Що чекає на українську економіку після втрати третини ВВП через війну з Росією? Чи очікувати зростання, якими будуть курс гривні й інфляція та скільки грошей не вистачатиме держбюджету? Центр економічної стратегії зібрав консенсус-прогноз на основі оцінок семи інвесткомпаній, банків та аналітичних центрів. Forbes публікує ключові висновки
Обстріли енергетичної інфраструктури Росією не змогли зруйнувати українську економіку, однак значно погіршили економічні перспективи на 2023 рік. Навіть незначного зростання ВВП у 3–5%, яке прогнозувалося восени (ще до початку енергетичного терору), цьогоріч, ймовірно, не буде, свідчать результати консенсус-прогнозу семи українських та іноземних аналітичних структур, зібраного Центром економічної стратегії.
Лише один із семи прогнозів передбачає економічне зростання вище, ніж закладено у держбюджеті-2023 (3,2%) – 5,5%. У трьох випадках прогнозується, що 2023-й стане для України ще одним роком скорочення ВВП: від -4,6% до -0,5%. Це значить, що українська економіка повернеться до рівня ВВП у $155–160 млрд, тоді як у передвоєнному 2021-му було понад $200 млрд.
Хороша новина – економісти не очікують значної девальвації гривні цього року. Також Україна, ймовірно, пройшла пік інфляції (26% наприкінці 2022-го).
Більшість прогнозів базуються на припущенні, що гаряча фаза війни з Росією триватиме протягом усього року. Як тим часом почуватиме себе економіка?
ВВП точно не зростатиме?
Згідно консенсус-прогнозу, зібраного ЦЕС, цьогоріч Україну очікує мінімальне падіння ВВП у 0,1%. Схожий прогноз, але з іншим знаком, у січні опублікував НБУ, який суттєво погіршив очікування економічного зростання: з 4% до 0,3%.
Прогнози опитаних економістів у частині ВВП помітно різняться між собою: розкид знаходиться у межах від -4,6% падіння до 5,5% зростання.
Що впливатиме на економічні перспективи цього року?
- Війна. Три учасники опитування прогнозують, що активні бойові дії триватимуть весь 2023-й. Такі самі очікування мають НБУ та Мінекономіки. Двоє прогнозистів виходять з того, що гаряча фаза війни завершиться в середині року чи у третьому кварталі.
- Вплив блекаутів був значно меншим, ніж очікувалося восени. «Найскладнішим був останній тиждень листопада та початок грудня, – зазначив керівник аналітичного департаменту Sense Bank Олексій Блінов. – За нашими оцінками, 24 листопада бізнес втратив 55% продуктивного часу. Зараз очевидно, що вплив блекаутів на економіку помірний». Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук також відзначає менш суттєвий ефект від ракетних ударів по інфраструктурі. Завдяки цьому він не виключає, що Нацбанк покращить січневий прогноз зростання ВВП, який становить символічні 0,3%.
- «Зерновий коридор» продовжить працювати у тому самому режимі, що і зараз. З таких очікувань виходять пʼять із семи аналітиків, а також НБУ. «Термін «зернової угоди» закінчується 18 березня, ми очікуємо, що її буде продовжено, але ставимося до цього обережно і не розраховуємо, що її буде розширено на інші товари», – сказав Ніколайчук з НБУ.
- Врожай може бути навіть кращим, ніж минулого року, припускає Блінов із Sense Bank. Це одна із причин, чому установа зберігає прогноз економічного зростання цьогоріч у 5,5%.
- Допомога партнерів на відновлення може дати поштовх до додаткового зростання. «Наш прогноз у 1,7% не враховує $17 млрд на швидке відновлення, яких, за оцінками уряду, цього року потребує Україна», – зазначає провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (IER) Олександра Бетлій.
Чому значної девальвації гривні не буде
Економісти не бачать значних підстав для серйозної девальвації гривні. Найбільш песимістичні прогнози з курсу долара на кінець року – 43 та 45 грн/$ відповідно від Sense Bank і Dragon Capital та Morgan Stanley.
«Мало хто очікує різкої девальвації до кінця року. Це дуже позитивний меседж: НБУ зберігає повний контроль над ситуацією, – констатує очільник департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук. – Тобто будь-яке послаблення курсу буде не результатом якихось обставин чи сюрпризів (як було в середині 2022-го), а виваженим рішенням регулятора».
Минулого року НБУ заборонив вуличні табло з курсами валют для боротьби зі спекулянтами Фото Getty Images
Нацбанк поки продовжуватиме діяти в межах політики фіксованого курсу, якої регулятор дотримується з першого дня російського вторгнення, сказав заступник голови НБУ Ніколайчук. «Натомість ми намагаємося далеко не відпускати роздрібний курс», – додав він.
Ресурси у Нацбанку будуть: опитані аналітики не очікують падіння валютних резервів (зараз – $29,9 млрд): консенсусне значення становить $29,5 млрд на кінець року. Мінімальний прогноз – $26,3 млрд, максимальний – $33 млрд.
Мінекономіки чекає високу інфляцію
Стабільний курс допоможе НБУ втримати тренд на зниження інфляції, яка сягнула піку наприкінці минулого року та, згідно січневого прогнозу НБУ, сповільниться наприкінці року до 18,7%, каже Ніколайчук.
Інші значні фактори: менш суттєві проблеми з логістикою і тренд на зниження інфляції у світі, додає він. Загалом це співпадає з прогнозами учасників консенсус-опитування. Їхні очікування з інфляції на кінець року – у діпазоні від 14,5% до 18,7%.
З цим не погоджується Мінекономіки, яке хоч і переглянуло попередній прогноз з інфляції у 28% на кінець 2023-го, однак він залишається вищим за інші прогнози – 24%, розповів заступник міністра економіки Олексій Соболєв. Одна з причин – український бізнес буде змушений перекласти збитки на споживачів, вважає він. Втім аналітики Мінекономіки також вважають, що Україна вже пройшла пік інфляції.
Скільки міжнародної допомоги потрібно Україні
Один із найбільш невизначених параметрів – обсяги бюджетної підтримки України цього року. Аналітики оцінюють потреби у фінансуванні у $44,8–57 млрд, а обсяги міжнародної домоги – у $37–43,2 млрд.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, канцлер Німеччини Олаф Шольц Фото Getty Images
Але поки чіткого розуміння щодо покриття навіть $38 млрд бюджетного дефіциту, на які орієнтується уряд, немає, каже міністр фінансів Сергій Марченко. Він анонсував перегляд бюджету цього року у частині видатків, зокрема, через погіршення макропрогнозу (бюджет складено на вищих показниках росту ВВП та інфляції).
Попри це, станом на зараз очікування з міжнародної допомоги збільшилися на $10 млрд порівняно з періодом, коли уряд складав бюджет, каже Соболєв з Мінекономіки. «У цьому сенсі ми почуваємося значно впевненіше, ніж ще пів року тому», – вважає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
