Для Баррі Массарскі оцінка звукозаписних лейблів та авторських прав попзірок – прибутковий бізнес. /колаж Олександра Карасьова/Анна Наконечна
Категорія
Гроші
Дата

Уолл-стріт вкладає мільярди в авторські права на музику. Чому ці інвестиції можуть стати провалом – розслідування FT

5 хв читання

Для Баррі Массарскі оцінка звукозаписних лейблів та авторських прав попзірок – прибутковий бізнес. Фото колаж Олександра Карасьова/Анна Наконечна

Великі інвестфонди вважають музику чи не безризиковим вкладенням. Але левова частка інвестиційних угод ґрунтується на ринкових оцінках єдиної фірми – і, схоже, вона їх завищує. Forbes вибрав головне з матеріалу Financial Times.

Для Баррі Массарскі оцінка звукозаписних лейблів та авторських прав попзірок – прибутковий бізнес. «Ми перевантажені. За нашими послугами стоїть черга з інвесторів. Раз чи два на тиждень до нас стукають нові фонди, – розповідав Массарскі в інтервʼю Financial Times у липні. – Мій партнер каже: все, досить. Більше клієнтів не бери. Це просто божевільний ринок».

Ті, хто знають Массарскі, відгукуються про нього як про невиправного оптиміста. Але донедавна випускник Корнеллської школи бізнесу більше десяти років працював у галузі, що страждає від хронічного нездужання.

Економіст за освітою, Массарскі розраховував вартість авторських відрахувань для звукозаписних лейблів, видавців і музикантів. У 2000-х онлайн-піратство підірвало індустрію, і Массарскі став заробляти життя тим, що підраховував, наприклад, скільки грошей Боб Ділан втратив через порушення авторських прав на сайті mp3.com.

З появою стрімінгових сервісів на кшталт Spotify доходи музичного бізнесу відновилися. Приблизно в той самий час центробанки зронили базові ставки майже до нуля й інвесторам довелося шукати нові джерела прибутку.

В результаті найбільші міжнародні інвестори почали вливати мільярди у те, що раніше вважалося невигідним, – музичну галузь. Роялті перетворилося на престижний актив. Массарскі та його компактна команда стали фінансовими чарівниками, які обслуговують гучні угоди на мільярди доларів.

Сьогодні керівники звукозаписних лейблів, юристи та музичні агенти говорять про безпрецедентний приплив грошей з Уолл-стріт. Вклавшись у цей сектор, інвесткомпанія Blackstone тепер заробляє щоразу, коли в торговому центрі грає пісня Джастіна Тімберлейка SexyBack. А інвестори з Apollo багатшають, коли у нічному клубі лунає пісня Луїса Фонсі Despacito.

Музика – нова нафта

Першим розпізнав можливість лондонський інвестфонд Hipgnosis. Його назвали на честь колективу художників, які створювали обкладинки альбомів для Pink Floyd та інших рок-гуртів. 2018-го зациклений на музиці музичний менеджер Мерк Меркуріадіс, який колись працював у Елтона Джона, сформував фонд для купівлі пісень. Він пропонував музику інституційним інвесторам як надійне джерело прибутку на кшталт облігацій.

Наразі ставки центробанків зростають, і новий клас активів зіткнувся з першим серйозним випробуванням: інвестиції у музику сповільнилися. За цих умов Массарскі зі своїми фінансовими оцінками має відіграти важливу роль. Якщо він почне зважати на зростання реальних ставок, то оцінка десятків тисяч пісень знизиться. Інвестори, які для покупки прав на музику використовували позикові гроші, підуть у мінус. Але Массарскі поки що нічого не робить.

«Всі знають, що бій – договорняк. Багатий багатіє, бідніє бідняк», – співав Леонард Коен у хіті 1988-го Everybody Knows. Гендиректор фонду прямих інвестицій Blackstone Стівен Шварцман володіє правами на цю пісню Коена і включив її в пакет із багатьох творів, який використовує як забезпечення для позик на сотні мільйонів доларів. Минулого року він заробив понад мільярд доларів.

2018-го, коли Меркуріадіс заснував Hipgnosis, фондовий ринок знаходився на девʼятому році впевненого зростання, але відсоткові ставки були низькими. Ті, хто вкладав в акції, багатіли, натомість інвестори у державні облігації отримували мізерний дохід і шукали нові обʼєкти для інвестицій. Тоді Hipgnosis надала їм обґрунтування для вкладання у пісні.

Обґрунтування було таким: купивши авторські права на безліч пісень і зібравши їх в одному фонді, можна перетворити авторські відрахування – роялті, яке одержують власники авторських прав під час відтворення пісні, – на стійкий грошовий потік. І виплачувати з нього дивіденди.

План спрацював. Ще у 2019-му, за даними Midia Research, інвестори вклали в музичні каталоги всього $368 млн. У 2020-му обсяг угод збільшився до $1,9 млрд, а ще через рік – до $5,3 млрд. Великі інвестори на кшталт Pimco та Apollo першими інвестували у музичні роялті. Потім у фонд Hipgnosis Songs Fund вклали Investec Wealth & Investment, Aviva Investors і CCLA. Гроші пішли на купівлю авторських прав на 65 000 пісень.

Меркуріадіс найняв Массарскі стороннім агентом для розрахунку вартості «чистих активів» – портфеля пісень, щоб подати його акціонерам. За оцінками Массарскі, Hipgnosis робила пророчо успішні ставки. Кожні пів року, вважав Массарскі, портфель пісні, що постійно зростав, коштував дедалі більше. Наприкінці березня 2019 року сума досягла $2,7 млрд.

Getty Images

Гендиректор фонду прямих інвестицій Blackstone Стівен Шварцман Фото Getty Images

Музична піраміда

Тим часом Меркуріадіс зміцнював репутацію друга попзірок та провідника для інвесторів у світ шоу-бізнесу. В інтервʼю він розповідав про те, що інвестувати у пісні «краще, ніж у золото чи нафту». Його фонд купував дедалі більше пісень, він рапортував про постійне зростання виручки – з $7,2 млн у 2019-му до $168,3 млн до березня 2022-го. Фінансисти його підтримували. Чотири банки – JPMorgan, Royal Bank of Canada, Investec і Liberum – присвоїли йому рейтинг buy.

Але темпи купівлі нових авторських прав маскували реальний виторг, який приносили каталоги пісень, куплених раніше. Якщо не зважати на зростання від нових покупок, реальна виручка падала як мінімум останні два роки.

Наприкінці серпня 2021-го Hipgnosis Songs Fund вклав у авторські права всі гроші, які зібрав для покупки каталогів. Він більше не може залучати інвестиції, не розбавляючи частки акціонерів. Його акції торгуються набагато нижче за оцінки, які Hipgnosis Songs Fund отримала на основі цифр Массарскі. Меркуріадісу залишається розраховувати лише на фінансування Blackstone.

Торік Blackstone купила Hipgnosis Song Management – керуючу компанію Меркуріадіса. Крім того, Blackstone створила окремий фонд Hipgnosis Songs Capital на $1 млрд. Меркуріадіс пустив частину цих грошей на покупку від імені Blackstone каталогів Коена, Тімберлейка й інших музикантів.

У серпні Hipgnosis Songs Capital випустила облігації під заставу авторських прав на суму $222 млн. На зібрані гроші вона фінансувала інші свої придбання. За облігаціями доведеться платити понад 6%. А зростаючі відсоткові ставки вже зʼїдають потенційний прибуток.

Незважаючи на це, а також на несприятливі економічні прогнози, інвестиції в музику тривають. Уолл-стріт продовжує конкурувати за музичні хіти з традиційними покупцями – великими звукозаписними лейблами та невеликими спеціалізованими фондами. Blackstone подвоїла інвестиції у Hipgnosis. Інші інвестори на кшталт KKR і Carlyle роблять те саме.

«Вкладати в інші класи активів зараз надто ризиковано. Інфляція зростає, ланцюжки поставок нестабільні, геополітичний ризик посилюється, – каже один із керівників великої групи прямих інвестицій. – Музика цих ризиків позбавлена».

Фірма Massarsky Group, яку Массарскі продав у січні великій аудиторській фірмі Citrin Cooperman, бере участь приблизно в трьох чвертях усіх угод на ринку.

Getty Images

Першим розпізнав можливість лондонський інвестфонд Hipgnosis. Його назвали на честь колективу художників, які створювали обкладинки альбомів для Pink Floyd та інших рок-гуртів. Фото Getty Images

Позики під оцінки

Hipgnosis використовує виконаний Массарскі розрахунок вартості музичних активів не тільки як міру успіху. Фонду дозволено брати позики у розмірі 30% від цієї цифри. Аналітик Midia Марк Малліган каже, що така структура може сформувати замкнене коло: Массарскі переоцінює каталог Hipgnosis кожні пів року і може завищувати його вартість.

«Hipgnosis виходить на ринок і каже: подивіться, як збільшилася вартість нашого активу. Але зріс не дохід, а лише оцінка. А вона визначає, скільки інвестори готові заплатити», – пояснює Малліган.

Массарскі стверджує, що його група «суворо незалежна» і що фірма «отримує лише компенсацію за знання та досвід… Ми не валідуємо оцінки, це не наша робота. Ми лише даємо незалежну оцінку, яка відображає, скільки може запропонувати ринок».

Якби у відповідь на підвищення ставок центробанків Массарскі почав знижувати оцінки музичних активів, то Hipgnosis Songs Fund не зміг би стільки позичати: зараз під заставу свого пакета авторських прав він випустив облігацій на $600 млн. Але Массарскі продовжує оцінювати активи Hipgnosis дедалі дорожче.

Керівники приватних інвестиційних компаній кажуть, що оцінки Массарскі – далеко не єдиний критерій для інвестування. Вони посилаються на щорічний звіт Goldman Sachs про музичний ринок і називають його своєю «Біблією». Goldman прогнозує, що до 2030-го доходи від продажу музики подвояться і досягнуть $153 млрд. Доходи від стрімінгу музики зростають у середньому на 12% на рік.

Але реальні цифри суперечать прогнозам. Warner Music повідомила, що зростання доходів від стрімінгу в ІІ кварталі не дотягує і до 3% порівняно з тим же кварталом минулого року. Лідер ринку, Universal, заявила, що продаж підписок на стрімінг зріс всього на 7%.

Але Массарскі налаштований оптимістично. Він наводить приклад нових джерел прибутку: роялті за відтворення пісень на велотренажерах Peloton і в соцмережі TikTok. «Ми абсолютно вражені зростанням, – каже він. – Це золота жила».

Telegram-канал Forbes, ультимативний гід у світі українського бізнесу. Приєднатись

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд