Рустем Умєров допомагав звільняти військовополонених, а тепер хоче реформувати Фонд держмайна. Які у нього плани? Інтервʼю

Приблизно о 7:00. Одна із заправок на шляху з Києва до Одеси. Вздовж АЗС ходить чоловік і практично безперервно розмовляє телефоном. Він не встигає навіть кави випити. Навряд чи хтось з інших відвідувачів АЗС його помітив та запамʼятав. Але його допомогу запамʼятають десятки, якщо не сотні українських військовополонених.

Це Рустем Умєров. Він є учасником Координаційного штабу з питань військовополонених. Його мобільний практично не замовкає і в машині на шляху до Одеси. Судячи з уривків розмов, дзвонять із багатьох країн світу. Він категорично відмовляється говорити, з ким спілкується. Але про результат усі ми дізнаємося за кілька тижнів, коли надходитимуть новини про звільнення українських військовополонених.

Рустем Умєров уже кілька місяців допомагає повертати наших хлопців та дівчат із російського полону. Але це історія про сьогодення.

А є й історія про майбутнє. Нещодавно парламент призначив Рустема Умєрова головою Фонду держмайна. Пропозиція надійшла від президента. Перш ніж потрапити до парламенту від партії «Голос», він заснував інвесткомпанію Astem.

Серед основних цілей Рустема Умєрова у Фонді держмайна залучити до воюючої України іноземних інвесторів, щоб уже в Україні, яка перемогла, вони стали драйверами економіки. Для яких підприємств він шукає інвесторів? Наприклад, для того ж Одеського припортового заводу, куди того жовтневого ранку на інспекцію їхав Рустем Умєров.

Як він вирішує економічні та політичні завдання президента – у його першому інтервʼю для онлайн-ЗМІ на посаді керівника Фонду держмайна.

Про приватизацію та Суверенний фонд

Чому вирішили піти у Фонд держмайна?

До приходу в парламент я працював у інвестиційному бізнесі. Після університету займався товарно-сировинними ринками, а потім перейшов у технології.

Останні два роки працював із колегами з економічного блоку ВРУ, Кабміну, ВП над створенням національних інвестиційних інститутів, які виступатимуть платформами для економічного відродження.

З огляду на це, керівництво країни запропонувало очолити Фонд держмайна.

Тобто пропозиція очолити Фонд держмайна надійшла безпосередньо від Володимира Зеленського?

Пропозиція надійшла від президента під час одного зі звітів щодо військовополонених та озброєння.

Оскільки я залучався до розробки створення інвестиційних фондів і нашій країні потрібні драйвери економіки – це можна реалізувати у Фонді держмайна.

Оновлений Фонд держмайна має створити компанії – національні чемпіони, які можуть стати каталізаторами інвестиційних програм.

Хто працюватиме у вашій команді у Фонді держмайна?

Наразі великих змін у Фонді не буде.

Але якщо мої цілі та завдання будуть не під силу нинішній команді Фонду держмайна, то ми знайдемо інших колег.

Зараз хочу подивитися, чи вдасться нам разом досягти результатів, провести внутрішню та зовнішню комунікацію з питань трансформації та підвищення ефективності Фонду, досягнувши короткострокових результатів до кінця року.

Але ви вже запросили до Фонду на посаду першого заступника Дмитра Клименкова, який раніше працював у авіакомпанії МАУ Ігоря Коломойського. Чи це не означає посилення впливу цього підприємця на державні активи?

Ні. Я працював із Дмитром років 12–15 тому, коли він керував представництвом компанії Ericsson в Україні.

Він добрий інженер, добрий управлінець, який працював у корпоративному сегменті, тому знає, що таке корпоративне управління.

Я іноді жартую з ним, що він, нібито, людина Ігоря Валерійовича, але він не сильно розуміє цих жартів і, мені здається, трохи сердиться.

Хочу чітко заявити всім: у моїй команді немає чиїхось людей. Люди, які працюють зі мною в команді, діють виключно на користь України, З тими, хто має інші приховані мотиви, розмова коротка: з речами на вихід. І хай ними займаються правоохоронці.

На вас чинили тиск взяти когось на роботу до Фонду?

Ні. Ніхто. На мене неможливо чинити тиск. Крім того, практика телефонного права, насправді, вже йде в небуття. Але ще такі випадки трапляються. Є люди, які залишилися «замороженими», з культурою поведінки 1990-х років. За місяць роботи подібний факт був лише один раз.

Розкажіть про перші кроки на посаді керівника Фонду держмайна. Чим займатиметеся?

Я планую трансформувати Фонд держмайна. Це можна зробити двома шляхами. Можна піти шляхом створення різноманітних профільних агентств – з приватизації, з ліквідації активів, з нерухомості, із земельного банку, з прямих інвестицій.

Або можна перетворити Фонд на максимально незалежний державний інститут – певного інституційного інвестора. У такому разі Фонду держмайна буде легше ухвалювати рішення.

Ми повинні перетворити Фонд на інвестиційну платформу, яка може працювати з національними та міжнародними інвесторами.

Основна мета на короткостроковий період – знайти ефективного власника шляхом реалізації активів малої та великої приватизації.

У найближчі три місяці 70% моєї роботи полягатиме в тому, щоб займатися приватизацією.

Багато активів можуть бути цікаві українському малому та середньому бізнесу, а також міжнародним інституційним інвесторам. Замість того, щоб будувати активи з нуля, вони зможуть купити їх у держави і продовжувати розвивати свій бізнес на цій базі.

Де тут місце ідеї створення Суверенного фонду?

Створення Суверенного фонду – одне з головних завдань у Фонді держмайна. Він працюватиме з активами, які ми не приватизуємо. Ці активи ми маємо зробити національними чемпіонами. Ми їх модернізуватимемо і підвищуватимемо їхню капіталізацію.

Як буде створено Суверенний фонд?

Зараз ми вивчаємо правову та економічну моделі його створення.

Які активи буде передано до Суверенного фонду?

Це треба буде обговорювати з Кабміном, парламентом.

Ми повинні будемо виписати критерії, за якими визначатимемо підприємства для передачі до Суверенного фонду.

Я вважаю, що туди мають потрапити підприємства зі стратегічно важливих для держави галузей. Наприклад, енергетичної та критичної транспортної інфраструктури, підприємства з унікальною ринковою позицією. Також підприємства, які мають ліцензії на видобуток природних копалин та їхню переробку.

Думаєте, що уряд та міністерства віддадуть вам контроль над подібними держпідприємствами?

Я вважаю, що ми не маємо мислити військовими категоріями. У нас має бути лише одна війна – війна з РФ. У всьому іншому ми повинні знаходити шляхи співпраці. Я вважаю, що в ОП, уряді та парламенті достатньо інтелектуалів, які чують один одного.

Ми хочемо зменшити кількість органів управління державним майном. Нині ним керує понад сто різних органів управління.

Хто керуватиме Фондом? Як його обиратимуть? Як уникнути того, що туди поставлять корумпованого керівника?

Гарантією будуть звітність перед інвесторами та чіткі критерії ефективності. У держпідприємств повно збитків. В інвестиційному фонді збитків не повинно бути.

Гарантією будуть високі корпоративні стандарти управління та наявність безлічі як національних, так і іноземних інвесторів та партнерів, у тому числі світових великих інвестфондів.

Найголовніше – це знайти рішення, щоб залучити до України за короткий термін сотні мільярдів інвестицій. За 30 років у країну зайшли лише $50 млрд. Отже, усі старі кошти не підходять. Потрібні нові рішення, зрозумілі найбільшим інвестфондам світу.

Наскільки має збільшитися капіталізація компаній Суверенного фонду?

Мета Суверенного фонду – збільшити капіталізацію країни. Сьогодні у нас ВВП приблизно $100 млрд. За 10 наступних років у відновлення України треба інвестувати понад $700 млрд. Відповідно, за 10 років ми маємо розігнати ВВП країни в кілька разів.

Після війни ми будемо змушені інвестувати в інфраструктуру, технології, гірничо-металургійний, хімічний та інші промислові та виробничі сектори.

Ми маємо чудові можливості стати процвітаючою економікою, розташованою на шляху з Азії до Європи.

Які великі підприємства ви плануєте виставити на приватизацію найближчим часом?

Поки що ми хочемо попередньо проаналізувати ситуацію на підприємствах. Після того плануємо обговорити з урядом, які з них ми зараз можемо виставити на продаж.

Ми розглядаємо кілька варіантів: виставити на приватизацію, безпосередньо продати стратегічному інвестору. Я розглядатиму всі варіанти, враховуючи законодавчі та технічні можливості.

Про які підприємства ви кажете?

Наприклад, Одеський припортовий завод, Обʼєднана гірничо-хімічна компанія, Запорізький титано-магнієвий комбінат. Мені важливо, щоб вони поновили роботу.

Тобто, незважаючи на війну, ви пропонуєте відновити Велику приватизацію?

Звісно.

Чи плануєте переглянути підсумки приватизації в попередні роки?

Ні. Треба рухатися далі, не озираючись у минуле.

Нещодавно Фонд держмайна отримав в управління приблизно 800 держпідприємств. Що з ними робитимете?

Ми проведемо аналіз стану цих підприємств. За попереднім списком, який у нас є, у нас є розуміння, що більшість обʼєктів – це давно неліквідні активи. Через повномасштабну війну їхня вартість зменшилася в рази, а то й у десятки разів. Ми проведемо аудит всього. Частину відправимо на ліквідацію чи банкрутство. Те, що залишилося, виставимо на приватизацію.

Уряд передал також Фонду держмайна підприємства, розташовані на тимчасово окупованих територіях. З якою метою це було зроблено?

Однією з функцій Фонду держмайна буде проведення оцінки збитків України від окупації, у тому числі втрати цих підприємств. Після проведення оцінки ми подаватимемо позови до міжнародних судів з вимогою компенсувати збитки.

В уряді обговорюється ідея передачі Фонду держмайна заарештованих активів, які належать росіянам. Що робитимете з цими активами?

Після аналізу їхнього фінансового стану виставлятимемо на приватизацію. Вторговані кошти передамо уряду, який спрямує їх на оборону країни.

У тому числі планується передати заарештовані банківські активи?

Незабаром ми обговоримо це питання з Мінфіном.

Під час недавнього відрядження ви зустрічалися з керівництвом турецької компанії Baykar Makina, яка виробляє відомі безпілотники Bayraktar. Чи ця фірма також хоче взяти участь у приватизації?

Baykar Makina не цурається своєї ідеї побудувати тут завод. Компанія підготувала технічне завдання. Наразі працює з архітекторами над робочим проєктом, а також щодо отримання дозволу на будівництво.

Крім приватизації Фонд держмайна займається орендою держактивів. Чи плануються якісь зміни в цій сфері?

Ми дивимося на розширення клієнтської бази потенційних орендарів. У багатьох регіонах, де йдуть бойові дії, ми втратили орендарів.

Наразі проводимо інвентаризацію всіх орендних площ. Ми обговорюємо можливість спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства створити земельний банк. Також працюватимемо над створенням агентства нерухомості – Real Estate Investment Trust.

Ми також продовжимо реформувати ринок оцінки. Через війну в українських оцінювачів зʼявився досвід оцінки зруйнованого майна. Ми зможемо актуалізувати міжнародні рекомендації з метою оцінки таких активів.

Про звільнення військовополонених

Ви брали участь у недавньому обміні полоненими, коли вдалося звільнити приблизно 200 осіб із РФ. Після переходу до Фонду держмайна продовжите займатись питанням обміну полоненими?

Фонд держмайна – це пріоритет, проте продовжую залишатися учасником переговорної групи та учасником Координаційного штабу з питань військовополонених. Це мій внесок у перемогу нашої країни.

Чому ви вирішили зайнятися обміном полонених?

Я народився в депортації в Узбекистані, пережив переселення назад додому, на історичну батьківщину в Крим. Я знаю, що таке реінтеграція, і розумію, що таке тимчасова окупація. Тому для мене не пустий звук, що таке права людини. Останні вісім років я був залучений до обміну політвʼязнів і військовополонених. Мене дуже непокоїть це питання. Чому? Я на собі відчув весь негатив, що виходить від кремлівського режиму.

За яке конкретне завдання відповідаєте в обміні полонених?

Моя частина – дискретні неформальні канали комунікації.

Скільки наших полонених залишається в руках Москви?

Я не можу сказати точну кількість, але обмін військовополонених обговорюється щодня, робиться величезна попередня робота для того, щоб бути готовими у разі можливості обміняти військовополонених. Виривати у росіян наших людей дуже важко.

Коли наступний обмін?

Не можу сказати.

Хто зі світових лідерів допомагав попередньому обміну полонених?

Наша стратегія полягає в тому, щоб залучити до обміну полонених країни, які ще мають якісь політичні, дипломатичні чи економічні відносини з тією стороною. Наприклад, щодо обміну військовополонених-українців ми вели переговори через Туреччину. Щодо військовополонених-іноземців – через Саудівську Аравію. З питань продовольчої безпеки ведемо переговори з ООН, Туреччиною та ОАЕ.

Війна проти України – це глобальна проблема. Це тригерить економічну кризу в світі, оскільки ланцюжки постачань зруйновані. Війна РФ проти України викликає кризу не лише у сфері продовольства, а й у нафтогазовій, хімічній та металургійній галузях. Ми є досить великим гравцем на світовому ринку цієї продукції. До вирішення цієї кризи хочуть бути причетними багато країн світу.

Як у переговорах зʼявилася Саудівська Аравія?

Ще на початку війни спадкоємний принц Саудівської Аравії обговорював можливість стати платформою для переговорів. З цього питання ми зустрічалися з міністром закордонних справ Саудівської Аравії у Давосі та домовилися про принципові позиції. На той час і зараз пріоритетом були військовополонені. Саудівська Аравія допомагала вести закриті переговори щодо військовополонених-іноземців.

Чому вирішили обміняти іноземців, а не більшу кількість українців?

Ми не розмежовуємо військовополонених за паспортом. Вони ж воюють за нас. Коли вони приземлилися в Саудівській Аравії, я зустрічав їх від імені Президента України. Наша боротьба за їхнє звільнення настільки їх зачепила, що вони попросилися назад захищати Україну.

Чому командирам «Азова» не можна повернутися до України?

Я не хочу заглиблюватися в деталі наразі, тому що ми продовжуємо роботу з повернення всіх наших із полону.

Хто вимагав обміну Віктора Медведчука?

Я зі свого боку не хочу втручатися в деталі цього процесу. Хлопці повернулися. Ми продовжуємо повертати тих, хто залишився. Нам важливо фокусуватися на тому, що люди та території повертаються.

Чи правда, що в обміні брав участь Папа Римський?

Усі активно брали участь, проте 80% усієї роботи робить українська сторона. Іноземні партнери виступають «останньою милею» у цьому складному та важливому переговорному процесі. У цих комунікаціях ми не віддаємо жодної пʼяді наших інтересів. Це складно. Але ми на боці правди.

Як ведеться підготовча робота з партнерами?

Керівники не всіх країн світу можуть зателефонувати до РФ. Наприклад, це може бути Туреччина чи країни ОПЕК. Наприклад, Саудівська Аравія. У РФ не можуть не реагувати на запит Саудівської Аравії. Це – дипломатія глобального рівня.

Росія не хотіла відпускати військовополонених-іноземців. Їх мали повісити.

Транзит аміаку та зерновий коридор

Чи правда, що ООН тисне на Україну, щоб ми відновили транзит аміаку?

Ніхто й ніколи не буде тиснути на Україну. Це я кажу як людина, яка залучена до переговорів. Або на рівних, або ніяк.

Але переговори про відновлення транзиту аміаку ведуться чи ні?

Наразі ООН зі свого боку обговорює цю можливість як частину забезпечення всесвітньої продовольчої безпеки. Постачання аміаку на зовнішні ринки дуже потрібне для того, щоб, за версією ООН, знизити ціни на природний газ у Західній Європі.

Друге – аміак, а точніше мінеральні добрива, які з нього виробляються, потрібні для агропродукції в Південно-Східній Азії. Через те, що аміаку менше, дорожчають мінеральні добрива, і як наслідок, це продовольча безпека до трьох мільярдів людей. Відновлення постачання аміаку може призвести до здешевлення добрив і, як наслідок, збити ціни на агропродукцію.

Третє – аміаку та добрив для сільського господарства потребує Бразилія, яка також є глобальним гравцем.

Чи ведуться переговори щодо подальшого розблокування інших морських портів та розширення асортименту вантажів, які можна звідти експортувати?

Ці питання обговорюються з партнерами. Ми працюємо. Наразі я не можу обговорювати деталі. Ми робитимемо все, що важливо для України. Це наше суверенне право. Нам потрібне додаткове фінансування на оборону, щоб купувати зброю. Ці гроші зʼявляться, якщо український бізнес експортуватиме свої товари та сплачуватиме податки.

Чи дію «зернового коридору» буде продовжено? Адже його роботу обговорювали на один квартал?

Його дія має автоматично пролонгуватися, якщо сторони не заявлять про інше.

Ви як учасники переговорного процесу знаєте, чи Україна веде переговори зі своїми західними партнерами про майбутнє Росії у разі її розпаду?

Ми не ведемо жодних переговорів із Росією. Україна висловила свою позицію, що з цим президентом РФ переговори не проводитимемо.

Після того, як виграємо війну, ми будемо одними з тих, хто визначатиме долю Росії спільно з партнерами. Україна має мати чільну роль у цьому процесі.

Коли ви востаннє були в Криму?

У 2014 році. Планую повернутися, після того як звільнимо всі окуповані території.

При президенті створено Консультативну раду з питань взаємодії України з арабськими та мусульманськими державами. Ви в ній працюєте. Чим вона займається?

Останнім часом ми посилили співпрацю з країнами Організації ісламського співробітництва (ОІС), яка обʼєднує 56 країн світу та 2 млрд жителів. Наша мета – стати країною-спостерігачем ОІС.

Ми також працюємо з країнами Затоки, щоб залучити гуманітарну допомогу.

Плюс ця рада – ще один канал комунікації із суверенними фондами та банками розвитку, які можуть виступити інвесторами державних активів.

Ми також показуємо, що українські мусульмани борються за незалежність та суверенітет України. Цей емоційний фактор є важливим для країн ОІС, в яких превалює російський наратив.