Україна стала першою країною, яка реалізує на практиці механізм конфіскації активів росіян, причетних до ведення війни. Заступниця міністра юстиції Ірина Мудра про головні труднощі процесу, майбутні позови проти підсанкційних росіян та механізм компенсації постраждалим від агресії РФ
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Конфіскація активів Росії та її громадян в Україні має поповнити фонд відбудови, але процес зіткнувся з низкою проблем.
Причини? Тривалі пошуки активів, проблеми з правоохоронцями, квола робота парламенту, а також відсутність достатньої кількості юристів у Мін’юсті, який і доводить у суді необхідність конфіскації тих чи інших російських активів, каже заступниця міністра юстиції Ірина Мудра, 47.
У Мінʼюсті вона відповідає за стягнення активів росіян в Україні. Під час інтерв’ю Forbes вона показала стос документів на понад 150 сторінок – найбільший позов міністерства про конфіскацію російського майна.
Які головні перешкоди у процесі конфіскації, чому міжнародні партнери повільніше діють, ніж українські колеги, та за яким механізмом в майбутньому українці зможуть стягувати компенсацію з Росії?
Проблеми з конфіскацією російських активів
Як Мінʼюст співпрацює з правоохоронними органами? Чи є на цьому напрямку проблеми?
Мінʼюст подав близько 13 000 звернень до правоохоронних органів. Зрозуміло, що правоохоронці займаються не лише цими запитами, а й власними розслідуваннями, яких побільшало після початку повномасштабної війни. Не всюди сформовані окремі команди, які займаються санкційною політикою, але в усіх є відповідальні особи, які контролюють процес.
З певними органами були проблеми на початку, наприклад з АРМА. Бувало, що на наші звернення нам скидали сотні сторінок із реєстрів, без будь-якої їх структуризації чи аналізу. АРМА не робила аналітичні довідки, як це роблять інші правоохоронні органи. Мінʼюст витрачав власний ресурс, щоб опрацювати ці документи. Зараз співпраця нормалізувалась.
У 80% випадків щодо субʼєктів, у справах яких ми подаємо до суду, відкрито кримінальні провадження. Це справи, які тягнуться з 2014 року, їхня фабула трохи інша, ніж потрібно для стягнення. Наприклад, ухилення від оподаткування, зловживання посадовим становищем тощо. Тому правоохоронцям потрібно оновлювати інформацію по цих справах вже згідно із запитом Мінʼюсту.
Чи вистачає Мінʼюсту ресурсів?
У департаменті санкційної політики Мінʼюсту зараз близько 20 людей. Цього недостатньо, наразі у нас відкрито ще близько 10 вакансій. Доволі непросто знайти юриста, який може фахово аналізувати структури власності великих бізнесменів та бізнес-груп. Якщо взяти справи, які вже пройшли ВАКС, то реальні бенефіціари ховалися за багатошаровими структурами, зареєстрованими в основному в офшорних юрисдикціях, трастами тощо.
Доведення звʼязку між підсанкційним російським бізнесменом та активами – довга та складна аналітична робота. До того ж на іншому боці дуже сильні опоненти, яким добре платять і в них велика мотивація відстояти справу в суді.
Звісно, Мінʼюст не може поставити проти них рядового юриста, нам потрібні фахівці такої ж кваліфікації, але запропонувати аналогічну зарплату – не можемо. Середня зарплата юриста – 30 000 – 40 000 грн. Юристи ж на іншому боці отримують по декілька тисяч євро за справу.
Нам потрібні фахівці, які будуть працювати на внутрішній мотивації. Такі люди є, їх потрібно шукати.
Під санкціями перебувають 6800 юридичних та фізичних осіб. Скільки з них мають активи в Україні?
Ми відправляємо запити в правоохоронні органи щодо всіх підсанкційних осіб. За результатами відповідей складаємо мапу, в кого та скільки є активів на території України.
Наразі попередній аналіз показує, що активи в Україні є у близько 300 осіб, це включно з активами в анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях. З них 40–50 субʼєктів – це так звані олігархи, активи яких можуть дійсно працювати на економіку країни.
Але, наприклад, серед активів президента-втікача Віктора Януковича велика кількість витворів мистецтва, важко уявити, як вони можуть працювати на економіку держави під час війни.
Чому тоді з 19 позовів Мінʼюсту до ВАКС лише пʼять проти російських бізнесменів і аж 11 проти ректорів та нардепів РФ, які мають нерухомість лише у Криму?
У нашій команді є старші та молодші юристи, які займаються позовами різної складності. Немає сенсу молодшим юристам давати позов на десятки відповідачів та зі складними структурами власності, де задіяні сотні компаній.
Молодші юристи займаються справами на кшталт підсанкційних ректорів, які не потребують додаткової аналітичної роботи та мають просту структуру власності. На таких справах вони напрацьовують досвід.
Мінʼюст наразі не може взяти високопрофесійну команду виключно старших юристів, на це не закладено кошти в бюджеті.
Справи VS Energy, Фрідмана та Дерипаски
Скільки йде часу на підготовку однієї справи, якщо йдеться про великий російський бізнес?
Усі гучні імена російських бізнесменів уже в роботі. Ми не можемо халатно сформувати кейс та потім відбиватися в ЄСПЛ або в Міжнародному інвестиційному арбітражі від позовів. Не завжди початкові відповіді, які ми отримуємо від правоохоронців, задовольняють критерії доказової бази, яку можна відстояти в національному суді, а згодом і у міжнародному.
Є різні кейси. Наприклад, причетність особи до активів є очевидною у справах Євгена Гінера та PINBank або стосовно компаній російського бізнесмена Михайла Шелкова. На формування позовів по менш складних структурах йде декілька місяців (2–4 місяці).
Натомість ми зараз фіналізуємо позов щодо групи осіб, яка має вплив на 60% економіки України та вкорінювалася в неї з 2000-го. В цій групі 68 третіх осіб, які мають опосередкований вплив, і девʼять відповідачів. Це під 1000 різних компаній. Кожну з них потрібно проаналізувати, отримати витяги з реєстрів та надати питання до правоохоронних органів, звернутися до міжнародних партнерів, бо зрозуміло, що є велика кількість офшорних юрисдикцій. За такими кейсами збір інформації може тривати понад пів року. Тому санкції були накладені у жовтні, а позов лише зараз, бо ми чекали інформацію з інших юрисдикцій.
Позов фіналізується, у ньому понад 150 сторінок. Це буде найгучнішою справою за весь час роботи Мінʼюсту в частині стягнення санкційних активів.
Описана вами компанія схожа на VS Energy.
Не можу це коментувати, скоро будуть офіційні повідомлення.
Все ж таки щодо VS Energy. Наприкінці травня були накладені санкції на кіпрські офшорні компанії, повʼязані з цією бізнес-групою. Чи означає це, що Мінʼюст готовий націоналізувати активи компанії? Про які саме активи йдеться?
Мінʼюст був предметно готовий, як тільки вийшов перший указ президента про введення санкцій до Олександра Бабакова. Це було 7 вересня 2022-го. В жовтні були укази по Євгенію Гінеру і Михайлу Воєводіну. Ми цю роботу ведемо з самого початку. Олігархічні групи, які володіють значними активами та мають значний вплив на економіку в Україні, відпрацьовуються з моменту впровадження санкцій.
VS Energy повʼязують із мережею готелів Premier Palace та обленерго. Чи є розуміння, якими активами ще володіє група?
Це не обмежується тим, що ви озвучили. Активи є в енергетичній галузі, нерухомості, фінансовому та готельному секторі. Найближчим часом ми побачимо весь перелік активів цієї групи.
Нещодавно нардепи з другої спроби ухвалили закон про націоналізацію Sense Bank. Чи відкриває це шлях для націоналізації інших активів російського бізнесмена Михайла Фрідмана («Моршинська», «Київстар»)?
Ми вже взялися за активи Фрідмана, відпрацьовуються як підстави застосування санкції стягнення в дохід держави, так і наявність активів та повʼязаність із ними, формується доказова база.
Якщо буде доведено, що Фрідман має безпосереднє відношення до «Київстару» або «Моршинської», будемо подавати позов до ВАКС на стягнення таких активів у дохід держави. Що робити з ними, має вирішувати Фонд державного майна згідно з прийнятим законом №8250.
6 червня суд продовжив розгляд апеляції у справі російського бізнесмена Олега Дерипаски. Чому апеляція затягнулася на півтора місяця?
Це питання до суду. Вони пропустили всі терміни. Рішення винесено ще в лютому. Але активи заблоковані, тому якісь рухи по них малоймовірні.
Чи правда, що одного разу засідання не відбулося через нібито атаку на сервер ВАКС?
Так, формальна причина була така.
По справі Жежелівського та Хустського кар’єрів із Мінʼюстом судиться український бізнесмен Ігор Мазепа. На якій стадії ця справа?
Я не володію інформацією щодо подачі позову Мазепою до Мінʼюсту. Нашу позицію буде сформовано після того, як побачимо вимоги й обґрунтування позову. Проте одразу зазначу, що будь-яке відчуження активів під час дії санкцій є порушенням українського законодавства (Ігор Мазепа, Ігор Завіновський, Віталій Антонов, Василь Даниляк та їхній партнер із Німеччини Флоріан Гут придбали обидва карʼєри наприкінці 2021-го у великої австрійської компанії Strabag SE. Дерипаска має неконтрольний пакет акцій у ній. У лютому 2023-го це стало приводом для ВАКС конфіскувати ці активи на користь держави, – Forbes).
Чи претендують українці на міжнародні активи РФ
Конфіскація міжнародних активів просувається поки важко. Чому?
Для того щоб конфіскувати активи, нам потрібно довести, що дії конкретної особи заподіяли шкоду територіальній цілісності, безпеці, суверенітету України. Наприклад, доводимо, що Володимир Євтушенков володіє частками в приватних російських компаніях, які виготовляють безпілотники, що безпосередньо використовуються Росією на території України.
Таким шляхом мають йти й інші країни, де зберігаються російські активи. Але наразі ніхто не хоче бути першовідкривачем, бо на Заході тема приватної власності дуже сенсетивна. Потрібна єдина позиція щодо цього, наприклад, ООН. Тоді процес має зрушити з місця.
Є низка країн, які хочуть цим шляхом йти, наприклад країни Балтії. Але в них немає великої кількості активів росіян.
Щодо приватних активів є результати через процес по обходу санкцій. Він діє в США та Канаді, але поки що не діє в Європі. Стосовно суверенних активів трохи простіше, бо для обмеження суверенного імунітету, яким користуються активи, що належать державі, достатньо визнання акту вчинення агресії проти іншої країни. Агресія Росії неодноразово доведена та визнана. У травні був створений Міжнародний реєстр збитків, і це вже перший крок до запуску компенсаційного механізму.
Як працюватиме компенсаційний механізм?
Цей концепт 14 листопада підтримала Генасамблея ООН, резолюцію підтримали 94 країни.
Потрібно кілька компонентів. Перший – створення міжнародного реєстру збитків. Він буде розташований у Гаазі і збиратиме усю інформацію щодо пошкоджень, збитків, шкоди здоров’ю і життю тощо. Це про всі види збитків.
Будь-який громадянин України чи іноземець, будь-який бізнес зможуть подати заявки до цього реєстру Є три основні критерії для подання заявки:
- шкода, завдана після 24 лютого 2022 року;
- це сталося на території України;
- шкода, заподіяна внаслідок військової агресії.
Ми вже підписали договори з 41 країною щодо створення цього реєстру, плюс ЄС. Ще три країни проходять процедури погодження. Це всі країни G7, більшість європейських країн, США, Канада.
Друга компонента – компенсаційна комісія, яка розглядатиме те, що внесено до реєстру, і ухвалюватиме рішення про присудження компенсацій. Буде спеціальна форма подачі заявки, будуть правила формування доказової бази, все це Мін’юст буде комунікувати населенню.
Третя компонента – компенсаційний фонд. З нього люди й зможуть отримувати кошти. Фонд насамперед має наповнюватись суверенними активами РФ, тобто золотовалютними резервами.
Реєстр має запрацювати вже у вересні. Далі ми працюємо насамперед з G7 (бо якщо вони погодяться, решта приєднаються) над укладенням міжнародної багатосторонньої угоди щодо створення компенсаційної комісії і фонду.
Коли така угода буде підписана, мають бути впроваджені зміни у національних законодавствах країн-підписантів, щоби уможливити власне конфіскацію суверенних активів РФ.
Чи веде уряд перемовини з європейськими партнерами щодо отримання доходу від заморожених російських активів?
Так, це обговорюється. Фактично доходи з цих активів є також власністю РФ. Ми говоримо про ті самі юридичні складнощі (які є з конфіскацією самих золотовалютних резервів, – Forbes). Тому для нас краще, щоб були конфісковані активи [а не отримані доходи з них]. Механізм передачі доходу Україні можна використовувати до моменту створення компенсаційного фонду.
Але, по-перше, ми наразі не розуміємо, про яку суму доходів йдеться. По-друге, що саме це за кошти – гроші, золото, облігації? І наскільки швидко міжнародні партнери можуть отримати реальну вигоду від цих грошей? Наприклад, якщо це гроші, то їх потрібно кудись вкласти. Як отримати доходи від золота, якщо його не можна продати? Це теж велике питання.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.