За місяць, з 19 вересня до 19 жовтня, в Україні пройшло 20 успішних аукціонів, на яких держава продала непрацюючі об’єкти малої приватизації на 1,08 млрд грн. Чим пояснюється бажання українського бізнесу інвестувати під час кризи
У книзі Start-up Nation про ізраїльське економічне диво є епізод, який розповідає про завод Iscar під час Другої ліванської війни 2006 року. За два місяці до війни Уоррен Баффет придбав завод, який знаходився за 13 км від ліванського кордону – у місцевості, яка постійно піддавалась ракетним бомбардуванням «Хезболли».
Коли в Баффета запитали, чи це не є катастрофічний ризик – купувати такий завод, він відповів, що навіть якщо в приміщення Iscar влучить ракета, він побудує нові цехи. Ракета врешті влучила, хоча і не в сам завод, а в техно-парк, в якому розташовувався Iscar. Під час Липневої війни «Хезболла» випустила по північних провінціях Ізраїлю 4228 ракет, але Iscar продовжував відпускати продукцію та виконувати контракти.
Через 16 років після тих подій, 10 жовтня 2022 року, Росія випустила по містах України 84 ракети. Під час однієї з найбільших за всю війну атак на Україну в державній торговій системі Prozorro.Продажі йшли приватизаційні аукціони. За пакет акцій давно непрацюючого заводу «Еротрон» у Львові змагались чотири учасники. Безперечно, необхідність під’єднуватись до аукціону з бомбосховища могла негативно вплинути на конкуренцію на торгах, але факт того, що вони відбулися, вражає і надихає. Прямо зараз ми є учасниками і творцями української start-up nation.
Скільки Україна заробляє на приватизації під час війни
Попри постійні ракетні атаки та десятки дронів-камікадзе, українські інвестори продовжують вкладати кошти в державне майно. За місяць держава заробила 1,086 млрд грн на приватизації за новими правилами. Для порівняння: за 12 місяців 2021 надходження від приватизації становили 5,1 млрд грн. Тоді це був рекорд десятиріччя.
Імовірність перевершити рекорд невисока. У 2022-му ситуація зовсім інакша: повномасштабна війна відлякує системних інвесторів, діє політичний консенсус не виставляти на торги об’єкти великої приватизації (з балансовою вартістю понад 250 млн грн).
Серед 20 успішних аукціонів, які пройшли з 19 вересня до 19 жовтня, можна знайти вісім спиртових активів, галантерейний інститут, радянський завод композиційних матеріалів, кілька будівель та навіть будівлю-каналізаційний насос. Все це – активи малої приватизації, які переважно не є працюючим бізнесом, але майданчиком для розширення чи запуску нового виробництва.
Цікаво, що на акції цілком функціонуючого ювелірного заводу «Кристал» у Вінниці покупців не знайшлося. На нього чекає повторний аукціон.
Водночас середня конкуренція на успішних аукціонах склала 3,55 учасники (проти п’яти учасників в 2021). Найбільше – дев’ять потенційних покупців – змагалися за 50% акцій машинобудівного виробничого об’єднання «Оріон» в Одесі.
Середнє зростання ціни – 400%. З одного боку, таке шалене зростання пов’язане зі скромною стартовою ціною – активи виставляються за балансовою вартістю. З іншого, це правило не змінилося з 2021 року, і тоді ставка переможця була, в середньому, на 150% вищою від стартової ціни.
Чому війна не завада приватизації
Зацікавленість українського бізнесу в державному майні можна пояснити економічним патріотизмом, необхідністю в релокації, а також – спрощенням правил приватизації, які Верховна Рада ухвалила в серпні 2022 року. Одне з найважливіших нововведень – збереження дозволів та ліцензії для нових власників єдиних майнових комплексів (ЄМК). Це, зокрема, важливо для ЄМК спиртових заводів. Раніше на оформлення дозволів та ліцензій новий власник міг витратити від трьох до шести місяців.
Крім того, значно скоротився загальний строк продажу, зокрема, і строк експозиції об’єкта – тепер весь процес займає не 6, а 2,5–3 місяці. Всі документи можна підписувати онлайн.
Рада також дозволила приватизацію цілісних майнових комплексів, обтяжених багаторічними арештами на майно, хоча і з зобов’язанням для нового власника розрахуватись із кредиторами. До кінця року Рада ухвалить і закон, який дозволить продавати державне і комунальне майно, яке перебуває в податковій заставі, якщо покупець оплатить борг перед податковою. Таких державних підприємств в управлінні Фонду держмайна перебувало 40, і очікувані надходження від їх продажу становлять 350 млн грн, не враховуючи податковий борг.
На початку жовтня в управління ФДМУ передали понад 800 обʼєктів загальною вартістю близько 45 млрд грн. Не всі з них підуть на приватизацію, однак потенціал для залучення інвестицій є.
Для країни це важливо не тільки тому, що в галантерейних інститутів та спиртових заводів з’являється більш ефективний приватний власник, який створює на цих потужностях новий бізнес, але й тому, що приватизація наповнює державний бюджет.
Дефіцит держбюджету на 2023 заплановано на рівні $38 млрд. Однак всі кошти, які Україна залучає від міжнародних партнерів, використовуються на соціальні та інфраструктурні потреби. На потреби оборони Україна використовує тільки те, що заробляє сама.
Приватизація на рівні з внутрішніми запозиченнями та вкрай небажаним друком грошей є одним з інструментів покриття дефіциту державного бюджету і буде активно використовуватись у 2023 році.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
