Минуло пів року, як уряд запустив програму «Зроблено в Україні». Сьогодні на полицях супермаркетів стоять уже 26 млн промаркованих товарів українських виробників. При купівлі їх до 40% коштів повертаються назад в економіку у вигляді податків та зарплат. Але у підтримці українського бізнесу влада на цьому не зупинилася, підкреслює міністерка економіки Юлія Свириденко: цьогоріч запущено низку програм, яких раніше не було в арсеналі уряду, та детально розповідає про три напрямки програм.
Даруємо 40% знижки на річну підписку Forbes Digital. Пропозиція діє за промокодом SEPT40 до 18 вересня включно. Оформлюйте за посиланням.
Від цукерок, молочної та м’ясної продукції до виробничих ліній та важкої техніки – за пів року маркування «Зроблено в Україні» з’явилося на продукції понад сотні українських виробників. Уже 26 млн промаркованих товарів, і щодня цей перелік зростає.
Тепер походи до супермаркету, принаймні для мене, нагадують гру: знайди товари із синьо-жовтим логотипом, щоб підтримати українське своїм споживчим вибором. Бо цей вибір не просто про підтримку конкретного виробника, а про підтримку нашої економічної стійкості. Коли купуєш українське, до 40% коштів повертаються назад в економіку у вигляді податків та зарплат, й згодом ці кошти будуть спрямовані на підтримку Сил безпеки та оборони. Адже наші Збройні сили ми можемо фінансувати виключно з власного ресурсу – завдяки податкам і зборам, які платить бізнес.
Та популяризація українського – лише вишенька на торті. Політика, яку майже пів року тому оголосив президент Володимир Зеленський, це десятки програм підтримки бізнесу: від доступних кредитів до стимулювання попиту на вітчизняне машинобудування.
Всі ці програми умовно можна розподілити на три напрямки: розвиток українського виробництва, залучення інвестицій у реальний сектор, збільшення несировинного експорту.
Розвиток українського виробництва
50 млрд грн кредитів, 350 млн грн грантів на переробку і перші 100 млн грн компенсацій за вітчизняну сільгосптехніку
Цьогоріч уряд відновив для бізнесу програму компенсацій 25% вартості за купівлю української сільгосптехніки. За цей час 300 сільгосппідприємств зупинили свій вибір саме на українському обладнані та подали заявки на компенсацію на майже 100 млн грн. У спеціальному реєстрі сільгосптехніки українського виробництва вже понад 9000 найменувань техніки, яку виробляють в Україні. Додатково розроблено каталог української техніки та напрацьовується нормативна база для розширення локалізації на ширше коло товарів.
Вся ця техніка – від самохідних обприскувачів до плугів і сівалок – має понад 60% локалізації. Тобто такий відсоток елементів техніки виготовлено саме в Україні, на українських заводах. Загалом у 2024 році її мінімальний поріг у публічних закупівлях складає 20%. Наприклад, якщо міська влада хоче придбати нові тролейбуси, щонайменше 20% цих машин має бути виготовлено в Україні.
Сприяє розвитку українських виробників і програма «Шкільний автобус». Торік завдяки їй українські школярі отримали понад 500 нових автобусів. У поточному році цілимось на не меншу цифру: тендерні процедури на закупівлі нових автобусів у розпалі.
Та, напевно, найбільш популярна програма у нашому портфелі – «Доступні кредити 5-7-9». З початку дії програми видали вже майже 93 000 кредитів на майже 320 млрд грн. Наразі програму розширили на кредитування купівлі енергетичного обладнання. Нині – це проблема номер один для підприємців.
Інструменти для бізнесу та громадян для відновлення енергетики мають запустити й самі банки. З початку дії програм відновлення енергетичних спроможностей вони схвалили заявки на суму 3,6 млрд грн, свідчить опитування 20 банків, яке провів Нацбанк наприкінці липня. Лише минулого тижня 20 українських банків отримали заявки на отримання кредитів на енергетичні проєкти на 1,8 млрд грн.
Цьогоріч програму «5-7-9» також переорієнтували на інвестиційні цілі, завдяки чому частка інвестиційного портфеля подвоїлася і тепер складає 18%.
Друга за популярністю програма серед підприємців – гранти для переробних підприємств, показало дослідження стану бізнесу в Україні. Це можливість отримати до 8 млн грн державної підтримки.
З часу запуску програми в липні 2022 року понад 700 підприємців отримали 3,5 млрд грн. У травні цю програму було розширено на виробництво дронів. Ще запустили окрему програму для жінок, які розвивають бізнес із переробки.
Стимулює українське виробництво ще одна програма, яка, на перший погляд, може не викликати такої асоціації, – «єОселя». Це програма, за якою укладені майже всі іпотечні угоди в країні, згідно зі звітом НБУ.
У багатьох забудовників на сьогодні «єОселя» займає до 50% від продажів, а у деяких і до 80%. Програма оживила будівельний ринок і дала стимул виробництву будівельних матеріалів. І що, напевно, найважливіше – програма стає все популярнішою серед українців. Іпотеку цьогоріч беруть у чотири рази активніше ніж в аналогічний період торік, згідно з даними компанії «Укрфінжитло».
І, звісно, продовжуємо розвивати наші мікрогранти для малого бізнесу. Завдяки «Власній справі» та грантам для ветеранів, ветеранок, їхніх дружин та чоловіків понад 6000 українців лише від початку цього року змогли відкрити свою справу чи отримали фінансовий стимул для розвитку. А це означає також – понад 10 000 нових робочих місць.
Завдяки підтримці міжнародних партнерів вже відкрито 17 офісів для малого і мікробізнесу «Зроблено в Україні» у 14 регіонах України. Їхня робота у цифрах: понад 4000 консультацій і як результат – плюс 150 заявок на гранти і майже сотня – слухачів безплатних курсів з основ підприємницької діяльності.
Інвестиції в реальний сектор
На виході перша інвестиційна угода, яка претендує на держпідтримку
Цьогоріч запустили низку програм, яких раніше не було в арсеналі уряду.
По-перше, стимулювання індустріальних парків. Уже зараз ініціатор створення або керуюча компанія індустріального парку зможе податися до Укрексімбанку, Ощадбанку чи Укргазбанку і претендувати на компенсацію від держави 50% вартості будівництва інженерно-транспортної інфраструктури (до 150 млн грн) і покриття 50% вартості приєднання до електромереж.
По-друге, програма підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Інвестор, який готовий вкласти в Україні від €12 млн, може претендувати на стимули від держави. Зокрема, на компенсацію до 30% інвестиції через кілька форм державної підтримки.
Хоч ми часто чуємо, що інвестори не готові вкладати в Україну, ця програма показує, що така думка помилкова. Наразі на різних етапах розгляду 10 таких проєктів, зокрема в агропереробці, виробництві будматеріалів, туризмі та інших секторах.
Для захисту інвестицій доступне страхування від воєнних ризиків від міжнародних інституцій MIGA та DFC, а незабаром очікуємо і від українського Експортно-кредитного агентства.
Підтримка несировинного експорту
Більше суден через морський коридор та двократне зростання підтримки експортерів від ЕКА
Головний вклад у розвиток експорту – це, беззаперечно, відновлення навігації у Чорному морі. І якщо у перші місяці роботи морського коридору по ньому експортували переважно сировину, то нині цим шляхом Україна продає і продукти переробки, зокрема метал. З серпня 2023 року коридором вже пройшли 2059 суден, які експортували понад 60 млн т вантажів до 46 країн світу.
Загалом бачимо в останні місяці зростання фізичних обсягів експорту металургії. Експорт плоского прокату в червні цього року збільшився на 7%, до $79 млн, у порівнянні з попереднім місяцем. І також є збільшення частки переробки в експорті. За це півріччя, до прикладу, експортували соняшникової олії на 6,54 млн т (+22,8%), соняшникового шроту – 5,15 млн т (+29,1%) та соєвого шроту – 0,662 млн т (+12,5%).
Виходити на світові ринки українським виробникам допомагають фінансові інструменти від Експортно-кредитного агентства. ЕКА страхує експорт несировинних товарів до 85% вартості зовнішньоекономічного договору на суму до 150 млн грн.
Від початку року ЕКА підтримало експорт на 4,6 млрд грн. Це у 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період торік. Одна гривня відповідальності ЕКА конвертувалась у 15 грн підтриманого експорту.
З моменту старту програма «Зроблено в Україні» набула свого особливого значення: підтримувати українського виробника як держава, обирати українське як закупники, формувати свій кошик із продуктів, виготовлених вдома, як споживачі.
Гра в супермакеті з пошуком товарів, промаркованих «Зроблено в Україні», буде успішною лише тоді, коли ми перестанемо докладати зусилля, щоб знайти на полицях українське. Коли воно стане товаром першого вибору, бо є асортимент і доступ. Від перемоги кожного окремого споживача в цій умовній грі виграють усі. В першу чергу економіка України.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
