Як на українську економіку могла (та ще може) вплинути повна блокада агроекспорту з боку західних сусідів? Forbes запитав про це у макроекономістів Dragon Capital, Sense Bank і Concorde Capital
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Новина про те, що Україна та Польща домовились відновити транзит української продовольчої продукції польською територією, має хоч і не визначальне, але суттєве значення для української економіки.
Західний кордон став рятівним для значної частини українського бізнесу у перші місяці вторгнення Росії. Зараз цей маршрут значно поступається за обсягами навіть обмеженому в можливостях зерновому коридору. Однак через те, що подібні до польської заборони запровадили й інші західні сусіди, Україна могла б втратити 10-15% експорту агропрому.
Що це означає для ВВП і платіжного балансу? Forbes запитав про це у макроекономістів Dragon Capital, Sense Bank та Concorde Capital. Чи збираються вони погіршувати свої макропрогнози на 2023 рік?
Чому західні сусіди обмежують експорт українського продовольства
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
З осені 2022-го польські фермери протестують, вимагаючи в уряду пільгових кредитів, посилення прикордонного контролю з Україною та фінансових компенсацій. Вони виводили техніку в центри міст, закидали яйцями міністра й навіть погрожували зірвати візит президента України Володимира Зеленського до Польщі.
За рік після початку війни Україна експортувала 10–15% свого зерна через сухопутний кордон із Польщею. У результаті ціни на внутрішньому ринку впали, вважають польські аграрії. У березні минулого року ціна на польську пшеницю наближалася до 2000 злотих ($460), зараз тонна коштує близько 940 злотих ($216). Кукурудза впала в ціні з 1200 злотих ($275, ціна на початок лютого), до 990 злотих за тонну ($227, ціна на кінець березня).
Інші сусіди України мають схожі проблеми. До заборони приєднались Угорщина та Словаччина (транзит не припиняють). До списку можуть додатись Болгарія й Румунія.
Як на економіку вплинуть проблеми з Польщею, Угорщиною та Румунією
Заборона транзиту українських товарів – найбільш проблемна частина «зернового конфлікту» з західними сусідами, каже директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан. Особливо це стосується Польщі та Румунії (ця країна поки розглядає можливість обмежень).
За оцінками голови аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, обмеження може скоротити експорт «аграрки» на 15%. До заборон Польща, Угорщина та Словаччина приймали близько 0,6 млн тонн зернових і олійних на місяць, або близько 10% експорту тільки серед цих товарів, зазначає Білан.
«Через порти Дунаю Україна експортує приблизно 1,6 млн тонн зернових і олійних на місяць, здебільшого ці обсяги йдуть через порт Констанца (Румунія), – додає вона. – У разі заборони транзиту з боку Бухареста ситуація для українського експорту погіршиться».
Втім, рішення урядів країн-сусідів суттєво вплинуть на бізнес лише частини аграріїв, вважає голова аналітичного департаменту Sense Bank Олексій Блінов. До прикладу, попри війну та блокаду РФ близько 80% зернових Україна експортує через морські шляхі, нагадує він.
«Для окремих аграріїв це може викликати значні проблеми: несприятлива зміна логістики, потреба пошуку нових покупців, погіршення маржі тощо, – каже Блінов. – Але основна частина агропродукції прямує через Босфор. Це ключове».
Білан, Паращій та Блінов зазначили, що не бачать підстав для перегляду власних макроекономічних прогнозів на 2023-й. Це стосується й песимістичних оцінок Dragon Capital та Concorde Capital (прогноз падіння ВВП -5% та -7%), так і Sense Bank, який очікує зростання ВВП на 5,5%.
Що із зерновим коридором
Натомість проблеми з зерновим коридором можуть мати більш значний негативний вплив на платіжний баланс та валютний ринок України, вважають опитані аналітики.
Агропродукція, насамперед зернові, олія та олійні культури, – основні статті українського експорту (а отже – і джерела валютної виручки, що важливо для курсу гривні). У лютому найбільші обсяги мали:
- кукурудза – $699,3 млн;
- олія соняшникова – $419,3 млн;
- пшениця – $322,9 млн;
- соя – $128,69 млн.
Сукупно чотири статті дають майже $1,6 млрд із $3,3 млрд усього експорту за цей період. Якщо додати інші олійні та зернові товари, вийде понад $1,8 млрд. Для порівняння, весь експорт м’яса птиці, який може втрати до 40% експортних поставок через блокаду сухопутних експортних каналів, у лютому приніс $57,8 млн виручки, свідчать дані Мінекономіки.
«Зерновий коридор дає нам в місяць близько $1 млрд валютної виручки», – наголошує Білан з Dragon Capital.
Останніми тижнями Україна неодноразово звинувачувала РФ у блокуванні коридору. Про порушення Москвою зобовʼязань заявляли і Верховний представник ЄС з питань закордонних справ Жозеп Боррель та держсекретар США Ентоні Блінкен.
Погіршення роботи коридору підтверджує й статистика. За розрахунками CASE Україна, у вересні 2022-го в порти Одещини заходили 5,9 судна на день. З того моменту цей показник майже постійно знижувався:
- жовтень – 5,1;
- листопад – 3,3;
- грудень – 3,2;
- січень – 2,8;
- лютий – 2,5;
- березень – 2,8;
- квітень – 2,2.
Кількість суден не завжди дорівнює об’єму продукції. Як зауважують аналітики Українського клубу аграрного бізнесу, на тижні з 10 до 16 квітня порти Одещини прийняли 14 суден проти 16 тижнем раніше, але завдяки більшому тоннажу вивезли агропродукції на 7% більше.
Погроз щодо зриву зернового коридору за період його роботи вистачало, однак поки це не призводило до суттєвих збоїв, зазначає Блінов із Sense Bank. Його макропрогноз у 5,5% росту ВВП цього року базується на збереженні зернового коридору принаймні у форматі «Одеса + Чорноморськ + Південний» упродовж всього 2023 року, пояснює Блінов. «Зараз ми не вважаємо ризик припинення роботи зернового коридору надто високим», – підсумовує він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
