Очільник Мінфіну Сергій Марченко про емоції міністра, що відповідає за бюджет країни, якій не вистачає власних ресурсів навіть на армію. Новий випуск «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Міністр фінансів Сергій Марченко – гість щотижневого ютуб-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним».
Він розповів, як Україна живе у «спрощеній» фінансовій реальності, коли половина грошей з бюджету йде на армію, на яких принципах базуватиметься Національна стратегія доходів та чому партнери не «втомляться» від України.
Спрощена фінансова реальність держбюджету
Бюджет на військову кампанію не покривається податками. Це податки плюс внутрішні запозичення. Допомога від наших партнерів – основне джерело, яке дає змогу нам балансувати.
Решту ресурсів ми спрямовуємо на пенсіонерів, зарплати вчителям, медикам. Вся невійськова система державної влади і державного управління фактично фінансується коштом наших партнерів.
Минулого року були питання до ритмічності і невчасності надходження цих коштів, і ми вимушені були звертатися до НБУ.
Інфляція та курс під контролем
Я вважаю, що інфляцію вдалося приборкати. Це дає змогу і бізнесу, і громадянам планувати своє майбутнє, впевнено дивитися в майбутнє.
Також залишається курсова стабільність, і я не бачу жодних підстав вважати, що щось може змінитися, якщо всі зобовʼязання від наших партнерів будуть виконані.
Річний показник інфляції в бюджеті – 28%. Закладалися і вищі курсові показники, які впливають на податки, які ми збираємо з імпорту. Натомість, ми спостерігаємо більш швидке відновлення імпорту товарів, яке компенсує міцний курс.
Податкова перевиконала плани за чотири місяці. Митниця недовиконала на 700 мільйонів, але це незначна сума. Тобто фактично плани виконуються, я бачу певну стабільну перспективу.
Про блокування податкових накладних
Мені важко з позиції міністра [займатись окремими кейсами із блокуванням накладних] у ручному режимі. Має працювати система.
Станом на 1 травня ми відшкодували майже 52 млрд грн, тобто з точки зору цифр це досить пристойний показник, навіть порівняно з довоєнними часами. Тобто зараз відшкодовуємо в середньому 12–13 млрд грн щомісяця, це десь ті показники, які мають бути.
Звичайно, є питання накопичувальної дії, коли вирішення проблеми з відшкодуванням просідало. Це потребує системного вирішення. Я б хотів, щоби в першу чергу ми застосовували право і закон, і ті механізми, які передбачають право платників податків відстоювати свої рішення. Якщо платники податків бачать, що на рівні податкових органів немає розуміння і прагнення до конструктиву, це, звичайно, суд.
Про податкову реформу
Ключові принципи мають бути дотримані. Перше – захист права власності і захист бізнесу, інвестицій. Будь-які дії правоохоронних органів, податкових або інших фіскальних органів мають бути орієнтовані на те, щоб бізнес був захищений, це ключове.
Друге – однакові правила гри для всіх, коли немає преференцій, пільг, іншого роду викривлень конкурентного середовища.
Третє – максимально спрощена система адміністрування і, можливо, вилучення людського фактора в системі.
Далі – гармонізація з режимами, які діють в Європейському Союзі. Але при цьому треба розуміти, наскільки цей шлях для нас буде зараз вигідний, чи можна деякі речі зробити пізніше. І як в процесі адаптації зберегти нашу економіку і, більше того, створити стимули для розвитку нових галузей.
Це не про спрощення, я категорично проти будь-яких спрощених уявлень про податкові системи, про макроекономіку, як податки впливають на економічну діяльність. У нас не є проблема ставок, є проблема людського фактора, адміністрування, громіздкості рішень.
Можливо, необхідно подумати про якісь стимули, що можуть бути застосовані для всіх бізнесів, для бізнесів, які застосовують високоінтелектуальну працю, який завозить високоінтелектуальне виробництво в Україну.
Про повернення доплат військовим
Я стримана людина, але той момент я відреагував досить емоційно. На наших перших зустрічах у Вашингтоні це було питання номер один. Звучало воно досить просто: «У вас там все в порядку? Як таке взагалі стало можливим?». Тому що за два тижні до цього ми підписали меморандум із МВФ, де чітко зафіксували певні зобов’язання.
Як ВР «випадково» повернула доплати військовим
(Натисність «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
10 квітня Верховна Рада повернула доплати військовим у 30 000 грн, від чого відмовилися на початку року заради економії. Норма зʼявилася в законопроєкті №8312, що стосувався питань майна ЗСУ, в останній момент з ініціативи нардепа Дмитра Разумкова.
Співрозмовники у президентській фракції «Слуга народу», фінансовому та бюджетному комітетах Ради та Офісі президента зазначали, що за цю норму проголосували «випадково».
У цей момент українська урядова делегація на чолі з премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та очільниками Мінфіну та НБУ Сергієм Марченком та Андрієм Пишним перебувала у Вашингтоні на Весняних зустрічах з МВФ та Світовим банком.
Детальніше про ситуацію – у матеріалі Forbes.
Це не про підтримку армії. Систему мотивації й виплати військовим має визначати військове керівництво. Коли йде популізм у масштабах, які важко осягнути, я не підбиратиму слів, мовляв, давайте ми таки подумаємо, порахуємо. Неможливо це порахувати й неможливо профінансувати.
Єдиний вихід – внести зміни до бюджету, що коштуватиме 170 млрд грн додаткових витрат. І аби їх профінансувати, доведеться збільшити податки, зокрема ПДВ – на 4%, військовий збір – утричі.
Національна стратегія доходів
Національна стратегія доходів – це про вирішення досить простих питань. Якщо є пільга, яку отримав бізнес, то зараз ця стратегія доходів має просто зробити ревізію такого роду пільг і звільнень від сплати податків.
Треба встановити сектори або бізнеси. які чомусь отримали пільги, та визначатися, чи потрібно їх переглянути, скасувати чи продовжити, у разі, якщо вони, умовно кажучи, дозволили суттєво збільшити робочі місця, сплату податків тощо.
Далі має бути забезпечено принцип цілісності податкової бази і можливості поступового її розширення. Не йдеться про збільшення ставок податків, йдеться про розширення бази оподаткування.
На період воєнного стану ми не маємо змоги розвалювати нашу податкову систему, це ключовий принцип. Тобто будь-які рішення, які суттєво підривають можливість сплати податків, мають бути виключені.
Далі. Максимальне наближення податкових і митних стандартів до стандартів ЄС і до міжнародних угод, які уклала Україна. Знову ж таки, з урахуванням наших економічних і національних інтересів. Багато рішень можуть бути імплементовані пізніше, якщо вони на даному етапі шкодять платникам податків.
Інша сторона – удосконалення адміністрування податків. Йдеться про забезпечення доброчесності податкового, митного адміністрування й удосконалення відповідних процедур податкової і митної служб. Також це уникнення й недопущення проведення будь-яких амністій, пільг, які є економічно необґрунтованими.
По суті Національна стратегія доходів – це досить технічний момент, він є базовою передумовою для країн, які перебувають у складних ситуаціях. Це не унікальна пропозиція для України.
Наші доходи, на жаль, не покривають навіть половину наших видатків, тому МВФ і будь-які притомні аналітики вважають за можливе як мінімум зберегти існуючу ситуацію, щоби не виявилось у нас проблем. Я навіть не уявляю собі ситуацію, при якій у нас було б, наприклад, удвічі менше податків, ніж є зараз.
Чи «втомляться» партнери від України
Про цей ризик мені казали починаючи з весняних зборів (МВФ) у квітні минулого року. На початку літа потім казали, що «втомляться» від України у вересні, потім казали, що всі про нас забудуть, тому що криза в Європі енергетична та інфляційна.
Зараз наші партнери, коаліція країн, сказали: «Ви маєте стільки часу, скільки вам потрібно, робіть все, що потрібно для захисту своєї країни, для того щоб перемогти в цій війні. Ми весь цей час будемо поряд із вами». Це дослівно.
Це означає, що громадяни цих країн максимально налаштовані, щоби Україна була тим позитивним кейсом, який дозволить всьому світу продемонструвати, що будь-яка загарбницька війна є неможливою, тому що вона несе наслідки.
Тому я досить оптимістичний в частині очікувань. Хоча, звичайно, це не значить, що все це є за замовчуванням. Це значить, що треба проводити відповідну роботу на всіх рівнях: політичному, дипломатичному, фінансовому тощо. Це складна робота, щоб залишати Україну у фокусі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
