Попри війну, бізнес продовжує купувати державні підприємства. За два місяці роботи мала приватизація принесла до бюджету понад 500 млн грн. У що готові інвестувати підприємці навіть під час великої війни?
Мала приватизація відновилася в Україні 19 вересня 2022 року. З того часу ФДМУ успішно завершив 65 аукціонів на загальну суму майже 1,6 млрд грн. З них нові власники держмайна вже переказали до бюджету 579,3 млн грн.
Попит і ціни на держмайно перевершили очікування фонду. «Ставили план залучити до кінця 2022 року 600 млн до бюджету. Вже зрозуміло, що сума буде більшою, а от наскільки – залежить від рівня конкуренції на торгах», – кажуть у пресслужбі ФДМУ. Нині фінальна ціна зростає в середньому на 184% (у 2,8 раза) від стартової ціни (балансова вартість).
Ще один фактор, який впливає на наповнення бюджету, – переможець торгів за законом має переказати кошти впродовж 20 днів з моменту завершення аукціону, а не одразу. Тому успішність торгів не гарантує 100% потрапляння коштів до бюджету.
Так сталося з аукціоном на туристичну базу «Трембіта» на Львівщині. За неї змагалося 83 учасники – це рекордний показник з часу відновлення приватизації у вересні цього року. В результаті ціна лота зросла у 133 разів – з 37 600 грн до більш як 5 млн грн, але переможець не переказав кошти у відведений термін. Це непоодинокий випадок. За даними ФДМУ, наразі таких кейсів шість. Тепер лоти виставлять на повторні торги.
Попри це, два місяці воєнної приватизації демонструють навіть кращий результат, ніж середні помісячні показники довоєнної розпродажі. За підсумками всього минулого року держава отримала від приватизації майже рекордні 5,1 млрд грн. У 2020-му – лише 2,25 млрд грн.
Запуск малої приватизації збігся з призначенням нового керівника ФДМУ Рустема Умєрова. Рада призначила його 7 вересня, а вже за 12 днів відбувся перший аукціон. «Це win-win для всіх сторін – держава продає майно, яке роками приносить збитки, а бізнес, який купує обʼєкти, має можливість продовжувати роботу, заробляти гроші, сплачувати податки», – каже Умєров.
Інтерес бізнесу
«Найбільше інвесторів цікавлять обʼєкти, про які можна сказати «заходь та працюй». Наприклад, спиртові заводи та комбінати», – стверджує новий голова фонду. З вересня ФДМУ провів девʼять успішних аукціонів щодо таких підприємств. Середнє зростання ціни під час аукціону – більш ніж утричі від стартової (дані пресслужби ФДМУ). А також підприємства у західних регіонах країни, які бізнес розглядає як майданчики для релокації, додає Умєров. Forbes поговорив із трьома підприємцями, які зважилися на інвестиції під час війни.
Група компаній VITAGRO, що працює в аграрному секторі, перемогла в аукціоні на Марилівський спиртзавод. Лот придбали за більш як 150 млн грн. Ключову роль у виборі обʼєкта зіграла локація та технічний стан заводу, каже директор з розвитку інвестицій та завнішньо-економічної діяльності ГК VITAGRO Сергій Савчук. Завод розміщений у Тернопільській області, де працює компанія.
Зважитися на додаткові інвестиції компанії було непросто. За словами Савчука, переломними були два фактори – бажання розвивати компанію та логістичні проблеми з експортом зернових, які виникли внаслідок блокування українських портів.
Використовувати потужності заводу у VITAGRO планують за двома профілями – переробка кукурудзи в біоетанол та виробництво корму для тварин.
Ці продукти можна споживати в Україні та відправляти на експорт із меншою логістичною складовою, тим самим повертаючи валюту в країну, пояснює Савчук.
Підприємець Олександр Бондар на аукціонах ФДМУ виграв уже два лоти. Перший – будівля науково-виробничого підприємства «Плодвинконсерв» за 2,8 млн грн. Другий – 0,21% акцій державного аграрного підприємства «Яненківський» за 60 000 грн. «Треба інвестувати, коли ринок падає», – каже Бондар.
До війни Бондар також брав участь в аукціонах ФДМУ, але ніколи не вигравав. Зараз конкуренція значно впала. «До війни на привабливий обʼєкт була черга з 50–100 гравців, а кожен крок на підвищення ціни міг тривати понад годину. Зараз усе спокійніше», – каже Бондар.
За словами підприємця, будівлю «Плодвинконсерва» він планує здавати під комерційну нерухомість – шиномонтаж або магазин.
Акції аграрного підприємства «Яненківський» – це експеримент, було цікаво подивитися, як працює цей ринок, каже Бондар. Якщо інвестиції себе виправдають, підприємець планує продовжувати інвестувати у схожі державні обʼєкти.
Харківська компанія «Говірса» спеціалізується на нерухомості, її директор Олександр Горбаченко наразі перебуває у лавах Збройних сил України, але це не завадало компанії купити обʼєкт незавершеного будівництва у місті Кролевець Сумської області. Фінальна ціна лота становила 150 000 грн.
Фактично це земельна ділянка, на якій побудовано лише один поверх, каже представник компанії «Говірса». Компанія планує побудувати на цьому місці житловий будинок. Плануємо розвивати інфраструктуру невеликих міст і сіл України, каже директор компанії «Говірса» Олександр Горбаченко. «Тут немає великої конкуренції, а з правильним маркетингом можна створити гарний попит», – каже він.
Приватизація далі
Наприкінці липня народні депутати проголосували законопроєкт №7451 щодо спрощення приватизації в умовах воєнного стану та у період економічного відновлення. Головні інновації – якщо з першого разу лот не було продано, то допускається покрокове зниження стартової ціни, але не більше, ніж на 50%, а сама процедура приватизації від оголошення аукціону і до підписання договору має займати не більше двох місяців. «Ці зміни допомогли зрушити процес приватизації, а у 2023-му дадуть поштовх до її продовження», – каже Роксолана Підласа з економічного комітету ВРУ.
Надалі ФДМУ можуть перетворити на Суверенний фонд, який займатиметься не лише приватизацією, а й управлінням державних активів, каже Умєров. Також у його планах, незважаючи на війну, запустити не лише малу, а й велику приватизацію. «В України сьогодні немає можливості щорічно витрачати мільярди на непрацюючі державні підприємства», – каже Умєров.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
