Туреччина намагається запобігти потоку товарів до РФ», – повідомляв він.
Наприкінці червня ЄС схвалив 11-й пакет санкцій проти Росії, до якого включили новий інструмент протидії ухилянню від санкцій. Цей інструмент має дозволити ЄС обмежити продаж, постачання, передачу або експорт визначених санкційних товарів і технологій до певних третіх країн, чиї юрисдикції можуть використовуватися для ухилення від санкцій. Застосовувати його ЄС буде як «винятковий і крайній захід».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.