Категорія
Гроші
Дата

Що робити зі світовою інфляцією? Висновки після зустрічі топів ФРС

4 хв читання

Заступник глави НБУ Сергій Ніколайчук /пресслужба НБУ

Заступник глави НБУ Сергій Ніколайчук Фото пресслужба НБУ

Очільник ФРС Джером Пауелл на симпозіумі в Джексон Хоулі був категоричний: потрібно забезпечити повернення інфляції до 2%. Який план для досягнення цієї мети? Розповідає заступник глави НБУ Сергій Ніколайчук

Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного! 

Минулої п’ятниці вся увага фінансового світу була прикута до щорічного симпозіуму Федерального резервного банку Канзасу в Джексон Хоулі. На ньому традиційно керівники ФРС оголошують свої стратегічні та часто доленосні рішення для глобальної фінансової системи. 

Цього року головною темою симпозіуму стала інфляція та чинники, які її зумовлюють. Це й не дивно – у більшості розвинутих країн інфляція протягом останніх місяців постійно оновлює десятилітні рекорди і суттєво відхиляється від цілей центробанків. 

ФРС підвищує ставки з березня і активно комунікує, що вони й надалі зростатимуть, аби вгамувати інфляцію. Проблема, з якою стикаються центральні банки, полягає в тому, що інфляція майже ніколи не знижується без значного обмеження попиту, а часто – і без рецесії. Створювати власноруч такі обмеження – непопулярна справа.  

Після глобальної фінансової кризи 2008 року центральні банки розвинутих країн вирішували зворотне завдання: намагалися стимулювати попит і підвищити інфляцію до цілі. Тому в багатьох експертів виникло відчуття, що центробанки втратили спроможність іти на непопулярні кроки. Особливо після подій минулого року, коли стрімке підвищення інфляції через вплив постпандемічного відновлення трактувалося центробанками насамперед як тимчасове і не варте реакції з боку монетарної політики. 

Яструбиний виступ Джерома Пауелла, очільника ФРС, на симпозіумі в Джексон Хоулі ці побоювання повністю перекреслив. Він фокусувався на необхідності повернення інфляції до 2%. Будь-які напів тони були просто відсутні. 

Склалося відчуття, що в ФРС забули про свій подвійний мандат, який, окрім цінової стабільності, передбачає й досягнення максимальної зайнятості. Крім того, здається, всі забули про оновлену два роки тому стратегію монетарної політики ФРС, яка базується на таргетуванні середньої інфляції і, відповідно, дозволяє ФРС після періодів занадто низької інфляції толерувати вищу за ціль інфляцію протягом певного періоду. Як очікували багато експертів і науковців, ця стратегія виявилася не практичною через прискорення інфляції вище цілі. 

План боротьби з інфляцією

Фактично Джером Пауелл визнав, що забезпечення цінової стабільності є необхідною умовою «стійкого періоду сильних умов ринку праці, корисних для всіх». Але ФРС підтвердила готовність найближчим часом іти на вагомі жертви для повернення інфляції до 2%. Серед них: тривалий період повільнішого економічного зростання, послаблення ринку праці, болісні наслідки для домогосподарств і бізнесу. 

Джером Пауелл підкреслив, що всі ці ефекти є прикрою ціною зниження інфляції, однак виправданою. Бо нездатність відновити цінову стабільність матиме болючіші наслідки. 

Також Джером Пауелл підсумував основні уроки періодів високої й волатильної інфляції 1970-х і 1980-х років та стабільної й низької інфляції протягом останніх 25 років.

Перший урок

Центральні банки можуть і повинні брати відповідальність за досягнення низької й стабільної інфляції. 

Правда, що сьогодні висока інфляція є глобальним явищем. Також правда, що висока інфляція у США є результатом значного попиту і обмеженої пропозиції, тоді як інструменти ФРС переважно впливають на сукупний попит. Ніщо із цього не знижує відповідальності ФРС за досягнення цінової стабільності. Очевидним завданням є сповільнення попиту для його більшої узгодженості з пропозицією. 

Другий урок

Очікування громадськості щодо майбутньої інфляції можуть відігравати важливу роль у її динаміці. Наразі за багатьма показниками довгострокові інфляційні очікування залишаються добре заякореними. Однак це не привід для самозаспокоєння в умовах, коли інфляція вже деякий час є набагато вищою за ціль. 

Важливим інсайтом впливу фактичної інфляції на очікування є концепція «раціональної неуваги». Вона передбачає, що за постійно високої інфляції домогосподарства і бізнес починають її відслідковувати і брати до уваги під час прийняття економічних рішень, тоді як за низької і стабільної інфляції можуть фокусуватися на чомусь іншому. Звичайно, наразі зростання цін привертає значну увагу кожного. Це створює ризик, що більш тривалий період високої інфляції може закріпити очікування високої інфляції.

Третій урок

Центробанки мають продовжувати діяти рішуче, доки не виконають свою роботу. Історія свідчить, що відтермінування монетарних рішень посилюють і вплив на зайнятість. Висока інфляція укорінюється в заробітних платах і ціноутворенні. 

Успішній дезінфляції Волкера на початку 1980-х передувала велика кількість невдалих спроб побороти інфляцію протягом 15 років. Дієвим виявився тривалий період жорсткої монетарної політики, який дозволив сповільнити інфляцію в США до низьких і стабільних рівнів. Вони ж були нормою до весни минулого року.

Після такої жорсткої риторики очільника ФРС не виникає сумнівів, що на вересневому засіданні ставка буде підвищена на 75 б. п., і більш жорстка монетарна політика триватиме доти, доки інфляція не повернеться до цілі. Ураховуючи глобальний контекст інфляції, це може потребувати від ФРС значно більших зусиль з охолодження попиту, ніж очікувалося раніше та прогнозується зараз. Особливо враховуючи стрімке перевищення інфляцією цільового показника через фактори зі сторони пропозиції. Вони цього року значною мірою спричинені війною Росії проти України. 

До війни було прикуто багато уваги під час виступів спікерів симпозіуму та обговорень у кулуарах. Висновки майже одностайні: якби не було війни, зниження інфляції з високою ймовірністю не потребувало б таких рішучих дій від ФРС і не мало б відповідних рецесійних наслідків для економіки США та багатьох країн світу. 

А це означає, що напад Росії спричинив не тільки багатомільярдні втрати для економіки України, але, ймовірно, ще більші втрати для світової економіки. Це ще одна вагома причина для масштабної допомоги світу Україні: щоб прискорити нашу перемогу, зупинити негативні наслідки для світової економіки та унеможливити подібні війни в майбутньому.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд