Напередодні Великодня Польща, Угорщина, Словаччина заборонили імпорт української аграрної продукції. Болгарія повідомила про подібні наміри. Як це вплине на український бізнес і що робить українська влада задля подолання кризи?
15 квітня уряд Польщі заборонив імпорт і транзит української сільськогосподарської продукції до 30 червня. До переліку заборонених продуктів увійшли 18 товарів, серед яких зернові, молоко, яйця, мʼясо, мед та інші. Слідом за Польщею заборону на імпорт української агропродукції ввела Угорщина й Словаччина, а Болгарія заявила, що розглядає таку можливість. Аналітики, яких опитав Forbes, повідомляють, що ці заборони ставлять під загрозу 8-10% аграрного експорту, але не беруться оцінувати фінансові втрати України: не зрозуміло, чи знайдуть аграрії альтернативні шляхи поставок.
«Через Росію та спричинені проблеми з експортом наші виробники вже втратили близько $15 млрд, – каже віцепрезидент «Київської школи економіки» (KSE) з економічної освіти Олег Нівʼєвський. – Які будуть втрати від теперішніх ініціатив, сказати важко, але менш ніж $15 млрд». Він вбачає, що через заборони ціни на агропродукцію в Україні впадуть, але не прогнозує, наскільки.
Країни ЄС не були фінальною точкою експорту української агропродукції. Поки що з усіх країн, які ввели заборону, лише Польща заборонила транзит. Через Польщу йшло 50% залізничних і 40% автотранспортних перевезень зерна й олійних, розповіла старший аналітик Dragon Capital Наталія Шпигоцька. «Це ставить під загрозу 8-10% експортних поставок зерна та олійних культур і близько 40% експорту мʼяса птиці» (у 2022 році обсяг агроекспорту за даними Українського клубу аграрного бізнесу склав $23,3 млрд – Forbes)» , – додає Шпигоцька. Тепер українським аграріям доведеться перерозподіляти експорт на інші країни, які не заборонили транзит. «Але все перерозподілити не вийде: у інших кордонпереходів немає необхідної потужності», – пояснює вона.
«З початку війни Україна перевезла через польський кордон близько місячного довоєнного обсягу експорту агропродукції (6-7 млн тонн )» – казав раніше Forbes Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації.
Якщо польська заборона протримається 2,5 місяці й не продовжуватиметься, то ситуацію можна розцінювати як негативну, але некритичну, коментує Шпигоцька. Головне аби продовжували працювати морський зерновий коридор, експорт через річкові порти і Румунія не ввела заборону на транзит та експорт.
Співрозмовник у Мінекономіки, який спілкувався на умовах анонімності, вважає, що поляки продовжать заборону на українську агропродукцію, щоб не обвалювати ціни на новий урожай і не дратувати фермерів напередодні виборів осені 2023 року (восени парламентські вибори – Forbes).
Єврокомісія має дати відповідь
Така поведінка країн ЄС – поганий політичний знак, вважає Нівʼєвський. «ЄС має спільну торгову політику, і рішення повинні приймати спільно, а не окремими країнами, – каже він. – Якщо є такий різнобій, то це поганий прецедент, який свідчить про слабкість союзу». Потрібно, щоб у процес втрутилась Єврокомісія, додає Нівʼєвський. В Єврокомісії односторонні дії Польщі та Угорщини щодо заборони імпорту українських сільгосптоварів назвали неприйнятними, написав Reuters 16 квітня.
На цих вихідних Єврокомісія отримала листи від п’яти країн, які межують з Україною (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія – Forbes), де вони висловлюють занепокоєння торговельними умовами з Україною та просять розглянути якісь заходи, цитує Радіо Свобода представницю Єврокомісії з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Феррер. Зараз аргументи перевіряються. «Маємо розуміти, на якій підставі ці країни запроваджують такі заборони на імпорт, щоб мати змогу давати більш чіткі відповіді. На цьому етапі ще зарано. Про це оголошено на вихідних, тому ми ще не отримали повної інформації про заходи», – уточнила Феррер.
У Єврокомісії також розповіли, що готують додаткову програму підтримки країн, на які може негативно впливати імпорт із України. Єврокомісія вже запропонувала надати €56 млн компенсації найбільш постраждалим країнам від імпорту з України. «Зараз ми працюємо над другим пакетом заходів, де продовжуватимемо підтримувати постраждалі країни», – зауважила Феррер. Пакет ще перебуває на стадії розробки, відтак деталей щодо його суми чи отримувачів в Єврокомісії не розголошували.
Поговорити по-сусідськи
За рік після вторгнення Україна експортувала близько 10% своєї агропродукції через сухопутний кордон із Польщею та близько 6% – через угорський кордон, казав в ефірі «Єдиного марафону» міністр агрополітики та продовольства Микола Сольський. Європейські фермери вважають, що це обвалило ціни на їхню продукцію. У березні минулого року ціна на польську пшеницю наближалася до 2000 злотих ($460), зараз тонна коштує близько 940 злотих ($216). Україно-польська зернова криза наклалась на світовий тренд здешевлення агропродукції. Нівʼєвський, спираючись на дані Єврокомісії, каже що зниження цін на зерно є світовим трендом і не має відношення до українського імпорту.
17 квітня делегації України та Польщі розпочали у Варшаві переговори щодо ввезення до Польщі української агропродукції, зокрема збіжжя, яке має йти транзитом до третіх країн. Мета перемовин – знайти спільні рішення і підписати договір, який стабілізує ситуацію. Міністр агрополітики Микола Сольський повідомив Forbes, що зможе прокоментувати ситуацію 18 квітня.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
